ПИПЛ ХАВАЕТ (предвыборное)

Андрей Мурзин

Вчера меня буквально заставили посмотреть серию «Слуги народа», который ни разу не смотрел. Ниже объясню, почему меня тошнит от «95 квартала». Ехал маршруткой из Кременчуга в Киев, в которой «предлагается» обязательный для всех «сервис». Все должны смотреть (и слушать – глаза еще можно закрыть, а уши не заткнешь) ту муть, которую выбрал перевозчик по своему культурному и моральному уровню. И пипл хавает. Уже не первый раз я один осмелился спросить: можно ли выключить? Причем спросил после окончания (!) первого фильма, который терпеливо выдержал. Но нет. Нам непрерывно (!) показали три «шедевра» за 5 часов дороги. Вторые два были российские. И пипл хавает. Continue reading

Advertisements

А про що б ти запитав кандидата?

Мені недавно кілька разів казали – а про що б ти запитав кандидата в Президенти?

Отож, я склав свій список. Питання, які мене турбують, і які мають турбувати багатьох українців. Багато цих питань прямо не пов’язані з обороною чи зовнішньої політикою, з якими так часто пов’язують пост Президента, але Президент все ще а) глава держави б) гарант Конституції в) Верховний Головокомандувач г) призначає Прокурора, голову СБУ, міністра оборони і міністра закордонної політики ґ) підписує або ветує закони. Крім того, у нього може бути фракція у парламенті, тому на разі Президент у нас не формальний глава держави, а фактичний. А взагалі в с.106 розділу V Конституції є аж 31 пункт його обов’язків. Continue reading

За кого голосувати адекватним людям?

За кого голосувати?

За кого голосувати?

Мене часто звинувачують в тому, що я пишу багато загальних/абстрактних/розмитих ідей про політику і вибори, але рідко говорю чітко. Так може здатися на перший погляд. Але від загального до конкретного один крок.

Отже, кілька простих принципів і переходимо до прізвищ.
1. Голосувати треба. Участь у виборах (принаймні як виборця) – це правильно, бо це вплив. Якщо Ви не підете на вибори, вони все ж таки відбудуться. Тоді просто інші люди оберуть главу держави без Вас. Continue reading

Про що говорять рейтинги Зеленського і Ляшка?

Володимир Зеленський, Олег Ляшко

Володимир Зеленський, Олег Ляшко

Вибори наближаються, і всі цікавляться рейтингами. Професійний актор Зеленський і не менш талановитий актор (і за сумісництвом парламентар) Ляшко мають непогані рейтинги – за них збираютсья голосувати мільйони людей.

Про що це говорить? Хто такий Зеленський? Це шоумен. Ніколи не був і не є професійним політиком. Не керував ані містом, ані селом, ані РДА, ані ОДА. Не провів жодного дня у кріслі менеджера якогось рівня. Не був економістом чи міжнародником. Але добре вміє заробляти гроші у шоу-бізнесі. Це теж добре і достойно поваги. Але чи означає це щось про Зеленського як політика? Чи може керувати великою європейською країною комік, нехай навіть розумний комік? Continue reading

Скоро вибори! За кого голосувати?

Скоро вибори!

В 2019 році нас чекають вибори – парламентські і президентські. Звичайно, якщо влада щось не втне, і не перенесе їх на 2300-ий рік :) За кого голосувати?

Спочатку хочу сказати, що відповідальна та зріла людина має брати участь у житті своєї країни. Пасивно спостерігати, як до влади приходить аби-хто, є погано. Кожен з нас повинен в міру можливого долучатися до всього, що може – справи у садку чи школі, куди ходить дитина, ОСББ, профспілка, село чи місто, країна.

Участь у виборах – це мінімальний мінімум нашої активності. Це дуже мало, але це все ж краще, ніж повний нуль. Коли варто починати цікавитися кандидатам, партіями? Як казав мудрець матері шестимісячної дитини: “Ви запізнилися з вихованням на 6 місяців”. Я вірю, що обов’язок кожного – мати постійне зелене поняття про справи в країні. І бажано, не зелене, а трохи глибше. Якщо вмієте читати – читайте. Читайте хороші он-лайн видання – Українська правда, Новий час, Дзеркало тижня, Тиждень, Збруч і т.ін. Навчіться розрізняти хороші ЗМІ від поганих. Звертайте увагу на те, що кажуть політологи. Політики – це люди, які хочуть Вам подобатися. Тому вони професійно і грамотно купують Вас своєю риторикою, своїми балачками і обіцянками. Політологи, здебільшого, науковці, для яких політика не просто корито, а об’єкт професійного вивчення. Ці люди глибше і краще знають всі підводні течії, і до їх думки дуже варто дослухатися. Continue reading

Дорослішаємо чи ходимо по колу?

Я просто шокований, наскільки люди мають погану пам’ять! Ніби вже проходили недавно двічі, і ні – хочемо ще разочок. Щоб потім ще і ще. І так багато разів.

Батальон Кульчицкого отказался учавствовать в незаконных действиях и агонии преступных барыг по отношению к Саакашвили! переходьте на бік народу!!!

Ми виженемо олігархів і побудуємо Україну без олігархів! Приєднуйтеся до нас!

