Чому я не хочу відвідати всі країни світу

Прага

Прага

Чесно кажучи, колись дуже мріяв побувати ну якщо не у всіх, то у багатьох. Особливо тягнуло (і ще досі трохи тягне) до Європи, деяких країн Азії, Ізраїлю, Південної Америки. Кожна країна має свої чудові міста, свою історію і культуру. Не мені Вам розповідати, що є люди, які дуже багато подорожують і у свої 30 чи 40 відвідали всі країни світу, побувавши у кожній з них принаймні 1 повний день.

Взагалі, подорожувати добре. Особливо, якщо ти можеш це поєднувати зі своєю роботою. Наприклад, програмування, бізнес-консультування або навчання мов у скайпі. Нові місця, нові люди, нові традиції. Вдома – три холодильники і всі з усіх боків обчеплені магнітиками. Така собі магнітикоманія. Чи країноманія. Або взагалі нема дому. Дім – вся планета. Хотіли б так? Continue reading

Advertisements

Роздуми про красу – Юрій Притика

Навряд чи красу можна обмежити співвідношенням грудей і талії, вона також не залежить від кредитного ліміту банківської картки, навіть 45-ти сантиметровим біцепсом і 5-тикубовим об’ємом двигуна сьогодні мало кого здивуєш. Ті, хто вважаються успішними світу цього, часто найнещасніші.

Квадратні метри жилої площі та мегапікселі камери смартфону точно не корелюють із красою людини. Ті люди, кого притягують подібні речі, обманули самих себе, вони обміняли дешеву ковбасу на брендовий і стильний одяг, хоча по великому рахунку ні те ні інше нічого не значить. Continue reading

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading

Сповідь самозакоханого християнина

Андрій САВИЧ,
пресвітер церкви “Голгофа” (м. Луцьк)

Чи знаєте ви людей, які ходять в кіно на свого улюбленого актора і якщо є сцени, де його немає, то їм стає нудно? На жаль, є християни, які поводять себе подібним чином будучи повністю зосередженними на собі, для яких головний герой – це вони самі і все повинно крутитися навколо них, навіть Бог.

Таких людей цікавить вічне життя і спасіння не через любов до Бога, а лише тому, що вони не хочуть потрапити в пекло, не хочуть бути покараними, а бути вічно в раю і блаженстві. Таких людей цікавить прощення гріхів лише тому, що вони не хочуть себе погано почувати, не хочуть щоб їх мучили докори сумління, тому вони використовують Бога, вибачте, як ганчірку, щоб зняти з себе цей бруд вини і спокійно жити далі, забувши про “ганчірку” чи викинувши її подалі. Continue reading

Умови впливового служіння. Олександр Калінський

Олександр Калінський

Семінар “Умови впливового служіння”
м. Київ, 10.12.2016

Ми всі впливаємо один на одного — пасивно чи активно. Біблія говорить не про ріст, а про умалення християнина: Івана 7:38 “ріки живої води потечуть”. З чого починається ефективний вплив? Зберігати смирення — Матвія 5:3 — смирення духа. Павло хвалиться немощами. Бог використовує розбиті посудини. Бог противиться гордим. Бог не діє через гордих. Поки ми себе поважаємо і цінуємо — Бог не використовує нас. Бог приводить наші серця до зламаного стану. Якщо я високої думки про себе — я не інструмент для Бога.

Багато студентів в біблійних семінаріях мали великі знання, але потім Бог не використовував їх. Чому смирення для Бога таке важливе? Чарльз Сперджен сказав: “Тільки смиренна людина у всьому бачить славу Божу”. Смиренна людина вміє дивитися на інших з повагою. Повна зіпсованість людини. Ми не знаємо про себе все. Розуміння того, що ти грішник, допомагає нам приймати критику. Слабкість – риса сильних. Не треба виправдовуватись, не треба говорити: “Я тут, подивіться на мене” — щоб всі почули. Дивитися треба на Христа. “Біля хреста Ми здуваємося до наших справжніх розмірів”. Ми мало думаємо про хрест Христа. Ми надто часто думаємо про себе. Ми повинні смиренно приймати обставини у нашому житті. Ми повинні визнавати перед Богом, якщо дозволили собі непрощення щодо братів. Ісус сказав: “Ви сіль землі, ви світло для світу”. Закон каже: ось зразок, старайся так робити, як цей зразок. А благодать Господня каже: ти вже новий, ти вже світло. Continue reading

Внутрішнє, зовнішнє…

Звісно, я не гадаю, що той хто без кінця і краю теревенить про Бога і служіння автоматично “духовний”… Можна багато говорити про освіту, але бути глибоко невігласом, говорити про право і порушувати закони, про дієту і набирати вагу, пожираючи тортики…

