Викуплення вибраних

Ярослав Себастьян Тегза

Ісус Христос є справжній «Спаситель світу». (Йо.4,42) Так говорить Писання. «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти». (Йо.3:17) Він є істинний «Агнець Божий, який забирає гріх світу». (Йо.1:29) Тільки Христос може забрати наш гріх. І Він забрав його на хрест. Ми самі не можемо позбутися наших гріхів. Тому що «кожен, хто чинить гріх є рабом гріха». (Йо.8,34) Повинен бути хтось, хто визволив би нас із цього рабства. Визволення з рабства в Біблії називається викупленням. Про визволення Ізраїльського народу з Єгипту так і говориться: «Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі». (Міх.6:4) Отже, коли говориться про викуплення, то розуміється визволення через внесення викупу. Головна ідея – визволення, а сплата ціни – це засіб отримання свободи. Одне нерозривно зв’язано з іншим. Якщо людина залишається в рабстві її не можна назвати викупленою. Той хто платить викуп за раба не просто звільняє поневоленого, а набуває його для себе. «Ви уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною!» (1Кор.6:19,20) Так ось, Писання говорить, що наше викуплення відбулося на хресті: «Син Чоловічий прийшов, щоб віддати Своє життя як викуп за багатьох». (Мр.10:45) Continue reading

Advertisements

Цитата

Пастух приглядує за овечками, турбується про них, годує їх, скеровує і захищає – такі обов’язки кожного служителя.

Небіблійний нахил євангельських християн проявляється в наступному:
1. Надто велика довіра до людського розуму – відповідно, брак уваги до Божого  одкровення в Писанні.
2. Надто велика увага до потреб людини, що нею і визначаються, – відповідно, мало уваги до Божого визначення людських потреб.
3. Надто велика увага до світського і, відповідно, мала до духовного.
4. Надто велика увага до тимчасового і, відповідно, недооцінка вічного.
5. Надто велика увага до сучасного суспільства і, відповідно, недооцінка Біблії.

Оскільки ці тенденції набирають силу, церкві загрожує ототожнення християнства з релігією та “ходінням в церкву” зі спасінням.

Річард Л. Мейх’ю, “Повертаючись до пасторського служіння”

*** ***

Життя і служіння пастора знаходяться в прямій залежності з його уявленням про Бога.

Якщо пастух не годує своє стадо, в нього незабаром не залишиться овечок. Овечки або втечуть від нього, або помруть з голоду.

… Бути пастирем – не означає слідкувати за стадом здалека.

Джон Мак-Артур, “Яким має бути пастор і як він має себе вести”

***  ***

Сім типів служіння, через які пастор може реалізувати завдання церкви: служіння Слова, служіння спілкування, служіння вечері Господньої, служіння молитви, служіння благовістя, місіонерське служіння і служіння міжцерквоного спілкування.

Алекс Д. Монтойя, “Біблійний підхід до пасторського служіння”