Ґрьонінґен, Нідерланди. 2015 рік.

Автор цього тексту – Оксана – дівчина з Західної України, яка спробувала заробляти на хліб, доглядаючи дітей у Нідерландах, неподалік Ґрьоніґена. Ось її думки і враження про країну і людей.

Знаєте, напевно усі іноземці мають хороші думки про Нідерланди. Загалом це гарна країна з прекрасними будівлями і усміхненими людьми. Коли їхала сюди, то і уявити не могла з чим стикнуся…

За короткий час Бог подарував мені тут дуже багато друзів. Людей котрі запитують, як в мене справи, приймають в себе вдома на ніч, запитують, чи мені подобаються Нідерланди. Підвозять автомобілем з мого дому в Гронінген. Тут я зустріла людей найрізноманітніших національностей, культур. Звісно, в мене з’явились і друзі-нідерландці. Ціную кожного, кого мені послав Господь. Але, як кажуть люди, не все в тому житті є ідеальним. Пригадую свій перший день. Спершу година дороги в аеропорт Шопена, що в Варшаві, потім двогодинне очікування на літак , і ось ще дві години після того і я нарешті опинилась в аеропорті в Ейтховені. Вже з дороги знала, що мені ще в дорогу, до мого містечка ще 3.5 год їхати машиною. Continue reading →

Протестантська молодь Львова читає Біблію в центрі міста. 2017 рік.

До цього питання можна підходити по-різному.

1. Дехто вважає, що християнською може бути лише країна, де більшість складають “справжні” християни (в православній термінології, “воцерковлені” люди, в протестантській – “відроджені”). Мені здається, такий підхід є неправильним і позбавляє змісту саме питання. Бо за таким критерієм, ймовірно, жодна країна в історії людства не була “християнською”. Не був тоді “юдейським” і старозавітній Ізраїль, бо, як випливає із Біблії, часто лише невелика частина народу залишалася вірною Яхве.

2. Можна підходити до цього питання з юридичної точки зору. Тоді “християнською” є країна, в законах якої прописаний привілейований статус християнства. Однак юридичний статус далеко не завжди відповідає суспільним реаліям.

Скажімо, у Англії церква Англії (англіканська) досі є державною церквою. У Палаті лордів 26 місць зарезервовано для єпископів цієї церкви. Continue reading →

В кінці XIX століття нідерландський богослов Герман Бавінк вирушив в коротку подорож Північною Америкою. Під час подорожі він записував свої спостереження, які пізніше опублікували, а нещодавно вони навіть були визнані найкращою розповіддю голландця про подорож за кордон.

Освіта там дуже цінується: американці відчувають, що вони відстають у цьому відношенні, і тепер щосили хочуть зрівнятися з Європою. Шкільні приміщення просто чудові. Ніяких грошей на це не шкодують. Багаті людей вважають за честь засновувати коледжі… Зацікавленість в освіті посилюється бажанням до свободи і незалежності: кожен американець хоче бути вільним, незалежним, досліджувати і дивитися на світ самостійно…
Бібліотеки, публічні бібліотеки, також вносять внесок у розвиток людей. Будь-яке місце, що має хоч якесь значення, має власну бібліотеку, яка була заснована і підтримується або особистими пожертвуваннями, або місцевою владою, і доступна для всіх безкоштовно. Наука і знання популяризуються, як тільки можна… Continue reading →

Спіймав себе на думці, що ставлення до церкви в Україні та Нідерландах суттєво відрізняється.

В Україні церква – однозначний лідер за довірою. Їй довіряють більше, ніж армії, ЗМІ та набагато більше, ніж усім політичним інститутам.
В той же час церква в Україні – традиційний об’єкт цькування з боку лібералів. Згадка про церкву викликає якусь абсолютно неврівноважену і неадекватну реакцію з боку ліберальної спільноти.

Пам’ятаю, коли ВР дозволила релігійним організаціям засновувати навчальні заклади, ліберали здійняли неймовірний галас, а на site.ua довго самим популярним був допис “Церковь оху*ла”. Це при тому, що в тих же ліберальних Нідерландах держава не тільки надає право церквам засновувати конфесійні школи, але й повністю – ПОВНІСТЮ – фінансує їх діяльність. Continue reading →

Бог дав чудову можливість побувати в Німеччині та Нідерландах. Головні враження такі: люди досить щасливі, принаймні, здалися мені такими. У них обличчя вільних людей. Вони живуть, працюють, народжують та виховують дітей, відпочивають, подорожують… У них не лише чисті і якісні дороги – у європейців охайні і симпатичні будиночки, кожен з яких водночас і не надто розкішний і дуже гарненький. Звісно, де-не-де можна побачити залишене сміття, але не до порівняння з Україною, де цього в рази більше. Німеччина має чудову архітектуру. Зокрема, міста Бремен та Гамбург мають гарненькі ратуші, кірхи (церкви), квартальчики будинків, зведених до Першої світової. Збереглися окремі середньовічні памятки архітектури, навіть XIII-XIV століття. Великий інтерес у туристів викликає райончик Бремена, де багато стареньких, але в прекрасному стані будиночків,  стоять дуже близько, утворюючи найвужчі у місті вулиці і провулки. Зокрема, одна вуличка мала лише 60-70 см ширини – водночас дві людини не розминуться. Гарненьким є містечко Ольденбург. Тут за 20 хв можна доїхати на велосипеді до окраїни та кататися лісовими доріжками або скупатися в лісовому озері. В Європі дуже популярним транспортом є велосипед. На ньому сотні тисяч німців та нідерландців їдуть у справах – на роботу, за покупками чи просто для прогулянки, при чому з дітьми-дошкільнятами.