Надія і всесильний Бог – Оксана Нестеренко

Що таке надія? – Питання риторичне. Ми щодня на щось надіємось: що прокинемось, підемо на роботу, проведемо час з рідними, що нам вдасться чогось нового навчитися, побувати там, де давно мріяли і т.ін.. В нас купа надій, мрій, планів – фактично, ми ними переповненні. Деякі надії сповнюються, деякі ні (вони скоріше не такі вже і важливі), а ще в інших, тих, що дуже важливі, ми часом терпимо поразку… Поразки нас наче збивають з ніг, порушують душевну рівновагу, спокій. Вони приносять в наше життя тривогу, сум, страх, зневіру. Спричиняють те, що ми бачимо невдачу, а поза нею себе недостатньо «правильними», «добрими», «вмілими», «компетентними». Наші очі стають закритими до того, що є в нас добрим. І тоді, останнє, що було – надія, починає гаснути, вмирати.
«Не вдалося!» – кричимо собі. «Все, кінець» – кажемо майже безсило. «Пробував, робив усе можливе, але не вдалося – усе безнадійно», піддавшись одноосібній владі «Я сам собі сказав» підкоряємось і змиряємось, забувши про Того, у Кого насправді вся влада. Забувши про Бога, Котрий може сповнити наші надії, і дати навіть більше того, на що ми сподіваємося, або не дозволити статись тому, на що надіємось, з метою вберегти нас від чогось, що ранило б. А, далі покладаємось на все що хочеш і впадаємо як наслідок в ще більшу безнадію. Continue reading