Умови впливового служіння. Олександр Калінський

Олександр Калінський

Семінар “Умови впливового служіння”
м. Київ, 10.12.2016

Ми всі впливаємо один на одного — пасивно чи активно. Біблія говорить не про ріст, а про умалення християнина: Івана 7:38 “ріки живої води потечуть”. З чого починається ефективний вплив? Зберігати смирення — Матвія 5:3 — смирення духа. Павло хвалиться немощами. Бог використовує розбиті посудини. Бог противиться гордим. Бог не діє через гордих. Поки ми себе поважаємо і цінуємо — Бог не використовує нас. Бог приводить наші серця до зламаного стану. Якщо я високої думки про себе — я не інструмент для Бога.

Багато студентів в біблійних семінаріях мали великі знання, але потім Бог не використовував їх. Чому смирення для Бога таке важливе? Чарльз Сперджен сказав: “Тільки смиренна людина у всьому бачить славу Божу”. Смиренна людина вміє дивитися на інших з повагою. Повна зіпсованість людини. Ми не знаємо про себе все. Розуміння того, що ти грішник, допомагає нам приймати критику. Слабкість – риса сильних. Не треба виправдовуватись, не треба говорити: “Я тут, подивіться на мене” — щоб всі почули. Дивитися треба на Христа. “Біля хреста Ми здуваємося до наших справжніх розмірів”. Ми мало думаємо про хрест Христа. Ми надто часто думаємо про себе. Ми повинні смиренно приймати обставини у нашому житті. Ми повинні визнавати перед Богом, якщо дозволили собі непрощення щодо братів. Ісус сказав: “Ви сіль землі, ви світло для світу”. Закон каже: ось зразок, старайся так робити, як цей зразок. А благодать Господня каже: ти вже новий, ти вже світло. Continue reading

Культурність і транскультурність християнства. Книга, яку я дуже хочу прочитати

Ефіопія (фото з інтернету)

Ефіопія (фото з інтернету)

Я дуже хочу прочитати книгу, про культурність і транскультурність християнства. Якщо такої книги нема, то я хочу, щоб хтось її написав. А якщо ніхто її не напише, то, можливо, я сам її напишу… років так через 20.

Ось у чому річ. Мені дуже цікаво збагнути, як пов’язані між собою культура (всі її сфери, але найбільше інтелектуальна та духовна) та християнство.

Зокрема, чи можна вважати християнство субкультурою? чи правильно, якщо кожна церква творить власну субкультуру? А, може, християнство є універальною культурою? Чи є якась межа між тим, що християнство “приносить” і тим, що воно “має залишити в спокої”. Continue reading

Чого навчав Йоганес Раймер

Йоганес Раймер

Йоганес Раймер

Побував на триденній конференції Йоганеса Раймера “Впливова церква”. Йоганес Раймер – пресвітер церкви, місіонер, професор німецького університету. Народився і виріс у СРСР, потім у 21 рік переїхав до Німеччини. Етнічний німець, який розмовляє 9-ма мовами, в т.ч російською. Душеопікун, консультант на тему росту церков. Відвідав десятки країн Європи, Африки, Азії. Йоганес Раймер – баптист, але баптист нетиповий. Він вірить у всі дари зараз. А ще трохи критикує диспенсаціоналізм (часом заслужено). Скажу одразу – в цілому сподобалося, хоча були свої “але”.

Ось кілька корисних думок, які я почув від Раймера. Можливо, Вам вони стануть у пригоді.

1055 р. у “Слові про закон і благодать” автор (можливо, Іларіон) написав, що церква – це храм, де люди зустрічаються з Богом.

Екклесія – це не просто громада чи збори. Це збори міста, щоб вирішувати долю міста. Можливо, Бог хоче сказати, що церква має впливати на своє село/місто і зупиняти зло і гріх у ньому.

Сіль розчиняється у супі, “помирає”, але суп стає смачним. Церква повинна в якомусь сенсі померти для себе. Церква не повинна зосереджуватися на собі. Continue reading

Християнський центр і служіння «Долаючи вершини»

Команда християн-місіонерів кілька років тому побудували «табірний будинок» для служіння у карпатському селі Верхнє Висоцьке. З того часу вони активно використовують його для проведення дитячих та юнацьких євангелізаційних таборів та сімейних конференцій. Найближчі кілька місяців команда місіонерів поступово хоче надати можливість всім бажаючим церквам та місіям служити та/або відпочивати в Карпатах, проживаючи в їхньому «місійному будинку». Ось деяка інформація про це.

