Колись давно чи під час війн чи через борги люди ставали рабами. Одні люди володіли іншими. Хтось народжувався вільним, хтось – рабом, будучи просто майном, немов меблі. Мільйони людей гнули спини на інших. Народжувалися рабами, жили рабами і помирали рабами. Їхні діти і онуки теж були рабами. І річ навіть не в тім, що раби важко працювали, а в тім, що вони не мали прав – голосували, розпоряджатися своїм життям, мати житло, освіту, роботу на вибір.
Йшли роки і людство прийшло до того, що рабство це погано, бо всі люди вільні і рівні. В Європі мислителі і поети оспівували свободу, і як наслідок, рабство засудили і скасували. Свобода стала такою великою цінністю, що майже стала ідолом. Свобода слова, свобода совісті (віросповідання), свобода на вільне пересування, обирати працю і т.ін. Continue reading