Як жити правильній меншості в країні неправильної більшості? – Ірина Фіцик

Як вам, тим людям, що борються за права та правильні рішення, почуватися білою вороною серед друзів, серед оточення, серед однокласників, будь-що…?

Як вам почуватися чужим у власній країні, у своїй “хаті” і чи справді у такому випадку це ваша хата?
Чи норми суспільства у якому ви живете підходять вам?

У нас норма купувати екзамени, дипломи, водійські посвідчення, рішення депутатів… Норма коли поліція не реаугує на скарги, а як реагує, то так ніби це ти їх повинен захищати. Норма випивати по вихідних (і не тільки), а потім на підпитку сідати за кермо. І норма мовчати про порушення, бо якщо скажеш, то ти сексот, стукач, здав своїх. Норма коли людина при владі, то одразу забуває хто на кого працює.

Continue reading

Тату чи не тату? От в чому запитання

12002999Недавно у фейсбук розгорілася чергова, стотисячна за рахунком, дискусія: чи можна християнину робити татуювання. Вірю в те, що Бог дає християнам мудрості зрозуміти для себе складні питання на кшталт “чи правильно робити татуювання” (пірсинг, алкоголь, і все таке).

У християнсьві я вже не перший рік і мав нагоду побувати і “тут” і “там”. Вже була можливість зануритися в академічне богослів’я, послужити Богу з різними християнами, посперечатися на ці та інші теми. Охолонути. Осмислити. Біблію почитати. Continue reading

Мовне питання і три квадратні метри

Працюючи в торгівлі починаю по-новому осмислювати дійсність. В санаторії, де ми торгуємо, продають багато різного краму. Продавців так багато, що в не-сезон їх майже більше, ніж тих, хто відпочиває. Здебільшого, продають місцеві, закарпатські, і лише зрідка зі Львова.

В один із днів, коли я розклав товар, став свідком такої сцени: дві продавчині ніяк не могли розібратися де чиє місце. Оскільки місце – ключове питання в торгівлі, то зчепилися не на жарт. В процесі гарячої дискусії стало очевидно, що “Маша” орендує 3 метри, а займає 5, її сусідка десь так само робить, а “Наташа” зі своїми “законними трьома” не має де стати. “Маша” розклала два великі столи і не пускала на хороше місце “Наташу”. Я ось про що подумав: скільки би проблем не виникло, якби всі займали ті метри, за які вони платять по договору. Те, що українці не звикли жити за правилами – платити податки, наприклад, є основною проблемою країни. Той, хто живе за правилами, ніколи не обере того, хто не живе – в парламент, не пустить в уряд і так далі. А якщо і обере чи пустить – то не дозволить йому робити неправильні речі надто довго. Я слухаю людей і вже стомився від них: всі біди від поганої влади, а ми, прості люди, тут взагалі ні при чому…

Час розмовляти на суахілі

Про мови.
Політики можуть сміливо друкувати книжку “1001 спосіб розколоти державу”. Зрештою, така може існувати як таємна інструкція. Можна подумати, що більшість депутатів дуже стурбовані вживанням української, російської чи суахілі в Україні. Якби провладна партія хотіла ввести другу державну – давно б це зробила. Але вибори наближаються, і треба якось рейтинги піднімати – інакше не проголосують навіть на рідному сході країні.

Моя особиста думка така: регіональні мови можливі (навіть бажані) в федеративній державі. А Україна могла б бути федерацією, якщо б це грамотно організувати. Галичина, Закарпаття, Волинь, Наддніпрянщина, Донбас та Таврія дійсно різні – то може варто утворити федеральні землі? Нехай собі і балакають на сході російською. А взагалі я вважаю, що краще популяризувати європейські мови, особливо потрібно ретельно вивчати англійську мову в середніх школах.