24 лютого о 5.00 за Києвом Росія віроломно, підступно і підло почала війну – справжню війну від Яворова до Донбасу, від Одеси до Чернігова. Війну почала, бомблячи Київ і Харків. Путін оголосив “спеціальну військову операцію на Донбасі”. На Донбасі, ага.

Я вирішив записати свої враження, поки вони ще “теплі” – в першу чергу для себе.

Напередодні

Десь за 2-3 тижні до нападу війна вже висіла в повітрі. Але абсолютна більшість людей мислила “а може таки пронесе?”. Так думав і я – навіть на фб написав – Путін не такий дурний, щоб почати велику повномасштабну війну. Бо виграти її він точно не зможе. Це 603.7 тис км кв, це 44 млн. Це не якась маленька Молдова, Грузія чи Вірменія.

Деякі запасалися продуктами. Після деяких роздумів я попросив Наталю купити дещо. Навіть кумедно вийшло – вона спочатку не купувала, потім вже купила трохи круп, цукру і т.д., але якось ніби потай від мене, і поклала це у валізу середнього розміру. Ми переклали продукти на антрисолі, купили ще дещо. Без фанатизму, в розумних межах.

Останні 1-2 тижні жартували – “війна на разі переноситься”. Я навіть так сказав у дитсадку. Це був десь вівторок, 22-го, напевно.

Ніч 23/23 в принципі спали спокійно. Десь серед ночі прийшла Францішка (5 р.) до нас в ліжко, а дружина взяла Юліана (9 міс) і пішла досипати в іншу кімнату. У нас таке взагалі було вкрай рідко, але якраз у ту ніч сталося.

Бог любить Путіна, як і кожного грішника. Тому що Він Бог і Чоловіколюбець. І це надзвичайно добре, що Бог є добрий! Погано в цій історії те, що Путін також любить Путіна. І не любить Бога. Тому що він – безбожник і самолюб. Ось це дуже погано. Ось це справжня біда. Ось це є зло. Ось це є найбільша трагедія. Як і самого Путіна, так і кожного грішника, який закриває своє серце для любові Божої.

Той, хто є справді добрий – той є добрий до всіх. В іншому разі він вже не добрий, а просто добренький. Любити хороших, це ще не означає бути добрим. Хороших люблять добренькі. Бути ж справді добрим – це любити також і злих. Бути добрим – це бути добрим в принципі. До всіх. Бог тому й добрий, що Він є добрий до всіх.

Ставте сердечко в коментарях, якщо ви підтримуєте ці ідеї на рівні державної політики та суспільної думки, подивимось, скільки “нас”:

1. Зробити Україну виключно християнською країною, поставивши перед вибором представників всіх інших релігй: або ти живеш тільки по Біблії, як християнин, або їдеш з України;
   
2. Зробити Україну виключно україномовною країною, поставивши перед вибором всіх тих, хто говорить іншими мовами, не тільки російською: або ти говориш виключно українською, або їдеш з України (це не про Закон про мову);
   
3. Заставити всіх людей нетрадиційної орієнтації прийняти одне з двох рішень: або ти стаєш гетеросексуалом і приймаєш християнство, або ти їдеш з України;
   
4. Оштрафувати або відправити на 3 місяці суспільно-корисних робіт всіх тих, хто після Революції Гідності хоч один раз навіть на один день їздив в Росію, неважливо, з якою метою;
   
5. Поставити на облік підозрілості з графою “можливий ворог українського народу” всіх, хто хоч 1 місяць з 1991 року проживав на Донбасі чи в Криму, що ще гірше (переселенці й так всі під прискіпливим наглядом);
   
6. Ніколи не забувати, що єдиним ворогом України є зовнішній ворог, який говорить Російською і живе в Росії, і тому люба російськомовна людина чи любий громадянин Росії автоматично є ворогом України. Тому всіх, хто має родичів в Росії, необхідно поставити на спецоблік в СБУ, з легкою формою допиту один раз в місяць щодо мислєпрєступлєнія родичів.

Папа і Путін

Святий Іван дав всім людям заповіт і приклад безстрашності перед Злом.
Якщо бачиш і розумієш, що це Зло – мусиш дієво реагувати. Він бачив порушення, які робив всесильний цар – і відкрито протестував. За що поплатився життям. Загрози в наш час менші – поплатитися можна посадою, чи матеріальними благами. Життям – лише у виключних випадках.

