Наша традиция – свобода – Михаил Малинин

Долго не мог отрефлексировать все происходящие нынче события. Могу сказать следующее

1. Для человека естественно стремление к свободе, потому что все люди созданы по своей природе свободными. Человек имеет свободную волю, свободу выбора, – и попытки уничтожить эту свободу, – направлены против самой природы и сущности человека.

2. Да, человечество ограничивает по договоренности друг с другом некоторые элементы своего поведения (не убий, не укради, соблюдай определенные правила безопасности, при движении на автомобиле и т.п.), и это ограничения понятны, пропорциональны их целям и справедливы.

3. А вот что не является понятным и справедливым, – так это произвольное навязывание людям указаний “тут не ходи”, “без разрешения не собираться”, “это можно говорить, а это нельзя говорить”, “это можно писать, а это нельзя писать” со стороны какой-то группы людей, с чего-то вдруг решившей, что они могут предъявлять людям такие требования, используя свой административный и силовой ресурс и позабыв об их изначальной цели.

4. Помимо свободы абсолютно естественно стремление человека к правде и к справедливости. Когда людям нагло врут в глаза по типу “за президента проголосовало 80%”, “ихтамнет”, “я не буду менять конституцию, чтобы остаться подольше у власти”, “подписи в подписном листе фальшивые, потому что я так сказал”, – это вызывает абсолютно понятную и естественную реакцию людей. Ложь, особенно наглая и масштабная, – всегда вызывает протест, это буквальное оскорбление людей.

5. Попытка пресечения справедливого возмущения людей, их взаимодействия с целью изменения типа или сущности организации их общества насилием, дубинками, оружием, преследованиями, тюрьмами, запугиваниями, направленная лишь на самоконсервацию нынешнего неприглядного положения вещей под предлогами “а вдруг еще хуже будет” – вызывает у людей абсолютно понятный и естественный гнев.

6. Предлоги “а вдруг будет хуже”, “а кто, если не он”, – вообще абсолютное интеллектуальное преступление, обесценивающее человеческое достоинство как таковое. Если вы считаете, что чтобы “не было хуже”, – в ход вполне подойдут абсолютно любые инструменты, вплоть до самых безнравственных, лживых и преступных, – то вы заложили вашу душу в очень жадный ломбард.

7. Некоторые люди или группы людей, много и долго рассуждающие о “духовности” и “скрепах”, – абсолютно не гнушаются жестокостью, насилием над человеком и его достоинством, запугиванием, произволом и извращением самой сути правосудия, отравлениями и политическими убийствами.

8. Забалтывание всего этого произвола псевдо-геополитикой, “а американцы придут”, “а это все провокация запада”, как и прочий пропагандистский бред, рассчитанный разве что на молящихся на иконы Путина, – еще одно интеллектуальное преступление, как и все иное называние черного-белым, а белого-черным.

9. Товарищи, полагающиеся на свой властный силовой ресурс, должны помнить, что сила не в дубинках и автозаках, сила – в правде. Если вам кажется, что это лишь пустые слова, – то вам же хуже, так как правда рано или поздно восторжествует, всегда.

10. Манипуляция, фальсификация, извращение электоральных процедур, использование закона, как дышла, недопуски, мелкие и не очень подлянки инакомыслящим, прямое насилие и запугивание по благословению с самого верха, принуждение зависящих от бюджета голосовать или не голосовать или голосовать тем или иным образом – демонстрируют лишь вашу никчемность. Вы больше не можете и не в состоянии выигрывать что-либо честно, на равных.

11. Я желаю свободы и развития народу Беларуси. Я желаю скорейшего выздоровления Алексею Навальному, его неординарные ум, смекалка и организаторские способности будут очень нужны при дальнейшем развитии России.

12. Решившим, что они могут воровать голоса народа, извращать электоральные процедуры, превращать законотворческую и правосудную деятельность в инструмент самосохранения своего положения, – а на любую попытку людей выразить свой справедливый протест против этой вакханалии, – отвечать насилием, подлостью, лишением свободы, ложью и нервно-паралитическими газами и аэрозолями, – я желаю одуматься и прекратить это безумие, т.к. оно может привести к губительным последствиями для России и её будущего.

