Ще раз про роль контексту – Ігор Тунік

Ігор Тунік

Ігор Тунік

В церкві люблять охолодити молодих людей, які займаються спортом. Так як спорт вимагає дисципліни і стабільності і багато християн, з кращих побуджень, бачачи в цьому своєрідне ідолопоклонство, цитують слова Павла з послання до Тимофія, щоб якось напоумити любителів спорту.

… Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього. 1 Тим.4: 8

З посмішкою уявляю молодого Тимофія, який тричі на тиждень відвідує тренажерний зал, купує спортивне харчування, а Павло його наставляє, що це малокорисні дії. Continue reading

Advertisements

Чи потрібна освіта християнам? Ольга Кондюк

Оксфорд заснували люди, які вірили в Бога

Оксфорд заснували люди, які вірили в Бога

Колись церкви народили на світ такі навчальні заклади як Оксфорд і Кембридж. Спочатку це були богословські школи, але потім кількість навчальних кафедр збільшилась. В Україні Київське і Острозьке братства організували школи, які тепер діють як Києво-Могилянська академія, і Острозька академія. Зараз в церкві процвітає невігластво, яке возвеличується як духовна чеснота. На превеликий жаль, церковне лідерство і середовище не спонукає молодь до освіти, а часто навіть відмовляє, особливо якщо мова йде про богослов’я. Часто відмова здобувати знання і розбиратись у чомусь має вигляд особливої духовності, смирення і довіри Богу. Для цього навіть підібрані певні тексти.

Continue reading

Уривки про спасіння і навчання. Зейн Ходжес

Уривки з книги Зейна Ходжеса “Цілком безплатно” (Zane Hodges, Absolutely free)

Вартість навчання

[Вічне життя — це дар Божий, а навчання вимагає роботи]. Апостол Павло, як ніхто інший, вичерпує усі можливі мовні ресурси для роз’яснення цього моменту. Так у Римлян 4 він пише: «А заплата виконавцеві не рахується з милості, але з обов’язку» (Рим 4:4). Якби сюди були залучені справи, заявляє Павло, то відплата зовсім не була би величним результатом благодаті! Платню заробляють!

Цей погляд також не є необережною помилкою з боку Павла. Він каже це саме в ще одному місці: «А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок» (Рим 11:6).

Тут також все дуже ясно. Неможливо отримати щось по благодаті і одночасно за якісь діла. Вони взаємно виключають одне одного. Змішуючи ці поняття, ми радикальним чином змінюємо їхню суть. Або благодать перестане бути благодаттю, або ж діла перестануть бути ділами. Текст Павла ясно про це говорить.

Спасіння через панування Христа і спасіння ділами

Вчення «спасіння через панування Христа» не в змозі уникнути звинувачення в тому, що в ньому змішують віру з ділами. МакАртур лаконічно пояснив, як саме це відбувається: «Послух є неминучим виявом рятівної віри» (с. 175).Але це те ж саме, що й сказати: «Без послуху немає виправдання і немає небес». Якщо дивитися з такої точки зору, то «послух» фактично стає умовою для виправдання і небес.

Continue reading

Віра і діла. Навколо чого танцюємо 500 років?

Віра чи діла? Дискусії тривають...

Віра чи діла? Дискусії тривають…

Сергій ЧЕПАРА

Наступного року святкуємо велику річницю – 500 років Реформації. Коли католицький монах Мартін Лютер прибив свої 95 тез на ворота, то, мабуть, і гадки не мав, що все так розкрутиться – у Європі з’явиться нова потужна християнська течія – протестантизм, а ім’я самого Лютера одні проклинатимуть століттями, інші благословлятимуть.

Власне, цей пост не про Лютера, хоча він велика постать у християнстві. Віра і діла – дві категорії, що стосуються як віруючих, так і невіруючих. Власне, чому ця тема така важлива? В християнсві взагалі точаться шалені дискусії – як між собою пов’язані віра і діла. Власне, це стало одним з каменів спотикання між лютеранами (а потім протестантами) і католиками. Але і у самому протестантизмі точаться сильні дискусії. Але це ще не відповідь на питання “чому так є?”. Відповідь така – взаємозв’язок віри і діл – це питання чистоти євангелії, а отже, спасіння. Якщо ми неправильно розуміємо (і тлумачимо) євангеліє, то наслідки будуть.. ні більше, ні менше, стосуватися вічності нашої душі. Тобто: якщо ми даємо неправильну відповідь на питання римського в’язничного сторожа “Що мені робити, щоб спастися?” (Дії 16:30-31), то, мабуть, спастися не зможемо. Чи зможемо? Continue reading

Чому віра без діл мертва? Роздуми над Якова 2:14-17

Сергій ЧЕПАРА

Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра? Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хто-небудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе? Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!
(Якова 2:14-17)

Для багатьох християн вірші Якова 2:14-17 є способом захистити вчення про спасіння не лише через віру, а й через діла, для інших – складною головоломкою, яку годі розгадати. Ще інші хитрують, кажучи, що віра і діла завжди йдуть разом, тому “віра без діл” існує лише у голові богослова.

Щоб з’ясувати для себе що ж мав на увазі Апостол Яків, нам для початку треба знати чи є необхідність розбиратися в усьому цьому і чи має все це якусь практичну цінність. Зрештою, яка різниця – віра сама, віра з ділами, діла, що засвідчують нашу віру? Але, яка кажуть американці, речі, які відрізняються, не є однаковими.  Continue reading

Варена жаба

Старі мудрі люди розповідають повчальну історію, як хтось колись спіймав жабу та й хотів зварити. Нагрів воду до кип’ятку, а тоді вкинув туди жабу. Жаба миттю вистрибнула з посудини і здорова втекла геть. Тоді цей хтось піймав іншу жабу, посадив у казанок з тепленькою водою, а воду почав поступово нагрівати. Через пів години мав варену жабу.

Головний зміст історії такий: швидкі зміни відчуваються одразу, а повільні – ні. Якщо крок за кроком, не поспішаючи,  змінювати обставини – люди до них пристосовуються.

В християнстві – те саме. Якщо крок за кроком підмішувати фальш до правди – істину не з’ясує навіть найщиріший християнин. Continue reading