Що ви знаєте про вибір і свободу вибору?

Автор: Олена Бондарчук

Це коли ти вже визначився з тим, який телефон ти таки хочеш – марка, модель, колір, ціна. І тут ти приїжджаєш в КИЇВ, а навколо – сонми яскравих реклам, які звідусюди кричать: купи мене! Купи мене! Навіщо тобі той шо ти вибрала по своїх характеристиках?! Я дешевший! Я кращий! А тобі вже і не потрібен той, ти ж не будеш там половину функцій використовувати! Зачем платить больше?

Добавляються ще поради консультантів з магазинів, відгуки на сайтах, відеоогляди продуктів. Плюс поради друзів, рідних (дякую вам!) Continue reading

Advertisements

Викуплення вибраних

Ярослав Себастьян Тегза

Ісус Христос є справжній «Спаситель світу». (Йо.4,42) Так говорить Писання. «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти». (Йо.3:17) Він є істинний «Агнець Божий, який забирає гріх світу». (Йо.1:29) Тільки Христос може забрати наш гріх. І Він забрав його на хрест. Ми самі не можемо позбутися наших гріхів. Тому що «кожен, хто чинить гріх є рабом гріха». (Йо.8,34) Повинен бути хтось, хто визволив би нас із цього рабства. Визволення з рабства в Біблії називається викупленням. Про визволення Ізраїльського народу з Єгипту так і говориться: «Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі». (Міх.6:4) Отже, коли говориться про викуплення, то розуміється визволення через внесення викупу. Головна ідея – визволення, а сплата ціни – це засіб отримання свободи. Одне нерозривно зв’язано з іншим. Якщо людина залишається в рабстві її не можна назвати викупленою. Той хто платить викуп за раба не просто звільняє поневоленого, а набуває його для себе. «Ви уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною!» (1Кор.6:19,20) Так ось, Писання говорить, що наше викуплення відбулося на хресті: «Син Чоловічий прийшов, щоб віддати Своє життя як викуп за багатьох». (Мр.10:45) Continue reading

Свобода у Христі – це вседозволеність?

Марічка Галюк

Автор: Марічка ГАЛЮК

Якщо ви хоча б раз у житті чули або (тим більше!) говорили щось на кшталт: «Свобода у Христі дає мені можливість публічно прославляти Бога в будь-якому одязі, бо для Нього головне – моє серце», тоді дочитайте цей пост до кінця.

Справжнє значення поняття «свободи, яку подарував Божий Син», іноді може відрізнятися від того, що уявлять собі про неї деякі люди. Біблія вчить: «Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!» (Гал. 5:1). Мова тут йде не про рабство пристойного одягу на противагу волі і зеленого світла прозорим сорочкам, лосінам в поєданні зі шпильками та сукенкам з оголеною спиною. «Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Ів. 8:34-36). Continue reading

Америка замітає сліди! Об’єднуйтеся!

Автор: Ігор Тунік

Всі, хто бував в Одесі, можливо чули цю фразу на залізничному вокзалі. Її постійно викрикувала одна хвора і нещасна жінка. Пізніше цю фразу можна було почути на радіо і вона стала крилатою.

У дитинстві я любив карикатури. Особливо я любив радянські журнали “Крокодил” і “Перець”. Дуже в моє дитячу свідомість в’їлося зображення “Дядечка Сема” – образ США. Завжди з сигарою в руках на тлі ядерних боєголовок. Він був винен у більшості бід в світі.

Пізніше я звернувся до Христа і став прихожанином протестантської церкви. Я з великим задоволенням став читати християнські книги. Особливо мені подобалася автобіоргафія Георгія Вінса- одного з лідерів “ініціативників” дисидентів баптистів. З його біографії я дізнався, як переслідували євангельських християн в СРСР, як християни з США молилися про падіння комуністичного режиму і як вони турбувалися за християн в Союзі. Continue reading

Чому нації занепадають? Тетяна Малярчук

Тетяна Малярчук

“Автори книжки [Чому нації занепадають], власне, намагаються увесь відповісти на питання: чому одні країни успішні, а інші ні? Чому не завжди обирається процвітання? Звідки береться бідність? Їхня відповідь така — вся справа в політичних та економічних інституціях. Одні народи вибороли плюралізм і широкий розподіл влади, який, проте, здатний централізувати країну і забезпечити базові права людини, інші — ні. (Сомалі, де владу розділили між собою озброєні воюючі клани, має плюралізм, але не має централізованої сили, тому там панує хаос і беззаконня.)

