Кому належить влада в церкві?

Є церква “А”. Там фактично всю владу має головний священик, який живе у Римі. Він вважається намісником Петра, а Петро, теж вважається, має ключі від царства Божого. Ієрархія, структура, правила.

Є церква “Б”. Там є союз 14 помісних церков. Між ними зараз деякі тьорки-войнушки, але вважається, що жоден керівник жодної помісної церкви не має влади абсолютної навіть в межах своєї церкви. Є синоди місцеві, є собори. Більше демократії, можна сказати. Continue reading →

Игорь Туник

Сегодня слышал молитву одного христианина: “Господи, дай что бы мы не подстраивали Писание под себя, но что бы мы менялись под действием Писания!” При этом я вспомнил лаконичную фразу великого реформатора из Женевы: “Не мы должны менять Писание, но Писание должно менять нас!”. Однако молиться и заявлять такое значительно легче, чем придерживаться этого.

Один из примеров того, как грешный человек подстроил Библию под себя – это популярное толкование отрывка 1 Царств 26:9 “…. не убивай его; ибо кто, подняв руку на помазанника Господня, останется ненаказанным?” этот отрывок трактуется как призыв особенным образом относиться к руководителям поместных церквей. Но об этот ли учит этот текст? Во-первых в тексте говорится о Давиде, который не хотел убивать Саула. Если вы хотите убить своего пастора, то в 99% вы не правы :) И можно даже не вспоминать этот отрывок, достаточно вспомнить заповедь “не убей” или на крайней случай законодательство Украины и то, что придется сидеть в тюрьме за убийство. Но, к счастью, этот отрывок пастора цитируют не потому что их хотят убить. Они цитируют этот отрывок, что бы подчеркнуть свой особый статус “помазанника”. В итоге у протестантов появилось множество “пап Римских”, которые так же как папа Римский времен Лютера считался непогрешимым. Continue reading →

Олександр Калінський

Семінар “Умови впливового служіння”
м. Київ, 10.12.2016

Ми всі впливаємо один на одного — пасивно чи активно. Біблія говорить не про ріст, а про умалення християнина: Івана 7:38 “ріки живої води потечуть”. З чого починається ефективний вплив? Зберігати смирення — Матвія 5:3 — смирення духа. Павло хвалиться немощами. Бог використовує розбиті посудини. Бог противиться гордим. Бог не діє через гордих. Поки ми себе поважаємо і цінуємо — Бог не використовує нас. Бог приводить наші серця до зламаного стану. Якщо я високої думки про себе — я не інструмент для Бога.

Багато студентів в біблійних семінаріях мали великі знання, але потім Бог не використовував їх. Чому смирення для Бога таке важливе? Чарльз Сперджен сказав: “Тільки смиренна людина у всьому бачить славу Божу”. Смиренна людина вміє дивитися на інших з повагою. Повна зіпсованість людини. Ми не знаємо про себе все. Розуміння того, що ти грішник, допомагає нам приймати критику. Слабкість – риса сильних. Не треба виправдовуватись, не треба говорити: “Я тут, подивіться на мене” — щоб всі почули. Дивитися треба на Христа. “Біля хреста Ми здуваємося до наших справжніх розмірів”. Ми мало думаємо про хрест Христа. Ми надто часто думаємо про себе. Ми повинні смиренно приймати обставини у нашому житті. Ми повинні визнавати перед Богом, якщо дозволили собі непрощення щодо братів. Ісус сказав: “Ви сіль землі, ви світло для світу”. Закон каже: ось зразок, старайся так робити, як цей зразок. А благодать Господня каже: ти вже новий, ти вже світло. Continue reading →

Почав читати цікаву книгу . Хоча у мене дещо інша сотеріологія (вчення про спасіння), ніж у авторів, їхні погляди щодо практичної еклесіології (вчення про церкву) мені дуже подобаються. Гадаю, що книгу варто прочитати служителям багатьох церков та прислухатися до порад авторів. Оскь кілька цитат з тієї частини книги, яку я вже прочитав.

Библейски самое ценное использование времени пастора ― время, потраченное на развитие наставнических взаимоотношений, когда вы регулярно один на один встречаетесь с несколькими людьми ради их духовного блага. Можете предложить людям позвонить вам после воскресного богослужения, чтобы вмест пообедать.

При этом совершенно не важно,будете вы говорить этому человеку, что вы его «наставляете»,или нет. Цель в том, чтобы узнать человека и больше полюбить его по-христиански посредством служения его духовному благу. Начните заботиться о людях и сопереживать им. Continue reading →

Інтернет на службі християнству

Сергій ЧЕПАРА

Кілька років тому прочитав у одній українській християнській газеті статтю, яка містила поради, як зробити церкву популярною і успішною. Там було написано, що церква (будівля) має бути розташована в центрі міста, в будівлі мають бути кафе, чисті туалети, а поруч з будівлею – місце для паркування автівок. А головне – писали автори – церква чи місія має мати якісний сайт, при чому бажано на кількох мовах одразу. Не помітивши стандартних “духовних” принципів успіху, таких, як проповідь чистого Євангелія, навчання Слова Божого та наставляння більш зрілими менш зрілих я швидко розкритикував у серці своєму авторів писанини.

Пройшов час. Звісно, я досі тримаюся думки, що Євангеліє має бути кришталево чистою, що Слово Боже має звучати в церкві, що проповіді мають бути глибокі і правильні, що в церкві мають бути живі стосунки і т.д. Але. За останні два роки якось більше зрозумів важливість технологій у християнстві і у церковному житті. Continue reading →