Фото з інтернету

Зараз цікава тенденція серед молоді – релігія (та чи інша) мало її, молодь, цікавить. Молоді активні люди шукають себе в чому завгодно – самореалізації, мистецтві, філософії, громадській чи політичній діяльності, бізнесі, науці, розвагах… І з кожним роком тенденція все сильніша – активну і креативну молодь однаково не хвилює ані католицизм, ані протестантизм, не кажучи вже православ’я… Світоглядно вони вибирають постмодернізм/релятивізм/агностицизм/атеїзм і т.д. (Звичайно, УГКЦ веде певну роботу з молоддю, але докорінно ситуацію це не переламує)

Continue reading →

Якщо спасіння через діла – то навіщо Голгофа?

Сергій ЧЕПАРА

Щось мені дуже дуже лячно. Запитую євангельську молодь – що таке Євангеліє – і чую все, окрім Євангелія.

– Як мені отримати спасіння? – питаю чергову жертву свого бліц-опитування.
– Ну… треба попросити Бога простити всі гріхи…
– Це все чи ще щось? – питаю я вже насторожено.
– Ну, намагатися жити правильно, чути голос Божий…
– А як щодо церкви? Вона потрібна для спасіння?
– Звісно. Я просто забув (забула). Треба прийняти водне хрещення і приєднатися до церкви. До євангельської церкви.

Здається, ми повернулися в 1516-ий рік. Ми  повернулися з чого починали у середньовіччі – спасіння через діла і церкву. Continue reading →

Церква. Постороннім вхід заборонено?

Людям подобається, як йдуть справи, їм дуже комфортно і вони нічого не хочуть змінювати.
Джек Еггар, “Пробудження церкви”

Сергій ЧЕПАРА

“Якби Бог відкрив мені справжній стан сучасного євангельського християнства, то я б ніколи не став християнином” – ці слова мені доводилося чути кілька разів, і здається, щось подібне зараз можу сказати і я сам. Мабуть, Бог спеціально заплющує очі молодого християнина, щоб він не втік з християнства, а розплющує поступово тільки тоді, коли той трохи зміцніє і буде готовий бачити все, як воно є.

Бог спас мене через служіння американської місії Кемпус Крусейд в Україні. Кілька років Бог навчав мене Біблії через американського місіонера з штату Техас. Завдяки “західному фактору” я став більш-менш зрілим християнином, навчився читати і любити Біблію, дружити з різними християнами. Якось від одної панночки почув – “Я не можу залишатися у нас у церкві. Проповіді про одне і те саме, мене це не будує. Я пішла в місіонерську церкву і росту там духовно”. Ще тоді, пам’ятаю, осудив її тоді в своєму серці, а вже зараз… думаю майже те саме. Continue reading →