Проза о советском паспорте, свободе передвижения и небесном гражданстве

«Паспорт – документ, удостоверяющий личность и гражданство владельца при пересечении границ государств и пребывании за границей» (Словарное определение)

«Читайте! Завидуйте!» (В. Маяковский, «Стихи о советском паспорте»)

В конце 2004 г. мне понадобилось съездить в Киев. Я был далек от политики, и поездка не имела никакого отношения к кипевшим в то время в центре города гражданским протестам. Но из любопытства я все же подумывал заглянуть на Майдан Незалежностi («Площадь Независимости» – центральная площадь города; в просторечии – Майдан). «Ни в коем случае не вздумай! – озабоченно воскликнул, узнав о моих планах, старший товарищ, все еще друживший с российскими газетами. – У всех, кто приходит на Майдан, отбирают паспорта и заставляют оставаться там и скандировать “Ю-щен-ко! Ю-щен-ко!»

«Петрович, – успокаивал его я, – неужели ты не понимаешь, что придумать такую чушь мог лишь человек, проживающий в Москве! Ну как можно у кого-то в Киеве на улице отобрать паспорт? Как вообще можно отобрать то, чего у тебя при себе нет?!»

К тому времени мы уже напрочь забыли, как это – носить паспорт. Уже выросло целое поколение молодежи, не знавшее, что такое проверки документов на улице или милицейские рейды в местах «неорганизованного скопления народа» – на молодежных вечеринках, рок-концертах, музыкальных и поэтических «квартирниках» и т.п. Даже отправляясь в другой город, никто уже не брал с собой паспорта без особой надобности типа авиаперелета или заселения в гостиницу. В общем – полная вольница! Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading

Відповідь атеїстам

Мені не дуже часто випадає спілкуватися з людьми, які позиціонують себе, як атеїсти. Тим не менше, таке трапилося недавно. Запитання, які мені поставили недавно усно, я викладаю тут на блозі – і до них відповіді.

Хіба еволюція не заперечує креаціонізм?

Еволюція — лише теорія, яка не повністю доведена. Розвиток складного із простого — гіпотеза, яку неможливо довести. Як можна бути певним, що саме відбувалося мільйони років тому? Але річ не тільки в тім. Людина є не просто надскладним організом, вона має унікальні здатності, які не має жодна інші тварина — мавпа чи інші. Людина створила мистецтво, філософію, релігію. Людина має відчуття прекрасного. Людина оперує мораллю, в той час як будь-якій тварині не доступне поняття справедливості чи правди. Continue reading

Сергій Головін – Наука та Біблія (1)

Відеозапис першого дня триденної конференції “Наука та Біблія” у м. Львів. Лектор Сергій Головін розглядає низку питань, що стосується креаціонізму та еволюціонізму.

Завантажити презентації можна на офіційному сайті http://www.scienceandapologetics.org

Температура “на сонці”. Всім не-фізикам присвячую

Скільки разів Вам доводилося чути про високу температуру повітря влітку, і “це лише в тіні!”? Мовляв, якщо в тіні +40, то “на сонці” всі +55…

Як людина, яка вивчала ретельно фізику у школі та ще й університеті по спеціальності “прикладна фізика” мушу сказати, що подібні заяви м’яко кажучи не наукові. Температура на сонці становить 5780 К (=5507 С), а в його ядрі та короні від 5 до 13 мільйонів градусів. Це я жартую. А серйозно скажу, що температура “в тіні” та “не в тіні” відрізняється на 1-2 градуси, але не 10-15, як багато хто думає, і навіть мене запевняє.

В чому ж справа? Чому термометр показує одне в тіні, зовсім інше під сонячними променями? Кому взагалі можна вірити в цьому оманливому світі? Відповідь пояснить нам пані фізика. Вона стверджує, що вірити термометру можна вірити лише коли він у тіні. Тоді прилад показує дійсно температуру повітря – і в тіні, і “на сонці” (яка більш-менш однакова). Коли прилад не в тіні, він показує температуру приладу, тобто самого термометра, який складається зі скла, яке прогрівається помітно швидше, оскільки питома теплоємність скла і повітря відрізняються в рази. Середня питома теплоємність повітря 1006 Дж(кг/К),  тобто вдвічі вища скла. Наприклад, питома теплоємність вовни 1630 Дж/(кг*К), дерева 2720 Дж/(кг*К). На практиці це означає, що предмети, виготовлені з вовни та дерева повільно прогріваються, тому сідати чи торкатися їх можна безпечно, навіть якщо вони довго “лежали на сонці”.  Питома теплоємність заліза, піску, міді, сталі, чавуну, скла низька і коливається між 400 і 800 Дж/(кг*К). таким чином, кількість теплоти, яку поглинуть скляні, залізні чи сталеві предмети у 2-6,8 разів вища. Саме тому пісок на пляжі “такий гарячий” для наших ніжок.

Перебуваючи “на сонці” ми суб’єктивно відчуваємо що нам дуже жарко. Це пов’язано з тим, що шкіра людини швидше прогрівається, ніж у тіні.

Ще один ефект, пов’язаний з шкільною фізикою – різне сприйняття тієї ж температури в різних країнах світу. Не секрет, що +40 у Африці легше пережити, ніж +32 у Львові. Відповідь чому так – проста: у Африці повітря сухе, а в Україні більш зволожене, тому утримує більше води і, відповідно, більшу кількість теплоти в собі. Ми відчуваємо не так температуру, як кількість теплоти, що містить певний об’єм повітря.

Стережіться – не стережемося

Недавно знову читав Матвія та відкрив для себе дещо нове.

І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.
А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.
А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!
Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.
А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
Чи ж ви ще не розумієте й не пам’ятаєте про п’ять хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?
Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?
Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!
Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
(Матвія 16:1-12)

От якщо я Вас спитаю – Ви стережетеся науки фарисейської та саддукейської? А в чому це проявляється? Чи Ви думаєте, що це лише апостолів стосувалося?

Фарисеї, як відомо, були педантами, які гіперретельно виконували Закон Мойсея до найменших дрібниць, але забули про “суд, милосердя та віру” (Матвія 23:23). Ще фарисеї грішили лицемірством, довгими показними молитвами та самоправедністю. Саддукеї ж вдарилися в іншу крайність – не вірили в надприродне. Як можна віруючому не вірити в надприродне? В чому тоді зміст віри? Адже Бог, духовний світ і є надприродними. В що вірили саддукеї? Я не знаю. Але знаю, що якщо ми придивимося до сучасного християнства, то помітимо багато спільного з релігійним станом Палестини в I столітті.

Ага, ще там іродіяни плуталися від ногами Ісуса. Іродіяни співпрацювали з Іродом, були “релігійно-політичною партією”. Загравали зі світом.

Що може для себе взяти християнин XXI століття? Чого йому стерегтися?

Самоправедності  – коли ми виділяємо сильну сторону у своєму духовному житті, а слабку вперто не помічаємо.
Невір’я в духовність – на перший погляд дивно, але це проникає в  християнство. Ми сумніваємося в можливостях Бога, хоча слова Ісуса “віруючому все можливо” завжди актуальні. Бог може все і завжди.
Загравання зі світом – переймання світських цінностей, копіювання моди (в найширшому значенні), любов до розкошей, привабливих оку речей.