Ющенко. Думки наніч

Ющенко В.А. до отруєння

Ющенко В.А. до отруєння

Мені чомусь наніч подумалося про Ющенка. Особа в Україні колись легендарна, сьогодні майже забута. Зараз вже і про Януковича рідко згадують, не те що про Віктора Андрійовича.

А коли був рік 2004-ий я навчався на другому курсі. І прекрасно пам’ятаю, як все було. Принаймні, як нам, молодим, все видавалося.

Все помаранчеве, “ющенківське” нам, студентам у Львові, видавалося правильним, святим. Ющенко для нас був “свій” кандидат. Тому що розмовляв українською. Тому що ніби хотів у Європу. І ще чомусь. Але точно чому вже ніхто не знав. Continue reading

Advertisements

Третьомайданникам присвячую

140205001_besporyadki-na-GrushevskogoЯк сказав один мій знайомий, раніше відбувалася поляризація на Захід-Схід, Європа-Росія, помаранчеві-блакитні. Зараз на будувати і реформувати з одного боку, і влаштовувати треті майдани, “знищувати цей злочинний режим” і все таке з іншого.

Моя думка.
Окрім гарячого серця ще дуже корисно мати холодний розум. Розігнати “злочинний режим” можна, але для цього треба покласти голови кількох сотень чи тисяч українців. А якщо країна розділиться навпіл – буде справжня громадянська війна. А збоку – дружня Росія з мирними танками, завжди готова допомогти. Ну, окупувати пів країни років так на 40, десь як Східну Німеччину. Захищати російськомовних. Continue reading

2 роки

2 роки тому. Спочатку – снайпери, Беркут, розстріли, “Небесна сотня”. Втеча Януковича. Камаз доларів.Потім – анексія Криму, війна на Сході. Вибори Президента. Вибори до Парламенту. Вибори до місцевих рад. Мобілізація. Фронт. Більше двох тисяч солдат та офіцерів, що загинули. Розчарування. Європа. Теракти у Парижі. Пропаганда російського телебаченя. Радикалізація суспільства. Правий сектор. Портрет Бандери у кабінеті міського голові… Continue reading

Пролог, не епілог. Кость Бондаренко

1384970559_1381914234_kost-bondarenkoКость БОНДАРЕНКО

Я не вірю в те, що після скинення нинішньої влади в країні відбудеться миттєвий розквіт демократії. Демократія не встановлюється законами чи декретами. Колись один мій приятель висловив цікаву сентенцію: “Коли борешся з організованою злочинністю, будь готовий до того, що їй на зміну прийде неорганізована злочинність, а це – набагато страшніше”. Ці слова часто згадую сьогодні, задумуючись над ситуацією, що складається в Україні.

Повстання (його не можна назвати революцією, бо революція призводить до системних змін в суспільстві, яких на сьогоднішній день не уявляють керівники процесу) – цілком теоретично – може перемогти в рамках всієї України або її західної частини. Опозиція та активісти відсвяткують перемогу, урочисто проголосять падіння старого режиму та встановлення нової влади. Стрілянина зі зброї та святкові фейєрверки зіллються в єдину какофонію. Видимість “сухого закону” на Майдані перейде у режим відвертої пиятики – суцільного свята перемоги.

Але мене цікавить: а що буде далі? Мене цікавить: що буде наступного дня? Continue reading