Володимир Зеленський, Олег Ляшко

Вибори наближаються, і всі цікавляться рейтингами. Професійний актор Зеленський і не менш талановитий актор (і за сумісництвом парламентар) Ляшко мають непогані рейтинги – за них збираютсья голосувати мільйони людей.

Про що це говорить? Хто такий Зеленський? Це шоумен. Ніколи не був і не є професійним політиком. Не керував ані містом, ані селом, ані РДА, ані ОДА. Не провів жодного дня у кріслі менеджера якогось рівня. Не був економістом чи міжнародником. Але добре вміє заробляти гроші у шоу-бізнесі. Це теж добре і достойно поваги. Але чи означає це щось про Зеленського як політика? Чи може керувати великою європейською країною комік, нехай навіть розумний комік? Continue reading →

1. Попри те що в цілому я трохи більше сипматизую опозиції, ніж владі, я все таки гадаю, що сьогоднішні події не можна розглядати виключно як війну народу з владою чи влади з народом. В Україні живуть багатьо мільйнів людей, які підтримують цей рижим. Часто це люди, які не маєть жодного прямого стосунку до Президента, Прем’єра чи олігархів, а середні робітники, службовці, студенти різних міст України. Хто вони, чому так думають, що їх мотивує – це важливі запитання, але відповіді на них не змінять факту існування сильної підтримки партії влади на півдні і сході країни.

2. Сьогоднішні події це не війна добра і зла. Опозиція не є абсолютним добром, влада – абсолютним злом. Можливо, лідери опозиції дещо демократичніші чи дещо ліберальніші, але і ті, і інші зіпсовані гріхом. Хтось зіпсований більше, хтось менше, але я не думаю, що Бог на боці однієї сторін. Я думаю, що Бог на Своєму боці, а кожна людина може або перейти на бік Бога (через віру в Ісуса Христа) або не перейти. Бог не підтримує жодні політичні партії, а просто засуджує гріх всіх людей, незалежно від того, демократи вони чи республіканці, ліберали чи консерватори, націоналісти чи комуністи. Я маю деякі політичні симпатії (поважаю деяких політиків та громадських діячів), але добре знаю, що жоден з них не є і не може бути спасителем України – ні в політичному, ні в духовному сенсі. Я хочу бачити Президентом України мудрого і поміркованого чоловіка, який має достатньо зрілості і досвіду, щоб керувати 47-ма мільйонами громадян. Але я знаю, що навіть якщо Президентом стане найкращий (в чому глибоко сумніваюся) – навіть він не буде повністю вільний від марнослав’я, зажерливості чи інших моральних вад. Continue reading →

Останні кілька місяців я розмірковував про своє ставлення до влади. В березні-квітня я розмірковував таким чином: Бог поставив цих товаришів при владі, а нам, християнам, треба просто молитися і коритися. І хоча вірші з Біблії про владу досі богонатхнені, 18 травня внесло значні корективи мої міркування.

Річ не в тім, що в Києві просто так катався БТР. Не в тім, що Снісарчук, журналістку “5-го каналу”, побили. Звісно, такі речі ганьблять Україну і засмучують та/або дратують мільйони порядних українців. Якщо їх рахунок на мільйони. Річ у тім, що цинізм і брехливість провладної партії перейшла вже всі мислимі і немислимі межі. Continue reading →