Про природу і характер Бога. Іларіон Алфеєв

planet-scenes-271Уривок з книги “Таїнство віри”

Етимологія слова «Бог»

У багатьох мовах слово «Бог» споріднене із різними слова­ми та поняттями, кожне з яких може сказати щось про влас­тивості Бога. У давнину люди намагалися підібрати ті слова, за допомогою яких вони могли б висловити своє уявлення про Бога, свій досвід дотику до Божества.

У російській мові та в інших мовах слов’янського похо­дження, що належать до індоєвропейської групи, слово «Бог», як вважають лінгвісти, споріднене із санскритським bhaga, що означає «той, що одаряє, наділяє», що своєю чергою походить від bhagas — «надбання», «щастя». «Багатство» також споріднене зі словом «Бог». У ньому виражене уявлення про Бога як про повноту буття, як вседосконалість і блаженство, які, проте, не залишаються всередині Божества, а проливаються на світ, лю­дей, на все живе. Бог обдаровує, наділяє нас Своєю повнотою, Своїм багатством, коли ми долучаємося до Нього. Continue reading

Дві аксіоми про Біблію

628807Аксіома №1: Біблія – це людська книга
Хоча Біблія і є надприродним твором Бога, все ж Біблія – це книга. Як і будь-яка інша книга, Біблія була написана з метою донести певні ідеї до своїх читачів. Донесення інформації, усної чи письмової, завжди включає в себе три елементи: а) автора тексту, b) сам текст, поданий в зрозумілій формі, і с) одержувача тексту. Метою автора є повідомити слухачеві або читачеві якусь певну ідею. Він робить це за допомогою мовних інструментів, загальних для автора і одержувача. Бажаним результатом цього буде поява в мисленні одержувача тієї ідеї, яка до цього була в мисленні автора. Так як Біблія була написана на людських мовах, її очевидним призначенням було донести істини від Бога, її головного Автора, до людини. З цієї аксіоми випливають такі наслідки: Continue reading

Про Духа Святого, Слово Боже, церкву і духовний ріст – Невілл Джоганні

  1. Як Дух Святий працює сьогодні?
Невілл та Дороті Джоганні

Невілл та Дороті Джоганні

Це правда, що багато християн знають, що Дух Святий — Друга Особа Трійці. Також правда, що є багато неправильних концепцій, міфів і навіть помилок в Церкві щодо Його природи і роботи. Деякі мають жахаючі історії “про Духа Святого”, інші відчувають страх перед Духом Святим, в той час як Дух Святий згадується “воно” або “сила”.

Отже, перша річ, про яку ми повинні сказати, це те, що Дух Святий — дивовижна Особа. Є принаймні три якості, які включають “особистісні” якості — розум, почуття і воля. Це дуже ясно, коли вивчаємо Святе Писання, що Дух Святий:

  • має інтелект, розум — 2 Сам. 23:2, Ів. 16:13, Дії 5:3, 1 Кор. 2:10-13, Одкров. 2:7;
  • має почуття — Еф. 4:30, Гал. 5:22;
  • бере участь в діях — Бт. 1:2, Ів. 6:63, 2 Сол. 2:13, Євр. 10:29, 2 Пт. 1:21.

По-друге, Дух Святий має дивовижну силу. Розгляньмо просто про 4 сфери — Дух Святий має:

  • силу, що творить — Бт. 1:2, Пс. 104:30;
  • освячуюча, оживлююча сила — Ів. 16:14, 6:63, 2 Сол. 2:13;
  • докоряюча сила — Ів. 16:14;
  • оновлююча сила — Пс. 85:6;

Continue reading

Ви були у Верхньому Висоцьку?