Ілля Варламов у свіжому пості запитує всіх своїх читачів: що робити з Донбасом?

Спочатку він наводить типові фрази різних українців, які можна вичитати у соцмережах. Звісно, фрази українців, які живуть не під владою проросійських боєвиків.

– Росія на нас напала! Росіяни постачають зброю і техніку на схід України, вони розв’язали війну!

– Ватники, колоради, покидьки, через них наші хлопці гинуть на фронті!

– Діра, лугандони, “русскій мір” хотіли? Отримали!

– Якби не влаштували б свої ДНР і ЛНР – жили б як люди, а зараз хай сидять по підвалах!

– Зрадники тупорилі! Росію рятуйте, а до нас не лізьте!

Хоча Ілля Варламов трохи перебільшує, але дуже багато постів на цю тему саме так і виглядають. Українці Львова, Києва і Одеси зеленого поняття не мають що робити, але твердо впевені, що у всьому винен Путін. Чи олігархи. На заході країни ще вказують на російську мову.

Але облишмо причини. Поговорімо про “що робити”. Continue reading →

Бабуся Іллі Варламова мешкає у Криму

Ілля Варламов в російському інтернет-просторі постать серйозна, не те, що я: у нього 215 тисяч лайків, читають його тисячі людей в Росії, Україні, думаю, є читачі і в США, і в Європі. Чим займається Варламов (окрім блогу), я не знаю, але судячи з усього, живе непогано. Дитинство в нього пройшло в Криму, де народилася його мама і досі живе його бабуся. Погляди у Варламова прозахідні, цінності в цілому здорові. Любить піджартовувати з Путіна і пострадянської Росії.

Так, от, сьогодні опублікував Ілля думки своєї бабусі про Крим. Краще стало чи гірше. На прикладі цих 2-ох чи 3-ох десятків речень я покажу, що є цінностями типового росіянина, і чому його так легко обдурили політики-негідники. Чому росіянин ще довго буде ненавидіти США, навіть якщо долар коштуватиме 200 рублів.

“Что поменялось? Я гордиться опять начала своей страной, это самое главное!

23 года у меня не было Родины, за которую можно было болеть, а теперь я в России. Теперь я горжусь ее открытиями, какая у нее военная техника, что открываются новые заводы и производства. У нас при Украине все только разрушалось. Ты посмотри, сколько кораблей красивых, как метро открывают у вас! Ты посмотри в этой Украине, когда они где новые станции открывали в метро, а тебя в Москве каждый месяц открывают.

Крым испокон веков был русским. Ты бы видел, как люди радовались! Мы все, весь простой народ, за Путина.

Путин страну держит, иначе бы уже распалось все. Не было бы России. Нам надо, чтобы страна была великая. Мы гордились, что мы из Советского Союза. Мы были за границей и годились, что мы с Советского Союза. А потом что? Украина, о которой вспоминать не хочется! Мы 23 года как в страшном сне жили. Ты просто не понимаешь, какое это счастье – осознавать, что живешь в великой стране. Наверное, потому, что выросли вы в 90-е и так и не пожили нормально. Continue reading →

Ось послухав відео Катерини Медовник і отримав натхнення написати кілька слів про вишиватництво.

Що для мене вишиватництво? Яким я його розумію?
Слухаючи частенько Громадське ТБ для себе дефініціював його приблизно так. Continue reading →

Україна і Росія. Дружба чи ненависть?

Чув, що Путін вже хоче дружити з Україною і українцями.

То ми “малороси”, то української мови не існує, то у Другій Світовій війні ми не брали участь, або не з того боку брали… Тепер дружити.

Але Путін Путіним. Я не розумію українців (і росіян) які почали поширювати щось на кшталт “Ми, українці і росіяни – завжди будемо братами”. По-перше, нашими братами-слов’янами є і поляки, і чехи, і словаки. А по-друге, брати-росіяни, віддайте вкрадений Крим і заберіть танки, БТРи, міномети, ракетниці і тисячі найманців та агентів ФСБ з Донбасу і тоді ми, можливо, будемо братами. А ще перестаньте цинічно поливати брудом Україну по всіх всеросійських каналах. Continue reading →