Це скрізь і всюди читаєму у фейсбуці. Альо, гараж?! Ви при своєму розумі взагалі? Ви вже проходили це – спочатку виганяли поганого Кучму, щоб привести прекрасного Ющенка. Потім виганяли поганого Янковича, що привести прекрасного Порошенка. Невже не очевидно, що змінювати треба правила гри? Щоб в країні працював закон, і щоб у нас були не олігархи, а просто багаті люди. Щоб ми владу не виганяли, а щоб партія/політик, які себе скомпроментували просто не обиралися вдруге. Щоб люди, які порушують закон – відповідали. Щоб працювало право і справедливість. Continue reading

Як Україні стати успішною за 20 років (нічне одкровення)

За кого голосувати?

За кого голосувати?

Тут мене просять написати короткий план “Як Україні стати успішною за 20 років”.

Окей, пишу.

Щоб Україні стати успішною треба навчитися бути відповідальним і зрілим суспільством, яке точно знає, чого хоче і розуміє, як цього досягти.

На практиці це означає, що не менше 15% людей зможуть доступно пояснити, якою бачать Україну (режим, форма правління, устрій) і чому саме такою. І в частині “чому” мають бути аргументи (на 30-50 речень), і розуміння слабкостей контраргументів.

Ще ці 15% мають глибоко усвідомлювати, наскільки жахливими є патерналізм і корупція. Вони мають мати сильне бачення, як з тим боротися, а також які та чому методи боротьби недієві.

Потім ці 15% мають брати на себе відповідальність за власні вибори (в широкому філософському розумінні) – на рівні сім’ї, міста/села, країни. Не уникати відповідальності, не перекладати на когось. Потім – що таке справедливість і як її втілити.

Ще треба знайти відповіді на низку питань – наприклад, частиною якого світу хоче бути Україна і наскільки глибоко. Як нам жити з сусідами – Європою і Росією. Потім відповіді на внутрішні виклики – що нам робити (для прикладу) з російською мовою. Але це у світлі інших питань (права і свободи людини, інтеграція у світові співтовариства). Потім – роль місцевого самоврядування, ГО, преси, церкви.

Ще одне питання – наскільки ми віримо у верховенство права. Нам потрібне право чи договорняки і майдани? Конституцію пишемо раз на 300 років чи переписуємо кожні 2-3 роки?

І лише потім (не раніше!) – якою має бути освіта, медицина та армія.
От коли суспільство знайде відповіді – тоді можна кудись рухатися.

І лише потім-потім-потім – прізвище найманого менеджера на 5 років, який спробує втілити частину нашого бачення. А на разі обговорюємо прізвища рятівників-суперменів, які за 100 днів побудують Швейцарію.

Пристрасті навколо Саакашвілі

Трагедія українського народу в тому, що люди не хочуть будувати державу і її інституції, а обирати і скидати царів. Поганий цей цар? Треба скинути, обрати нового. Новий поганий – знову скидаємо, знову обираємо.

Будь-яка людина може робити будь-що, якщо вона махає правильним прапором і кричить “Слава Україні” – це те, що я побачив на українському кордоні. 3 роки тому так само думали на сході – ми справжні патріоти Донбасу, ми захистимо його від фашистів і бандерівців. От у нас і прапор є, створимо квазідержаву.

Звичайно, Саакашвіші не пропонує щось від чогось відколювати. Але невже серед 40 мільйонів нема жодного гідного? Чому знову месіанство, ще й зарубіжне? Чому можна просто прорвати кордон? Тому що там при владі у Києві олігархи і клани? Чи тому що там при владі фашисти і бандерівці? Риторика змінюється, але суть одна – закон ніщо, ми патріоти. Continue reading

Як та чому працює Сколівська ДМС

Хочете робити паспорт - запасіться терпінням

Хочете робити паспорт – запасіться терпінням

Піти по закордонний паспорт дитини в державну міграційну службу – то великий челлендж. Ось чому.

Подав всі документи 12 квітня. Звичайно, приймати не хотіли одразу.

– А чого в нас подаєте? у Львові робіть паспорт. (Хоча я тут у Сколе зареєстрований.)
– у Львові черги, а нам з дружиною і дитиною скоро їхати в Білорусь. Та і за законом маємо право робити в будь-якій точці України.
– А де мама дитини?
– Якщо вона громадянка іншої країни, її присутність не обов’язкова.
– Розумієте, ми боїмося… Краще, щоб були обидва підписи – батька і мами… Ми боїмося… І в нас нове обладнання, ми ще не дуже вміємо працювати на ньому [!!! !!!].
– Якщо Ви не приймете документи, я подам на Вас скаргу.
– Ну, гаразд… Ідіть оплачуйте мито. Continue reading

Невивчені уроки історії

Тут дуже важливо не впасти в редукціонізм (спрощення). Ситуація в Україні є дуже складна. Тут нема чорного і білого, але багато відтінків сірого.
Перш за все, фактом є те, що Україна майже 25 років жила як бідна і корумпована постсоціалістична республіка. У цьому винні всі потрохи – від президентів до звичайного громадянина. Майже всі люди, прямо чи опосередковано, причетні до грабування країни. Різниця лише в тому, хто скільки вкрав (зміг вкрасти) – 10 гривень чи 10 мільйонів доларів. Так ми всі жили і горя не знали. Час від часу звинувачували погану владу чи Кремль, але всіх все влаштовувало.

Continue reading