Расизм чи не расизм?

The five races of Mankind, 1911

The five races of Mankind, 1911

Расизм засуджується всіма. Ну, принаймні, майже всіма нормальними, здоровими адекватними людьми. Але що таке расизм і що таке не расизм?

Приблизно рік тому, я написав на фейсбук, що мав негативний досвід викладання української студентам з Азії та Африки, натомість багато позитивного досвіду з студентами з Європи, США, Канади. Один моїх фейсбук друзів написав коментар, що я расист. Це змотивувало мене думати на цю тему. Continue reading

Advertisements

Слово про Московський Патріархат

Всі накинулися на священика Московського Патріархату, який відмовився “відспівати” дворічного хлопчика, який трагічно і випадково загинув у Запоріжжі. Не торкаючися богословської частини цього питання (треба це відспівування взагалі чи ні) та політичної (хто і звідки керує УПЦ МП) все ж таки висловлю свою думку.

А чому служитель одного церковного братства (організації) зобов’язаний здійснювати певне богослужіння для людини чи сім’ї, яка ніколи не була членом цього братства? КП і МП це дві різні організації. Те, що всі 15 помісних православних церков не визнають КП справи не стосується, але факт цікавий. Але практику здійснювати богослужіння “для своїх” мають всі громади, в т.ч. протестантські. Ну Ви собі уявляєте, щоб людина все життя була католиком, але шлюб брала у протестантському храмі від протестантського служителя? Або навпаки? Continue reading

Хотіли побудувати вавилонську вежу? Тепер маєте!

Тема мови для мене дуже цікава. Колись у школі я вивчав українську (рідну), 1 рік російську (але не рідну), німецьку (з 4-го по 11-ий клас). Потім – університет, ще 2 роки німецької, потім з репетитором та самостійно вивчав англійську, польську, в біблійному коледжі – давньогрецьку та іврит. Мови вивчати дуже цікаво, бо це не лише збільшує твої можливості для розвитку та професійного росту, а й розширює світогляд. Вивчаючи граматики та лексики ми краще розуміємо певні світоглядні парадигми. Зараз я викладаю українську як іноземну. Роблю це з кількох причин – по перше, це заробіток, по друге, це поширення української культури. Навчаючи американців, німців, бразильців, французів, японців української мови я навчаю і української історії та культури – принаймні, поверхово, а когось і глибше. Я люблю Україну (принаймні, думаю, що люблю), і люблю українську історію, літературу, мову, культуру. Хоча далеко не все я люблю в українській ментальності. Мова йде не лише про такий собі совок, а й про інші речі. Continue reading

Дорослішаємо чи ходимо по колу?

Я просто шокований, наскільки люди мають погану пам’ять! Ніби вже проходили недавно двічі, і ні – хочемо ще разочок. Щоб потім ще і ще. І так багато разів.

Батальон Кульчицкого отказался учавствовать в незаконных действиях и агонии преступных барыг по отношению к Саакашвили! переходьте на бік народу!!!

Ми виженемо олігархів і побудуємо Україну без олігархів! Приєднуйтеся до нас!

Це скрізь і всюди читаєму у фейсбуці. Альо, гараж?! Ви при своєму розумі взагалі? Ви вже проходили це – спочатку виганяли поганого Кучму, щоб привести прекрасного Ющенка. Потім виганяли поганого Янковича, що привести прекрасного Порошенка. Невже не очевидно, що змінювати треба правила гри? Щоб в країні працював закон, і щоб у нас були не олігархи, а просто багаті люди. Щоб ми владу не виганяли, а щоб партія/політик, які себе скомпроментували просто не обиралися вдруге. Щоб люди, які порушують закон – відповідали. Щоб працювало право і справедливість. Continue reading

Пристрасті навколо Анни або скільки років Києву

Анна Ярославна

Анна Ярославна

Дивлюся тут російське ТБ. Анна Ярославна була росіянкою, тому що України тоді не існувало, а Російська Федерація правонаступниця Київської Русі :) :) :)
Все змішалося – люди, коні.
Анна була такою росіянкою, як і українкою. Українська і російська ідентичність сформувалися значно пізніше. Правонаступництво тут взагалі ні до чого – ми говоримо про етнічні/національні ознаки.

Тому коли Путін говорить, що Анна була росіянкою, він дещо кривить душею. Анна була представницею того народу, з якого (ймовірно) сформувалися українці, білоруси, росіяни. Тому Олександр Лукашенко може сказати, що Анна була білорускою.  Тому що Анна не була француженкою чи німкенею, а саме русинкою.

Але якщо ми говоримо про внутрішньоруську ідентифікацію, то росіянкою (чи білорускою), звісно Анна не була. Тощу що сьогодні між Україною і Росією є військово-політично-економічний конфлікт. І приписування собі Анни це просто частина інформаційної війни.

До слова, українці часто постять, що Москва була заснована в такому то році, а Київ в такому то. Звичайно, в багатьох контекстах це важлива і цінна інформація. Але успішність від древності не дуже і залежить. США дуже молода держава, але вона є успішною військово, економічно, політично. Київ старіший за Москву. У 12 ст. він був більший і за Лондон, і за Париж. Але зараз навчатися/працювати/жити престижно саме у Лондоні чи Парижі, а у Києві, хіба якщо Ви з українського села. Ви багато знаєте англійців і французів, які приїхали вчитися в Київ? Я ні. Грецька цивілізація, мабуть, найстаріша в Європі, але Греція бідна країна. Прикладів можна навести ще кілька десятків.