Християнський центр і служіння «Долаючи вершини» – двоповерховий будинок в селі Верхнє Висоцьке Турківського району Львівської області спроектований та побудований спеціально для проведення церковних дитячих, підліткових та молодіжних таборів, конференцій, відпочинку. «Долаючи вершини» – вміщає 40 осіб
(20 двоповерхових ліжок) у 7-и кімнатах. «Долаючи вершини» електрифікований, опалюється, містить кухню, душ, гарячу воду, три санвузли, п’ять умивальників та конференц-зал, кілька персональних комп’ютерів.

До місцевих цікавих принад належать гора Пікуй (найвища на Львівщині, 1408 м), річка, ліс, комплекс «Плай» (Сколівський район), водоспад в селі Кам’янка, фортеця Тустань, скелі Довбуша (с. Труханів), лижі, поляна для ігор. Попереднє обговорення програми.

Вартість проживання та харчування визначається індивідуально залежно від сезону та інших чинників.

Запрошуються до співпраці зацікавлені церкви та місії.
Сергій 097-1597064
Андрій 097-8496794, 099-0956687

Про місію…

Якось так трапляється, що останнім часом чи то хтось запитує мене, що я думаю про діяльність християнських місій, чи то при мені хтось говорить, що він думає… Це підштовхнуло мене написати маленьку заміточку про це.

Що таке місія? В широкому розумінні – особливе покликання щось виконувати, здійснювати. Христос був першим у світі місіонером – він залишив Небеса і втілився в людське тіло, щоб вирішити проблему людського гріха. У вузькому розумінні це організація, якій дано Богом (або взяла на себе сама) обов’язок звіщати Євангеліє, навчати людей Біблії, проводити водне хрещення і так далі.

Що таке церква? Ми знаємо багато всього про церкву, але основне те, що церква – це Божий інститут. Зовсім нещодавно розмовляв зі своїм дядьком, і той був здивований почути, що Ісус Христос – Голова Церкви, при чому не якоїсь, а Всієї… Що хоче Бог від церкви? Проповіді Євангелія, науки, хрещення, вирішення організаційних та дисциплінарних питань. Чи можна сказати, що церква представляє Бога на землі? Я вважаю, що так, хоча це не робить її непомильною. Але церква – це точно той інститут, який має право принаймні претендувати на цю роль – представляти Бога на землі. Зверніть увагу – церква в цілому, а не її служителі чи один служитель.

Що таке місія? По суті, це мікс церкви і світської організації. Я кажу світської без негативної конотації, так як сказав би про світську музику (далеко не вся світська музика погана), світські новини (деякі з них варто знати християнам), світську історію чи науку (ну, не відмовитеся ж Ви від історії чи науки). В організації нема служителів в церковному розумінні – може бути директор, секретар, керівник, заступник, президент, голова…

Виникають три важливі запитання:
– На що саме уповноважена організація?
– Як має відбуватися управління нею?
– Як збиратимуться та розподілятимуться фінанси?

Якщо ми придумаємо “нові правила гри” – ймовірність, що вони будуть Божими нульова – Бог уже все потрібне сказав у Біблії. Але не сказав ніколи про місію. Якщо Бог описав обов’язки/управління/фінанси християн і прив’язав це до церкви – то як я можу створювати паралельну реальність і паралельні власні правила?

Всім відомо, що певні речі Бог заборонив у церкві. А чи дозволи Він це місії? Адже місія не церква? А що таке місія, якщо не церква? А яке її завдання? А хто це завдання встановив?

Чи може Бог використовувати місію? А чи може хтось назвати щось, що Бог не може використовувати? Бог використовує все, всіх і завжди – обставини, людей, духовні сили, навіть ті, які непослушні йому. Але чи схвалює це Бог? Якщо, на приклад, Бог використав нацизм в Німеччині, щоб показати і світові, і самим євреям, що пора створювати державу Ізраїль – то чи схвалює Бог нацизм? Ви скажете: ну, прирівняв!.. Але важливо мислити категоріями і поняттями, а коли навчишся, можна і на конкретні приклади переходити.

Тому моє бачення таке – створюючи паралельну реальність із паралельними правилами ми створюємо патову ситуацію. Організація гратиметься в “позаконфесійність”. Організація затягуватиме процес оцерковлення новонавернених – виникатиме конкуренція церкви і місії. Організація поставить власні авторитети на противагу церковним. Тому я вірю – тільки церква, ніякої альтернативи.