Батьки, бережіть своїх дітей

Діти і алкоголь

Діти і алкоголь

Або що роблять підлітки, поки батьки не бачать

Йду з “Нової Пошти” по вулиці Караджича. 12-а година дня. Назустріч четверо підлітків, років по 14-15. Троє, двоє хлопців і одна дівчина, ведуть ще одну дівчину-підлітка. А та четверта – чи то дуже п’яна, чи то хвора – йти сама не може, очі закотила, руки-ноги не слухаються, її ледве ведуть, майже несуть. Підходжу, запитую, в чому справа. Ті троє мені відповідають хором: “все нормально, все нормально”. А я механічно йду далі. Через 3 метри розумію, що зробив неправильно. В голові проскакують різні думки – а якщо вона під наркотиком? А якщо її побили? Я розвертаюся і знову підходжу до них.

Поруч проїжджав водій на фургончику. Зупинився. Підлітки перконали його відвезти ту четверту, яку звали Галина, додому. Розповіли версію: ми йшли і знайшли її. Отаку п’яну, в кущах лежала. Ну ми дорослі починаємо догадуватися – компанія просто випила, і ця Галина випила забагато. Хоча … таке враження, що вона або дуже багато випили, або вино якесь було сумнівної якості. Харчове отруєння сталося, мабуть. Continue reading

Advertisements

Як фейсбук замінює суди

Помічаю в Україні тенденцію – фейсбук і ЗМІ замінюють суди. Ну, як замінюють – намагаються. Що я маю на увазі. Знайшли тіло цієї нещайсної жінки. Зразу всі розганяють велику зраду. Але як простій людині розібратися що і до чого? Для цього і є фахівці – слідчі, експерти, потім прокурор, адвокат, суд. Звичайно, має бути контроль громадськості, ЗМІ. Але у нас все якось розбалансовано – “подивіться на це фото, це мажор, який на ланосі збив …”. Тобто людей емоціями заряджають, прокачують.

Continue reading

Навіщо вулиці перейменовують?

Перейменовувати знову?

Перейменовувати знову?

Одразу скажу, що веду мову не про декомунізацію (вважаю, що пам’ятники Леніну-Сталіну треба було демонтувати найпізніше 1992-го року). Мова про інше. У 2013/14 роках у нас відбувся “Євромайдан”. Революція перемогла, до влади прийшли нібито проєвропейські “хороші” хлопці, а проросійські “погані” втекли в Росію або швидко перефарбувалися. Continue reading

Головна біда українського суспільства

Святослав Вакарчук вважає, що це – недовіра/невір’я. Я поважаю і самого Вакарчука, і його думки, але мені здається, що основна проблема – це відсутність підзвітності. Звідти – корупція і тотальний популізм у політиці.

Ніхто нікому не підзвітний. Всі 5 Президентів були не підзвітні народу. Те саме про Прем’єра, депутата, міністра, чиновника. Та і самі громадяни не підзвітні, точніше дуже опираються будь-якій формі підзвітності. Continue reading

2 роки

2 роки тому. Спочатку – снайпери, Беркут, розстріли, “Небесна сотня”. Втеча Януковича. Камаз доларів.Потім – анексія Криму, війна на Сході. Вибори Президента. Вибори до Парламенту. Вибори до місцевих рад. Мобілізація. Фронт. Більше двох тисяч солдат та офіцерів, що загинули. Розчарування. Європа. Теракти у Парижі. Пропаганда російського телебаченя. Радикалізація суспільства. Правий сектор. Портрет Бандери у кабінеті міського голові… Continue reading

А дихати нікого не ображає? або я не хочу до Європи…

le-figaro

Сергій ЧЕПАРА

Останні кілька днів у фейсбуці маячила світлина з французьким поліцейським, який виводить з паризького саду чоловіка, на пуловері якого зображена сім’я: тато, мама і двоє дітей. Там навіть не малюнок – силуети були. Таке зображення, мовляв, ображає прихильників нетрадиційних (гомосексуальних) сімей. В той день було заарештовано десяток людей з подібною символікою. А Франція – країна вільна. Про ці події 1 квітня 2013 року повідомляє найпопулярніше французьке видання Le Figaro.

Є два вислови, які мені подобаються. Перший сказав американський проповідник: “Ісус Христос скоро прийде і він дуже злий”. Другий – відома юридична приказка: “Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої“. Continue reading