Михаил Малинин,
Россия

Ім’я і суспільний лад – Олександр Сугоняко

Александр Сугоняко: фото, биография, досье(до Дня Незалежності України)

1. Ім’я (назва) речі (об’єкта, суб’єкта, події) в просторі мови відображає, несе в собі її (речі) суть. Ми кажемо: річ відповідає своїй назві. Для буття людського соціуму у Всесвіті це – основа. Панування у суспільстві ладу потребує, щоб речі в дійсності відповідали тому смислу, який надають їм імена. Це аксіома. Конфуцій, коли його спитали, що він зробив би у першу чергу, якби став правителем, відповів: «Перше, що потрібно зробити – виправити імена». Що це означає? «Це коли правитель буде правителем, слуга – слугою, батько – батьком і син – сином», – відповідав він.

Коли ім’я не відповідає сутності речі, наприклад, правитель не є правителем за суттю, а лише за назвою, то світ речей двоїться. Є світ, у якому речі відповідають своїм назвам, а є його викривлена копія, у якої такої відповідності немає. У цьому другому, облудному світі, назви справжніх речей використовуються для підробок. Речі в ньому являється нам по суті як неназвані, хоч названі, бо мають прикладки (назвиська, лейби), які мітять підробки, як річ справжню. Така ситуація, при якій імена не відповідають суті речей означає для нас, що ми живемо серед об’єктів, суб’єктів, подій, суть яких прихована за туманом псевдоназв. Ми начебто знаємо, що то підробки, оманливі копії природних, суспільних, духовних речей, що їхні назви не відповідають суті правдивих речей. Проте, знаючи це, часто-густо знаками ми демонструємо на ззовні своє їх визнання, тобто вступаємо у взаємодію з ними, як зі справжніми. І немає ніякого значення, що робиться при тому у нашій свідомості щодо цього подвоєння світу речей на реальний і облудний, головне для нашого несправжнього правителя, бізнесмена, чиновника щоб ми потрібні знаки подавали – голосували, писали петиції, платили за підробки товарів, платили хабарі замість податків. Адже цими зовнішніми діями ми вже включилися в механізм цього облудного світу як його складові гвинтики чи деталі. Continue reading

Пост не-біолога про корона-вірус

Про віруси я знаю так мало, що це майже нуль. Але є кілька думок.

1. Ісус Христос дарував вічне життя всім і кожному, хто вірує в Нього. Християнину варто мати мир і спокій незалежно від загроз. Якщо загроза справжня – то максимум тіло забере. Спасенної відродженої душі вже ніхто ніколи від Христа не забере.

“І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; а краще бійтеся Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні” (Мт. 10:28) – тобто не бійтеся корона-вірусу, а бійтеся Бога, який має владу і право запроторити Вас навіки в пекло.

“В любові немає страху, але досконала любов виганяє страх” (1 Ів. 4:18) – Якщо людина любить Бога, то страх перед людьми чи обставинами має прямувати до нуля. Любов до Бога і страх (перед всім, крім Бога) несумісні.

“Нехай не тривожиться ваше серце. Ви віруєте в Бога і в Мене віруйте” (Ів. 14:1) Continue reading

Як бути у вирі різноманіття – Себастьян Тегза

С.Я. Тегза

С.Я. Тегза

Однозначно, я проти змішування різних теологічних систем в одну кучу і зведення їх до спільного знаменника. Вважаю, що це було б просто нечесно. Ми наче отримаємо все вкупі, але по суті нічого конкретно. Це буде просто каша і вінгрет. Не можна втікати від реальності, Бог дозволив існувати різним богословським традиціям в історії церкви і вони повинні такими й залишатися – різними. Слід подорослішати і нарешті зрозуміти, що світ не є чорно-білим і богословське різноманіття – це не загроза для християнства, а його багатство. Continue reading

Обережно! Знайомство в інтернеті!

Чи буває кохання у фейсбуці?

Чи буває кохання у фейсбуці?

Точка зору, викладена в цій статті не обов’язково співпадає з моєї позицією. Варто додати, що за будь-які стосунки відповідають обоє – і хлопець, і дівчина. Інтернет і сайти знайомства – це ресурс, інструмент, і його можна використовувати як на добро так і на зло. Тисячі, мільйони пар розходилися чи розпадалися і до епохи інтернету, і навпаки – тисячі міцних щасливих сімей утворилося саме завдяки йому.
До речі, свою дружину Наталю я зустрів в інтернеті. Вона працювала та жила у Ольденбурзі (Німеччина), а я у Львові. Спілкувалися у скайпі. Якби не інтернет ми б ніколи не зустрілися. В той же час інтернет дійсно має певні ризики, і це треба брати до уваги.
Сергій Чепара

Автор цього тексту захотів (захотіла) залишитися невідомим (невідомою).

