Р500. Святкувати чи не святкувати?

Святкувати чи не святкувати 500-річчя Реформації – це особиста справа кожного. Тут не має відповіді “так” чи “ні”. Це з тої самої опери, що і будь-яка подія.

Але. Дивує опір святкуванням. Чому б і ні? Адже після почину Лютера (Кальвіна, Цвінглі та інших) тисячі, а потім мільйони людей пізнали Христа – як доброго і милостивого Спасителя, Який помер за їхні гріхи. Реформація – це великий крок вперед, завдяки якому в християнську церкву прийшло багато добра і світла. Багато хибного було переглянуто і змінено.

Ось тут пишуть, що святкувати не варто.
Аргумент 1. Християни не святкуються розлучень.
What are you talking about?! Аргумент висмоктаний з пальця. Шлюб – це шлюб. А церква – це Божий інститут. Ніхто ні з ким не одружений “в церкві”. Не були одружені німці з італійціями чи протестанти з католиками. Просто один хлопець Мартин зрозумів, що спасіння Бог дає через віру безі діл, і що в католицизмі багато неправди. Спочатку він хотів це реформувати, але вдалося мало. Виникла нова церква, в якій було багато відроджених і щирих християн. Лютер переклав Біблію німецькою мовою. Він вів дискусію з “папістами” (так тоді називали католиків), і дуже часто (але не завжди) захищав саме біблійну точку зору. Паралель з розлученням явно не в тему. Continue reading

Advertisements

З релігії в релігію? Чи від невідання до Христа?

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання...

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання…

Зараз в інтернеті набуло популярності радіоінтерв’ю дівчини, яка була тривалий час в одній з протестантських церков, але потім вирішила перейти в католицизм де і залишається сьогодні. Це інтерв’ю викликало цілу хвилю обговорення і коментування.

Не маю наміру розглядати мотиви переходу конкретної людини, тим більше, що про це знаю відносно небагато. Але сьогоднішній дискурс навкого того інколи ставить мене в штупор. Таке враження, що обговрюється все, окрім головного.

Як народжений греко-католиком я маю непогане уявлення про греко-католицизм. І у 18 років я зустрів протестантів і “став протестантом”. Так може виглядати зовні, але чи в цьому річ? Continue reading

Знову про неплідність

Подібний пост я хотів написати ще кілька років тому. Думки збиралися, збиралися… і тут мене трохи виперидив Сергій Головін. Наші погляди частково збігаються. Проте є і моє власне бачення питання.

Способи ці продиктовані спостереженням. Їх можна використовувати по одному або кілька одразу – в різних комбінаціях. Спочатку я хотів написати в саркастичному стилі. Але, мабуть, досить сарказму. Поговоримо серйозно про серйозне.

Ворог душ людський знає людську душу. Відомо з Біблії, що Сатана є активним “гравцем” на християнсьткому полі життя і служіння. Він не сидить склавши руки. Він впливає на все, на що може впливати. Впершу чергу впливає на розум людини.

У мене нема якихось прямих одкровень на цю тему. Те, що я описую – просте спостереження на фоні вивчення Біблії. Continue reading

Читати Біблію чи бути хорошою людиною?

827e30Час від часу від християн можна почути таке – бути просто хорошою людиною значно важливіше, аніж постійно читати Біблію чи молитися.

Що стоїть за таким твердженням та як на це дивиться Бог? Спробуємо з’ясувати. Перш за все до цього треба підходити з точки зору формальної логіки, адже на неправильно поставлені питання не буває правильних відповідей. Continue reading

Про “пізнавати” і “пасти”

Jesus, the Good Shepherd John 10:14

Ісус – добрий Пастир

Слова пізнавати і пасти нам знайомі не лише з Біблії… Слово пізнавати є близьким до дізнаватися, набути знань. Слово пасти означає доглядати за худобою, щоб та їла травичку.

У Біблії слово пізнавати нам трапляється вже на перших сторінках: І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа. (Буття 4:1). В цьому випадку воно означає інтим, точніше набуття нового досвіду інтимного життя.

Проте найчастіше пізнання зустрічаємо в контексті пізнання Бога: Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум. (Приповісті 9:10).

Що ж таке пізнання? Я не проводив великих досліджень, але з того, що я бачу у Слові Божому, розумію, що пізнання – це особливий вид набуття знань, розуміння. Пізнання – це досвід особистого переживання і розуміння. Continue reading

Розлучення

divorce_2089038b

Оновлено 16.05.2015, після консультування з викладачами івриту та одним носієм мови.

Недавно в церкві мали проповідь про розлучення у світлі Біблії. А після проповіді гарячі дискусії. Ніби-то і всі згідні, що Бог розлучення забороняє, але все ж таки ця тема викликає багато запитань.

І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої? А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати? Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.  Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.  А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.

Матвія 19:3-11 Continue reading

Теорія і практика у християнстві. Що це таке і як воно працює

Останнім часом я багато і часто чую різні міркування про теорію та практику, їхній взаємозв’язок та некорисність першого без другого. Оскільки я не хочу відставати від моди, то вирішив і собі щось написати.

Надихнули мене ділитися думками про це люди в моєму оточенні, які періодично, регулярно, часто та активно кажуть мені, що «теорія часто не працює», «теорія теорією, а в житті все зовсім інакше». Оскільки я твердо переконаний у зовсім іншому, я вирішив не миритися з такими міркуваннями, а висловити на противагу їм свої власні. Continue reading

Чому знання [часто] не ведуть до святості?

Не раз і не два у своєму християнському житті стикався з класичною проблемою – чому одні християни знають мало, але служать багато, а інші багато знають, але служать мало. Сформулювати можна і по-іншому – чому християнин накопичуючи знання не зростає у зрілості та пізнанні Бога?

Не те щоб я знаю повну відповідь, але маю власні міркування на цю тему. Почну з того, що сам помічав за собою, що знаючи відносно багато (християнське вчення, історію церкви) не дуже далеко просунувся у практичному житті та служінні. В той же час, маю кілька друзів, які є прикладом для мене в поведінці, ставленні до Бога та ближніх в той же час знають глибин Біблії відносно небагато. То чи потрібні нам в такому разі ті глибини, якщо користі від них особливої нема? Ну і про церкви теж саме сказати можна – одні знають багато – роблять мало, інші знають мало – роблять багато. Де логіка? Навіщо тоді знання? Continue reading