Але все-таки вірю, що якщо людина думає про Бога, то час від часу і говоритиме про Нього. “Бо чим серце наповнене, те говорять уста” – сказав Один мудрий Вчитель (Матвія 12:34). І нікуди від того не втечеш. Сьогодні не полінувався порахувати пости в соцмережах деяких моїх знайомих християн. Ні, я не хочу сказати, що це дуже багато говорить про людину, що це дає мені право її оцінювати. Звісно, ні. Людина – істота багатогранна і складна. Душа її – мов океан, а її серце знає Бог. Зрештою, є християни без сторінок в соцмережах… Але. Все таки цікаві спостереження: людина до церкви роками ходить. Щось там постить – про музику, про одяг, про те, про се. Жарти, “приколи”… Жодного слова про Бога, Біблію, християнство. Чому? Про що вона думає протягом дня? Чим живе?

Ні, я не закликаю Вас постити цитати з Біблії щодня о 19.00, а Святих Отців – тричі на тиждень. Просто я так думаю – якщо сторінка християнина взагалі-взагалі-взагалі ніяк не свідчить, що він християнин – може це не зовсім правильно? Чи як Ви гадаєте?

Провидіння

Боже провидіння – одна з моїх улюблений біблійних тем. Провидіння – це керування всіма обставинами та долями людей, яке здійснює Бог, щоб досягнути своїх цілей.

Найкращі приклади Божого провидіння – історія з Йосипом, через яку Бог привів Ізраїль (націю) в Єгипет, та Естер, через яку Бог зберіг свій улюблений вибраний народ від ворога. У Біблії є безліч віршів, які навчають нас, що саме Бог, а не сліпий випадок чи тільки наші рішення скеровують наше життя.

Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
(Приповісті 3:5,6)

Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
(Приповісті 16:1)

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
(Приповісті 16:9)

У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
(Приповісті 19:21)

Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
(Приповісті 20:24)

Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.
(Приповісті 21:2)

Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!
(Приповісті 21:31)

Про зовнішнє, внутрішнє та FEMEN

Чи має зовнішнє значення для християнина?

Думаю, якщо б таке питання прозвучало в XIX столітті в якійсь баптистській церкві, то викликало б щонайменше здивування і логічну відповідь “Так, авжеж”. Та XX століття тим і особливе, що перевернуло уявлення та погляди людей практично на все. Християнство не пройшло мимо процесу, а поспішило ввібрати в себе все погане. Наприклад, багато разів і від різних християн чув, що “зовнішнє не має значення”, тому християнин може говорити будь-що, одягати будь-що, пити будь-що та малювати будь-що. Бо все зовнішнє – не духовне, а духовне – глибоко внутрішнє, тому непомітне. На перший погляд, і на всі наступні.

Я вірю в те, що Бог створив людину цілісною особою з духом, душею та тілом. Бог дав людині тіло, і хоче, щоб ми мудро та гідно користувалися ним. Мені важко уявити Ісуса Христа в XX столітті, який би ходив у порваних джинсах, ланцюгах, з проколеними губами, язиком та бровами. Я вірю, що Ісус був би доступний всім у XX столітті як був доступний у I-у, але після увірування очікування Бога до нас – змінити своє життя відповідно до нового статусу дитини Божої.

Задум Божий?

Недавно цю жінку з Мексики показували по телевізору. Вона зробила собі безліч татуювань, проколола вуха, ніс, губи, вклала титанові пластини в череп, щоб всіляко бути схожою на жінку-вампіра. В передачі також сказали, що ця жінка народилася в консервативній католицькій сім’ї та певний час дотримувалася релігійних норм.

Можливо я дійсно обмежений, вузький, релігійний, консервативний та ще якийсь, але мені язик не обертається сказати (а руки – набрати слова на клавіатурі), що Богу все одно як виглядає ця жінка, бо його цікавить лише серце. Ні, Бога цікавить все – і внутрішнє, і зовнішнє.

Тепер про “Фемен”. Останні місяці провідні канали країни показували дівчат, які розважаються тим, що їздять до Білорусі, Росії та Туреччини та вигукують дивні гасла (щось про права жінок, глобальні проблеми, права народу). Це б нічого, якби дівчата перед шоу не роздягалися, чим і регулярно викликали гнів правоохоронців різних країн. В 2011 році дівчата в московському храмі Христа-Спасителя влаштували диско-шоу, а їхній виступ нагадував зборище сатаністів.

Ось які справжні наслідки їхньої горе-діяльності:

  • пропагування антихристиянського руху фемен, що по своїй суті деморалізує суспільство, підриває консервативні засади традиційних сімей;
  • створює негативний імідж України – оскільки панночки десь беруть недешеві квитки до сусідніх країн; “а звідки ці дівчатка? ага, з України” – казатимуть сусіди;
  • створюється враження, що роздягатися перед камерами цілком пристойно та нормально;

На жаль наша держава на разі мовчки спостерігає за цим усім так, ніби це її не стосується.