Іншими словами, багатими й успішними країни робить СВОБОДА. Ось за що треба боротися. За інклюзивні політичні та економічні інститути (інклюзивний означає якомога більшу співучасть громадян). За контроль влади. За розширення прав, а не їхнє обмеження. Несвобода веде до втрити стимулів, безнадії, відстуності талантів — їх або знищують фізично, або вони тікають — корупції, тотальної бідності і диктатури.

Continue reading

Нарікати чи будувати?

Фото з інтернету

Фото з інтернету

Все якось дуже сумно… Щодня новини з фрону. І ось недавно – Авдіївка. Я не знаю хто перший почав стріляти – так звані “терористи” чи наша армія. Це і не важливо. Важливо те, що майже три роки точиться війна, якій не видно ні початку ні кінця.

Я ніколи не був прихильником Януковича. Не голосував ані за нього, ані за його партію. Я завжди вважав, що Україні краще рухатися до Європи, аніж до Росії. Але рухатися до неї можна по-різному. Наприклад, впроваджуючи верховенство права, свободи і справедливість.

А можна повісити поруч жовто-блакитного стяга ще один – з 12-ма зірочками на синьому фоні. І тішитися, що колись – чи у 2017 чи у 2020-му нам таки дадуть отой “безвіз”. І будемо щасливі. Бідні українці їздитимуть дивитися на Ейфелеву вежу і відчуватимуть себе вже на крок ближче до тої Європи. Continue reading

Тату чи не тату? От в чому запитання

12002999Недавно у фейсбук розгорілася чергова, стотисячна за рахунком, дискусія: чи можна християнину робити татуювання. Вірю в те, що Бог дає християнам мудрості зрозуміти для себе складні питання на кшталт “чи правильно робити татуювання” (пірсинг, алкоголь, і все таке).

У християнсьві я вже не перший рік і мав нагоду побувати і “тут” і “там”. Вже була можливість зануритися в академічне богослів’я, послужити Богу з різними християнами, посперечатися на ці та інші теми. Охолонути. Осмислити. Біблію почитати. Continue reading

Що робити з тими парадами нетрадиційно-орієнтованих?

Всі ЗМІ тішаться, що відбувся парад ЛГБТ. Парад охороняли тисячі поліціянтів. Добре що без танків і бронетранспортерів. На парад пішли деякі народні депутати, навіть європейські парламентарі.

Писали петиції, писали пости у фейсбук. Віруючі і церкви писали свої протести. Все дарма. Що робити?

Нічого. Проповідувати Євангелію, навчати правду. Людям потрібен Ісус Христос. Він Єдиний, Хто може змінювати серця людей. Гомосексуалістам потрібен Ісус, а не “праві” з камінням. Тільки Бог може надприродно Святим Духом торкатися сердець, змінювати погляди, цінності. Тільки духовне відродження може дати людині правильне розуміння свободи і сім’ї. Це не зроблять ніякі заборони КМДА. І ніякі “праві” підлітки з камінням.

Консерватизм чи духовність?

Консервативні іудеї. Фото з інтернету

Мої короткі, ранкові роздуми про консерватизм та духовність.

Консерватизм – так ідейно-світоглядна позиція, яка полягає в прихильності до існуючого порядку, норм, традицій. Від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю». Консерватизм протилежний до радикалізму (докорінні, глибокі зміни) та реформізу (поступові зміни, перетворення). Консерватизм можу бути політичний, релігійний. Консерватизм близький до іншого поняття – “строгості”, і часто люди кажуть “консервативний”, а мають на увазі “строгий”.

У релігійному світі консервативними називають ті течії/церкви/християн, які зберігають певні моделі християнства минулого. Наприклад, літургію (форму на наповнення богослужіння) 1960-их років. Час йде вперед, суспільство розвивається, змінюється, а церква продовжує “варитися” в минулому. Це може проявлятися в прихильності до одного конкретного перекладу Біблії, до певної форми літургії (певний порядок проповідей, молитви, співів), певного одягу і т.д. Часто набір тих форм і сприймається як щось правильне, духовне, Боже. Але чи так все однозначно? Continue reading

Головна біда українського суспільства

Святослав Вакарчук вважає, що це – недовіра/невір’я. Я поважаю і самого Вакарчука, і його думки, але мені здається, що основна проблема – це відсутність підзвітності. Звідти – корупція і тотальний популізм у політиці.

Ніхто нікому не підзвітний. Всі 5 Президентів були не підзвітні народу. Те саме про Прем’єра, депутата, міністра, чиновника. Та і самі громадяни не підзвітні, точніше дуже опираються будь-якій формі підзвітності. Continue reading