Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading →

Уривок з книги “Таїнство віри”

Етимологія слова «Бог»

У багатьох мовах слово «Бог» споріднене із різними слова­ми та поняттями, кожне з яких може сказати щось про влас­тивості Бога. У давнину люди намагалися підібрати ті слова, за допомогою яких вони могли б висловити своє уявлення про Бога, свій досвід дотику до Божества.

У російській мові та в інших мовах слов’янського похо­дження, що належать до індоєвропейської групи, слово «Бог», як вважають лінгвісти, споріднене із санскритським bhaga, що означає «той, що одаряє, наділяє», що своєю чергою походить від bhagas — «надбання», «щастя». «Багатство» також споріднене зі словом «Бог». У ньому виражене уявлення про Бога як про повноту буття, як вседосконалість і блаженство, які, проте, не залишаються всередині Божества, а проливаються на світ, лю­дей, на все живе. Бог обдаровує, наділяє нас Своєю повнотою, Своїм багатством, коли ми долучаємося до Нього. Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА

В попередньому пості я написав про те, що галицький католицизм сьогодні це радше спосіб національно-культурної ідентифікації, аніж світоглядні ідейно-богословські позиції. Католик Галичини сприймає свій католицизм як традиції, звичаї, обряди. Культ Марії також є невідємною частиною західноукраїнського католицизму. Марію вважають посередницею, заступницею, їй моляться, і в якомусь сенсі сприймають як напівбожество.

Тепер я торкнуся власне світогляду. Такі слова як Трійця, святий, церква глибоко засіли в думках католика, але розуміння цих слів або дуже поверхневе, або цілком неправильне. Наприклад, пересічний католик скаже Вам, що вірить у Трійцю. Не поспішайте радіти, тому що через мить, він може заперечувати, що Ісус це відвічний Бог, втілений 2000 років тому. Таким чином формально народний галицький католицизм визнає Трійцю, але лише на рівні мертвого кліше, слова, яке давним давно втратило будь-яке значення. Трійця – це “правильне” слово, але що по-суті це значить, ніхто не знає і знати не хоче.

Слово святий розуміють не у біблійному контексті (відділений для Бога, кожен християнин), а у власне контексті римського вчення. Святими вважають певних діячів церкви, які зробили вагомий внесок у християнство та жили побожним життям. Церквою вважають або храм (будівлю з каменю чи дерева) або організацію (інститут з ієрархією служителів). Під словом церква вкрай рідко розуміють спільноту, громаду віруючих, хоча окремі просвітлені таки вживають цей термін правильно. Continue reading →