Прекрасно усвідомлюю, що більшість навіть не знає де це, а ті, хто знають, знають лише тому, що я розповів :)

ImageОтже, Верхнє Висоцьке – велике і довге село на Турківщині (Львівська область). Його протяжність – 11 км, населення – 2,5 тисячі осіб. Останні 2,5 місяці я провів там, про що і хочу Вам трошки розповісти. Continue reading

Ефект мавпочки

Якось в зоопарку провели цікавий експеримент. В клітку до п’ятьох мавп поклали драбину, а зверху в клітку прив’язали пучок бананів. Будь-яка мавпа могла легко вилізти по драбині та зірвати банани. Проте як тільки хоча б одна з них насмілилася залізти на драбину – працівники зоопарку струменем холодної води обливали і ту, яка лізла, і всіх інших. Мавпи швидко засвоїли урок і жодна не намагалася вилізти по банани. Через кілька днів “стару” мавпу змінили на “нову”. “Нова” захотіла вилізти на драбину по банани, але чотири інші, добре пам’ятаючи холодну воду, заборонили їй це робити. Потім ще одну “стару” змінили на “нову”. Врешті-решт в клітці не залишилося жодної мавпи, яка б пережила холодний душ зі шлангу. Коли вкотре до клітки посадили нову мавпу і та захотіла лізти на драбину по банани – чотири інші, які були вже навчені – заборонили їй. Жодна з них не знала точно чому не можна лізти по банани – але так виникло “передання старших” :)

Нам, християнам, властиво говорити про “небіблійні традиції номінального християнства”. Але і в євангельському християнстві можна стати мавпочкою – як слід не розуміти те, чого дотримуватися чи у що вірити – але робити просто, як усі. Бог створив людину розумною істотою, і Він хоче щоб ми користувалися своїм розумом. Бог хоче, щоб ми кожен особисто вивчали Слово Боже, роздумували над ним і не пливли по течії. “Не йди за більшістю” – говорить Слово Боже в Виході 23:2.

Суверенність Божа vs. Воля Людини. Поєднати непоєднане?

Стрічка Мебіуса: не існує в площині

Хочу поділитися з Вами кількома думками про те, як моя голова поєднує дві, на перший погляд, діаметрально протилежні істини: Божу суверенність та волю людини.

Мені здається багато всього можна було б зрозуміти, якби окремі теми Біблії не розвивати до фанатизму. Те саме і тут. Якщо ми до розбору питання “навішаємо” на ці поняття того, чого там ніколи не було, то зліпити дві протилежні позиції не зможемо ніяк. Continue reading

Цитата

Пастух приглядує за овечками, турбується про них, годує їх, скеровує і захищає – такі обов’язки кожного служителя.

Небіблійний нахил євангельських християн проявляється в наступному:
1. Надто велика довіра до людського розуму – відповідно, брак уваги до Божого  одкровення в Писанні.
2. Надто велика увага до потреб людини, що нею і визначаються, – відповідно, мало уваги до Божого визначення людських потреб.
3. Надто велика увага до світського і, відповідно, мала до духовного.
4. Надто велика увага до тимчасового і, відповідно, недооцінка вічного.
5. Надто велика увага до сучасного суспільства і, відповідно, недооцінка Біблії.

Оскільки ці тенденції набирають силу, церкві загрожує ототожнення християнства з релігією та “ходінням в церкву” зі спасінням.

Річард Л. Мейх’ю, “Повертаючись до пасторського служіння”

*** ***

Життя і служіння пастора знаходяться в прямій залежності з його уявленням про Бога.

Якщо пастух не годує своє стадо, в нього незабаром не залишиться овечок. Овечки або втечуть від нього, або помруть з голоду.

… Бути пастирем – не означає слідкувати за стадом здалека.

Джон Мак-Артур, “Яким має бути пастор і як він має себе вести”

***  ***

Сім типів служіння, через які пастор може реалізувати завдання церкви: служіння Слова, служіння спілкування, служіння вечері Господньої, служіння молитви, служіння благовістя, місіонерське служіння і служіння міжцерквоного спілкування.

Алекс Д. Монтойя, “Біблійний підхід до пасторського служіння”