Ігор Тунік

Ігор Тунік

Є два підходи до сприйняття людини в державі. Перший підхід – коли цінується кожен індивід. Коли держава – це лише система, яка покликана забезпечити цього індивіда роботою, навчанням, медициною, можливістю заробляти і жити комфортно.
Другий підхід – коли в основі всього сама держава. Люди ж у ньому – маленькі шестерні. Цей підхід можна порівняти з вуликом бджіл. Там не цінується кожна бджола. Вони існують заради інтересів вулика. І якщо потрібно знищити частину бджіл (трутнів), то це буде виконано. Люди в такій державі можуть жити без якого-небудь комфорту, але вони будуть хвалитися тим, що у них зброю і їх бояться інші. Continue reading →

Не знаю, як часто християни розмірковують про ангелів. З мого досвіду рідкувато. Що ми знаємо про ангелів? Що вони створені перше людини. Що один ангел збунтувався проти Бога і був покараний. Що на його бік перейшла третина… Але це все таке.

А мені от цікаве інше: чи ангели мають душі, чи вони самі і є душі? Чи вони духи? Бездушевні? Мали б мати розум, почуття та волю. Почуття? Чи значить це, що ангел може радіти? Може, судячи зі слів Ісуса. А сумувати? Ну, мабуть також. А відчувати біль? Гнів, ненависть, образу? А бути закоханим? Таке, напевно, лише для людей.

Людина не лише вінець Божого творіння, а й дуже дивна істота. Дивна тим, що фізично досить слабенька (слон та тигр мають явні переваги), розумово всіх тварин випереджує (створила ЕОМ, інтернет, мистецтво, право, мораль, державність і т.д.), а ще й емоційно дуже вразлива. Continue reading →