Про зомбування російським телебаченням знову не писатиму, нічого нового. Просто класика жанру, Німеччина 30-их років. Важливо не те, що є насправді, а те, що у що нам хочеться вірити. Кремль всіма силами намагається своїх же людей переконати, що Росія класна і сильна, але робить це сокирно. Але проблема в тому, що так само симетрично-сокирно українці часто відповідають.

На разі Росія економічно від нас сильніша, армію має більшу. Тому хвалитися можемо хіба тим, що коли у Києві був стольний град, то у Москві були чагарники і лазили ведмеді.

Мій нічний діалог з православним

Православ'я і протестантизм. Діалог можливий?

Православ’я і протестантизм. Діалог можливий?

Одна справа варитися в своєму протестантизмі, друга – вести діалог з людиною, яка має сильні (але дещо інші, ніж ти) переконання про віру і діла, про церкву і Ізраїль, про Писання і передання.

З дозволу мого співрозмовника публікую наше листування на духовні теми. Може, комусь буде цікаве і корисне.

Чем-то [ця організація] напоминает мне церковь “святых последних дней”, они же мормоны, они же очередная “христианская” религиозная организация из Америки. Что в России, что в Финляндии – тащили меня вечно на какие-то тренинги/семинары/конференции/встречи/молитвы/изучение английского языка. После нескольких попыток выразить мое несогласие с их доктриной пришлось покинуть их компанию, сказал прямо что считаю Истиной учение лишь православной Церкви, выражающейся в моем случае в причастности к Русской Православной Церкви, а английский язык – сказал – и так знаю, потом вроде отстали =)

а чому “християнська” у лапках? що саме є маркером справжньої християнськості?

порівняння некоректне, тому що мормони це псевдохристиянський культ, який заперечує основи християнства (Трійця, спасіння через віру, канон Біблії, божественність Христа). я не захищаю ССХ, просто це місія, а не церква.
стосовно істинності православної церкви можемо якось поспілкуватися.
тільки мені здається, що правильно ставити питання не яка церква правильна, а що є авторитет (Біблія) та у кому спасіння (Христос).

Continue reading

Невивчені уроки історії

Тут дуже важливо не впасти в редукціонізм (спрощення). Ситуація в Україні є дуже складна. Тут нема чорного і білого, але багато відтінків сірого.
Перш за все, фактом є те, що Україна майже 25 років жила як бідна і корумпована постсоціалістична республіка. У цьому винні всі потрохи – від президентів до звичайного громадянина. Майже всі люди, прямо чи опосередковано, причетні до грабування країни. Різниця лише в тому, хто скільки вкрав (зміг вкрасти) – 10 гривень чи 10 мільйонів доларів. Так ми всі жили і горя не знали. Час від часу звинувачували погану владу чи Кремль, але всіх все влаштовувало.

Continue reading

Нарікати чи будувати?

Фото з інтернету

Фото з інтернету

Все якось дуже сумно… Щодня новини з фрону. І ось недавно – Авдіївка. Я не знаю хто перший почав стріляти – так звані “терористи” чи наша армія. Це і не важливо. Важливо те, що майже три роки точиться війна, якій не видно ні початку ні кінця.

Я ніколи не був прихильником Януковича. Не голосував ані за нього, ані за його партію. Я завжди вважав, що Україні краще рухатися до Європи, аніж до Росії. Але рухатися до неї можна по-різному. Наприклад, впроваджуючи верховенство права, свободи і справедливість.

А можна повісити поруч жовто-блакитного стяга ще один – з 12-ма зірочками на синьому фоні. І тішитися, що колись – чи у 2017 чи у 2020-му нам таки дадуть отой “безвіз”. І будемо щасливі. Бідні українці їздитимуть дивитися на Ейфелеву вежу і відчуватимуть себе вже на крок ближче до тої Європи. Continue reading

Подорож в країну навпаки

"Ніщо не правда і все можливо"

“Ніщо не правда і все можливо” (книга праворуч)

 

Я листуюся з росіянами, щоб зануритися у світогляд людей, зрозуміти логіку, цінності.
І здається я переконався, що в тій чи іншій мірі більшість росіян поділяють політику Путіна – навіть якщо прямо так не говорять чи не думають. По суті ми маємо велику державу на сході яка має мільйонну армію, яка (країна) хоче і може воювати – танками, телевізором і грошима. Все це завжи буле оправдано – справжніми приводами або вигаданими. Путін може воювати на сході кілька років, і пояснення буде таке:

Коли українська армія стріляла у ворога і потрапила у мирних людей, то вона так робила навмисне. Жорстокі і цинічні очільники України наказали стріляти по мирних людях, які тихо і мирно вивісили один російський прапор поруч з українським… Росія довго і терпляче вичікувала, але коли “укри” убили дуже багато шахтарів, то вона по-дружньому допомогла простолюдинам на сході України – трохи підкинула грошей, їжі, кулеметів – просто щоб люди протрималися довше. Тепер Росія все ще має мрію все закінчити мирно – для того вона засилає туди бтри, танки, кулемети, гроші, військових тренерів, дозволяє “працювати” там добровольцям з Росії і не тільки. Все заради доброї мети – не дозволити київській недовладі окупувати острівок російської свободи в україні. Ще росія збила буком літак – і все тому, що бажає всім миру, щастя і добра. Росія – це країна-мати Тереза. Continue reading

За лаштунками Волині 43. Презентація книги

Сьогодні у книгарню “Є” завітав Володимир В’ятрович, історик, публіцист, директор Інституту національної пам’яті. Він представляв свою книгу “За лаштунками Волині 43”

img_4160

Continue reading