Кого слухатися – пресвітера чи чоловіка?

Трохи на тему покори Божій владі

Недавно я мав нагоду проповідувати в церкві про владу. Я говорив про три типи влади – про державну владу, про церковну і про сім’ю. Коли я закінчив, одна сестра в нашій церкві запитала мене: “Я розумію, що Воля Божа є коритися владі і якщо я заміжня жінка, я повинна коритися і своєму чоловікові, адже він – голова моєї сім’ї, і також пресвітеру церкви, адже він служитель церкви, а я частина церкви. Але що робити, якщо вони говорять протилежне? Наприклад, якщо вони мають протилежну думку стосовно того, чи маю я покривати голову? Наприклад, пресвітер церкви вчить, що всі жінки повинні покривати голову, а мій чоловік каже, що нашого часу цей принцип не стосується, або навпаки – пресвітер каже, що ми маємо свободу в цьому, а чоловік каже, що ні, це Божа заповідь для нас і жінці треба покривати свою голову… кого тоді слухатися?!

Continue reading

Святе Письмо як частина Святого Передання

Точка зору, викладена тут, може частково не збігатися з моєю, і є лише поглядом автора.

Михайло МАЛІНІН

Досі тривають багато суперечка щодо питання Письма та Передання в різних християнських конфесіях. В більшості випадків ця тема піднімається при докорах з боку протестантів проти православних (чи римо-католиків).

Основна ідея протестантизму наполягає на відмовлення від Церковного Передання, наполягаючи на повністю самостійне та пряме трактування Письма, а також обмежуючи Одкровення лише Святим Письмом, ніби Передання це людське творення, яке щось суперечить Письму. Ця логіка привела до подальшого дроблення Протестантизму, через те що самостійне трактування різними спільнотами Письма суперечило одне одному.
В той же час відмова від Церковного Передання як таке очевидно суперечить як самому Письму, так і самої ідеї Благовістя як такої. Continue reading

Мій нічний діалог з православним

Православ'я і протестантизм. Діалог можливий?

Православ’я і протестантизм. Діалог можливий?

Одна справа варитися в своєму протестантизмі, друга – вести діалог з людиною, яка має сильні (але дещо інші, ніж ти) переконання про віру і діла, про церкву і Ізраїль, про Писання і передання.

З дозволу мого співрозмовника публікую наше листування на духовні теми. Може, комусь буде цікаве і корисне.

Чем-то [ця організація] напоминает мне церковь “святых последних дней”, они же мормоны, они же очередная “христианская” религиозная организация из Америки. Что в России, что в Финляндии – тащили меня вечно на какие-то тренинги/семинары/конференции/встречи/молитвы/изучение английского языка. После нескольких попыток выразить мое несогласие с их доктриной пришлось покинуть их компанию, сказал прямо что считаю Истиной учение лишь православной Церкви, выражающейся в моем случае в причастности к Русской Православной Церкви, а английский язык – сказал – и так знаю, потом вроде отстали =)

а чому “християнська” у лапках? що саме є маркером справжньої християнськості?

порівняння некоректне, тому що мормони це псевдохристиянський культ, який заперечує основи християнства (Трійця, спасіння через віру, канон Біблії, божественність Христа). я не захищаю ССХ, просто це місія, а не церква.
стосовно істинності православної церкви можемо якось поспілкуватися.
тільки мені здається, що правильно ставити питання не яка церква правильна, а що є авторитет (Біблія) та у кому спасіння (Христос).

Continue reading