Святослав Вакарчук вважає, що це – недовіра/невір’я. Я поважаю і самого Вакарчука, і його думки, але мені здається, що основна проблема – це відсутність підзвітності. Звідти – корупція і тотальний популізм у політиці.

Ніхто нікому не підзвітний. Всі 5 Президентів були не підзвітні народу. Те саме про Прем’єра, депутата, міністра, чиновника. Та і самі громадяни не підзвітні, точніше дуже опираються будь-якій формі підзвітності. Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА

“Якби на наше підприємство приїхав японський колега, побув з нами тиждень, то не витримав би та й застрелився” – такими словами описав один мій родич ситуацію на величезному столичному підприємстві, на якому працює останні 20 років, і яке, без жодної іронії, є гордістю України.

Я не знаю, чи то зі мною щось не так, чи то з країною, але з кимось із нас точно щось не так. Пригадуються слова одного хлопця, який написав в редакцію газети “Дзеркало тижня” листа: “Нам у школі говорять, що ми живемо в країні з тисячолітньою історією, добрим і мудрим народом з чудовими традиціями, з чорноземом і корисними копалинами. А мій тато і тати моїх однокласників поїхали на будову в Московську область. Чому ж так?”. Я, як і цей хлопчина, не можу збагнути, як цей чудовий український народ, титульна нація, скотився до такого стану? Невже в усьому винен комуністичний режим? Та ніби він вже 21 рік як канув у небутті… Continue reading →