Спочатку він напише тобі: «Привіт, як справи?», а потім виявиться тим, про кого ти навіть не могла подумати. В час, коли знайомство через соціальні мережі набирає обертів, треба запастися ключовими інструментами, щоб вберегти себе від ймовірних «розводів» та шахраїв. Біда у тому, що проблема побудови стосунків через інтернет стала дуже поширеною й серед євангельських віруючих. Давайте по поличкам постараємося усе розкласти та розібратися, чому, що, як і до чого.

Віртуальні стосунки в соціальних мережах: добре чи погано?

Коли згадую своїх друзів, які знайомилися через соціалки, виникає змішане відчуття. Знаєте чому? Тому що одні побудували стосунки вдало і навіть одружилися, інші – потрапили в пастку шахраїв. Що ж визначає успіх таких відносин? Віртуальні відносини потрібно вміти регулювати. Від цього усе й залежить. Continue reading

Про католиків і католицизм

Чи варто дружити з католиками?

Чи варто дружити з католиками?

Я залюбки дружу з окремими католиками і багатьох з них вважаю хорошими християнами. Вони люблять Христа, їхня надія на Бога є щирою і непідробною, а практичне життя, яким вони живуть, є свідченням живої віри. Більше того, я можу багато чого у них повчитися. В їхньому благочесті вони звертають увагу на такі моменти, які євангельські християни часом випускають з уваги. Це є терпіння, смирення, жертовна любов, благоговіння перед Богом і багато іншого. Спілкування з щирими і доброзичливими католиками збагачує мою особисту віру. Проте я говорю зараз виключно про окремих католиків, а не про католицьку систему в цілому. Я можу вільно дружити з католиками, але при цьому категорично відкидаю будь-яку офіційну співпрацю євангеликів з католицькими структурами. Тому що така співпраця означала б схвалення і лояльність до самої системи та її помилок. Є люди, а є система. І це не одне і те ж саме. Думаю ці речі варто розрізняти. Continue reading

Що не так з релігією діл. Крихітна замітка про чистоту Євангелія

Серед моїх друзів/знайомих є чимало тих, хто дотримується позиції Lordship Salvation.  Ці люди регулярно постять у фейсбук щось на кшталт “Справжня віра завжди проявляється у постійному і вірному слідуванні за Господом” або “Якщо ти гадаєш, що ти можеш просто повірити і спастися – ти у небезпеці”.

Чесно кажучи не перестаю дивуватися людській здатності всюди клеїти свої заслуги – навіть завуальовано. Біблія ясно навчає нас, що ми, люди, грішники. Своїми ділами, словами і думками ми грішимо, і наші добрі діла (якщо вони таки добрі) не вирішують проблему людського гріха. Грішник, який зробив 1 000 000 “добрих діл” і 1000 “поганих діл” так само грішник. Чи навпаки. Комбінація чисел не має значення. Всім людям потрібен спаситель. Continue reading

Звіщати Євангеліє – це не косметику Avon продавати

Публікуємо статтю Ігора Туніка про євангелизм та заснування церков. Ігор – не теоретик, а практик: він успішно свідчить про Христа багато років. Ігор з дружиною заснували кілька церков в Україні. Зараз Ігор з сім’єю служить в Мирнограді (75 км на північний захід від Донецька). Оскільки стаття довга, ми опублікуємо її кількома частинами.

Ігор Тунік

Игорь Туник

Ігор Тунік

Мене звати Ігор. Разом зі своєю дружиною Вірою ми почали служити місіонерами з кінця 1999-го року. З тих пір ми заснували сім церков в Одеській і Донецькій областях. Нам дуже подобається дружити з невіруючими людьми і ділитися з ними Євангелієм. Вірю, що якщо ви переживаєте про те, що б Євангеліє звіщалося і люди ставали послідовниками Ісуса, то те, чим я тут ділюся, буде вам корисним. Continue reading

Як фейсбук замінює суди

Помічаю в Україні тенденцію – фейсбук і ЗМІ замінюють суди. Ну, як замінюють – намагаються. Що я маю на увазі. Знайшли тіло цієї нещайсної жінки. Зразу всі розганяють велику зраду. Але як простій людині розібратися що і до чого? Для цього і є фахівці – слідчі, експерти, потім прокурор, адвокат, суд. Звичайно, має бути контроль громадськості, ЗМІ. Але у нас все якось розбалансовано – “подивіться на це фото, це мажор, який на ланосі збив …”. Тобто людей емоціями заряджають, прокачують.

Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading