Розлучення

divorce_2089038b

Оновлено 16.05.2015, після консультування з викладачами івриту та одним носієм мови.

Недавно в церкві мали проповідь про розлучення у світлі Біблії. А після проповіді гарячі дискусії. Ніби-то і всі згідні, що Бог розлучення забороняє, але все ж таки ця тема викликає багато запитань.

І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої? А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати? Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.  Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.  А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.

Матвія 19:3-11 Continue reading

Завоювати серце сходу

Сергій ЧЕПАРА

Мені здається, що одна з причин, чому ми майже прийшли або вже прийшли до громадянської війни – західна Україна надто мало зробила, щоб завоювати серце України східної.

Ми можемо довго і багато говорити про те, який у нас Президент, які уряд, судді, прокурори і чиновники. Про це можна і треба говорити. Але фактом залишається те, що існуючий режим підтримують повністю або частково українці сходу. Чи сфальсифікували їм свідомість? Чи купили когось? Чи залякали? Можливо, так. Але всі українці – заходу і сходу – мають добре розуміти, що ми живемо в одній країні. І я хочу жити в одній країні. Хочу любити і поважати українців сходу. І хочу, щоб східні українці знали, розуміли і любили українців заходу. І якщо хочемо і надалі жити в одній країні, то треба навчитися один одного розуміти. Українець зі Львова має краще пізнати українця … з Одеси. А українець з Харкова має краще пізнати українця … з Тернополя.

Поки відмінності у світогляді і цінностях є, завжди можуть знайтися бажаючі множити їх на 100 і розповідати про “так виглядає їхня Україна”, ділити героїв на “правильних” і “неправильних”, захищати якусь там мову. Звичайно, треба знати хто герой, а хто ні, і якою мовою навчати дітей у школі. Але треба щось робити з тим, що велика частка українців у Донецьку і Луганську вважає, що 1000 кілометрів на захід живуть злі і підступні бандерівці. Ми, західні українці, можемо між собою, у своїй галичанській субкультурі, посміюватися з того, але якщо ми нічого не зробимо, щоб розвіяти ці радянскі міфи (які підгодовуються багатьма сучасними політиками) то вони існуватимуть. А поки що ми дуже мало зробили, щоб ці міфи розвіяти.

Я точно не знаю, що робити, бо я не політик. Але незалежно від того, хто переможе – революція чи режим – ми маємо шукати точки дотику. Робити конкретні кроки. Можливо, львівські студенти мають запрошувати харківських на Різдво. Таке вже було – але це треба робити масово і на державному рівні. Треба, щоб у Львові побувала не тисяча студентів, а мільйон, два, три. Можливо всім “західнякам” треба хоч один в житті раз побувати “там, на сході”, а “східнякам” “на заході”. Можливо, требе робити ще щось. Але не можна жити так, як досі.

Західні політики повинні дати спокій Бандері. Я не проти Бандери. Але це дратує схід. Навіщо дратувати схід? Для рейтингів на заході? Навіщо скасовувати статус героя Бандері? Для рейтингів на сході? А можна просто відкласти ці всі війни на років 20, а поки нехай цим займаються професійні історики.