“Грицик на планеті Кудлатиків” – так називалася невеличка книжечка Олени Габової з оригінальною казкою про Грицика, який одного разу майже дивом потрапив на планету… кудлатиків. Дуже хороша книжечка!

Це була дуже цікава планета. І на планеті цій жили хлопчики і дівчатка, які носили довге і кудлате волосся. На тій планеті найважливішим та найшанованішим вважався той кудлатик, який носив найдовше і найкудлатіше волосся. А взагалі без поваги були коротко стрижені. Тому кожен житель диво-планети намагався відростити довге волосся.

Казка цікава і повчальна. Ми самі обираємо (або нам трошки нав’язують) систему цінностей. У суспільстві “крутими” можуть вважатися ті, хто мають розум, освіту, роботу або гроші. Це правило стосується і церков. Кожна церква має своє розуміння “духовності”. Для одних це активне благовістя, для інших – час в молитві, ще для когось – скромний одяг чи лагідність. На приклад, якщо ти багато свідчиш – ти крутий, а мало – то не дуже. Десь вважається дуже свято мати багато дітей, а десь – бути місіонером в далекій країні. Continue reading →

Цей пост присвячується всім, хто намагається вести дискусію з росіянами в умовах війни в України.

Колись давно в одній країні жив дуже розумний чоловік – Рене Декарт. А був він не лише мислителем, яких мало, а й математиком, бо одного дня придумав “декартову” прямокутну систему координат, якою користуютсья всі математики світу та і не лише вони. Положення будь-якої точки в просторі чи на площині дуже зручно визначати двома чи трьома параметрами. Отож, встановлюєте “O” (0;0) і проводимо перпендикуляри до осей абсцис і ординат. М (2;3) означає, що точка М знаходиться дві одиниці над точкою О (0;0) по горизонталі і три одиниці по вертикалі. Так дуже зручно, та й виміряти відстань між точками О та М відносно нескладно – приблизно 3.6, тобто квадратний корінь з суми квадратів різниць відповідних величин. Continue reading →