Філософсько-педагогічні роздуми з краплинками ностальгії про 90-і і тепер

Я народився у далекому 1986 році. Далекому пишу і з гумором і без. Насправді роки йдуть, все навколо змінюється. Нема вже України часів Кучми-Ющенка, змінилася техніка, змінилися люди і взагалі все.

Коли я навчався у школі (1992-2003), ми черпали інформацію переважно з книг, газет, телебачення, інколи – радіо. Книги і газети не всі діти читали, телевізор дивилися всі або майже всі, ходили у школу теж всі. Інтернет був у зародковому стані, Вікіпедії і вордпресу не було в принципі. Ми вивчали інформатику – і нам пощастило – у нас був нормальний комп’ютерний клас на 8 комп’ютерів. Коли я закінчив школу – було вже 2 комп’ютерні класи – новий і старий. В багатьох селах району, щоб ви розуміли, інформатику вивчали без комп’ютерів.

(і як кепсько, коли її немає)

Одразу наперед скажу, що не сприймаю катехизацію як якусь універсальну панацею, лік від всіх хворіб. Панацеї нема.

Але останні роки роздумував про те, коли катехизації нема це таки проблема.

Що таке катехизація? Це викладання основ християнської віри, як правило перед хрещенням \ приєднанням до помісної церкви. В тій чи іншій формі це існує в католицизмі та більшості видів протестантизму. Доволі сильна традиція катехизації в баптизмі, хоча там воно як правило називається “підготовка до хрещення” чи якось інакше.

Навіщо це? І чи потрібне таке навчання тим, хто приєднується до церкви, хоча вже віруючий N років?

Семінар “Богослів’я ранньої Церкви”
Здорове вчення для життя сучасної Церкви
Офіційна сторінка події

Вартість семінару:
40 грн (за обидва дні)

Чому ми віримо у те, що ми віримо?
Чи завжди Церква вірила у Трійцю і спасіння через Христа?
Що думали про таїнства Отці Церкви?
Коли виникла різниця у поглядах між латинянами і візантійцями? Continue reading →

Отже, як ми проводимо час з дитиною. Насправді нічого особливого немає, більш-менш так, як в інших сім’ях. Тобто ми з нашою дитиною граємося, читаємо їй казочки, іграшки в неї звичайно є – кубики є, м’які іграшки, Пеппа, Міккі Маус. Наталя з Францішкою також ходили у басейн на на Кіндер-мюзік.

Як ми поєднуємо роботу і час з дитиною? Інколи ми запрошуємо дівчинку посидіти з нашою Францішкою але так буває не часто.

Я і моя дружина викладаємо мови в Скайпі тому ми стараємося робити розклад таким, щоб допомагати один одному з дитиною. Наприклад коли викладає моя дружина, я з дитиною, коли я працюю – Наталя з дитиною, але буває так, що ми працюємо обоє одночасно. Continue reading →

Зейн Кларк Ходжес

Дуже цікаво, що в Івана 8:31 наш Господь описує відповідальність учня словом, яке відіграє важливу роль у четвертому Євангелії. Слово «зоставатися» є тим самим словом, яке перекладається «перебувати» в Івана 15:1–7. Там воно є основним терміном у метафорі про виноградну лозу й гілки.

Це слово, звичайно, може використовуватись на позначення життя, розділеного вірянином із Христом, (Ів 6:56) і чисто фізичного проживання («залишатися, проживати», Ів 1:38, 39). Але в метафорі з Івана 15 воно очевидно описує життя учнівства.

Слова уривка підтримують це спостереження. У 15:8 образу виноградної лози й гілок підводиться такий висновок: «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої». Визнання того, що цей відомий уривок стосується учнівства, вирішує проблеми, які в ньому часто знаходять. Continue reading →

Не раз і не два чув про двієчників, які стали мільйонерами і про відмінників, які замітали вулицю. Правда це чи міф?

З мого досвіду швидше міф, аніж правда. Суджу по тому, що бачив на власні очі. Я ніколи не належав ні до перших, ні до других, бо вчився на тверді четвірки (і трохи на п’ятірки)… Але з моїх знайомих, які в школі мали слабкі оцінки бізнесменами, науковцями, депутатами чи ще кимось не став на разі ніхто. Та й з відмінників теж. Але загальна тенденція така – в цілому розумні, здібні, талановиті і працьовиті можуть досягти більше, аніж ті, які ними не є.

Звичайно, бувають винятки. Звичайно, відмінники бувають зубрилками. Звичайно, людина може бути прекрасним спортсменом, а от фізика-хімія – то не її. Але знову повторюся – в цілому принцип працює: в житті успіху досягають ті, хто досягав його в школі. І навпаки. І ще дуже багато залежить від сім’ї. Батьки можуть дати прекрасний імпульс дитині, спонукати її так чи інакше ставитися до навчання, життя, а можуть і не дати.

Львівський університет

Те, що сказав Володимир Гройсман, вже давно мали зрозуміти всі українці. Вища освіта не для всіх. Вона – для талановитих, здібних, розумних, кмітливих. Вона для кращих.

У нас же все навпаки – принаймні останні 26 років. Майже всі мої однокласники повивчалися в університетах та академіях. Майже ніхто не працює за спеціальністю. І я теж не працюю. Навіщо було вчитися?

Мова про те, що держава навчає людей за державні гроші. 5 років платить стипендію, платить зарплати викладачам, обслуговує університети…  А люди прийшли протирати штани. Навіщо? Continue reading →

Зрозумів для себе таку штуку – вчителів у церкві має бути кілька.

Звісно, я не думаю, що правильно давати всім і кожному можливість навчати “з кафедри”. Той, хто навчає має а) мати здорове, ортодоксальне вчення б) бути благочестивою людиною.

Але я і не думаю, що правильно, коли постійно навчає одна людина. Це не будуватиме церкву. Яку б круту освіту на мав той брат-вчитель, яким обдарованим би не був – якщо багато років підряд навчає церкву лише він – це не послужить церкві на користь.

Навіть вчителям Бог дає різні досвіди, бачення, освіти, дари. Тому одна людина не може суперефективно навчати, саме тому, що вона одна. Ну як один брат може бути експертом в усіх-усіх темах? Хіба можна бути сильним в усіх ділянках богослів’я та практики? Хіба таке буває? Звісно, один не може навчати і не повинен.

Тому я за те, щоб у церкві було кілька вчителів.
І досвід показує, що я маю рацію.

Цього разу викладаю фото з Познаня – великого польського міста з центральною історичною частиною. У Познані проживає 545 тисяч осіб, це 5-е за розмірами місто Польщі, тут також навчаються або працюють багато українців.

Взагалі місто досить приємне, хоча його стара історична частина невелика по відношенню до всього міста. У Познані досить чисто. Continue reading →