Роздуми про смерть (і вічне життя)

Приблизно два тижні тому в автотрощі розбилася одна моя знайома з давніх студентських років – Марічка. Вона була веселою, щирою і життєрадісною дівчиною. Власне, молодою жінкою і мамою. Вона жила останні роки закордоном – з чоловіком та однорічною донечкою. Вони їхали автомобілем по трасі і влетіли в вантажівку. В салоні також була мама чоловіка – всього 4-ро осіб. Чоловік та його мама загинули одразу, а мою знайому доставили в лікарню – спочатку в одну, а потім перевезли в іншу. Дитина залишилася неушкоджена.

Я знав цю дівчину років 12. Ми жили в гуртожитку на одному поверсі, навіть 1 рік в одному блоці. Я заходив до неї та її двох подруг-співмешканок досить частенько. Чи позичити віника, якого у нас, хлопців, не було, чи взяти солі, чи просто поспілкуватися. Ми бачилися на спільних лекціях. Я вже тоді був християнином. Молодим, новоспеченим християнином, який мав багато ентузіазму свідчити про Христа. І часто мало мудрості. Дівчата-співмешканки ставилися до мене доволі скептично. В їхніх очах я був сектантом, який покинув “правильну церкву” – греко-католицьку. Звісно, греко-католицька церква правильна, адже в більшості сіл Галичини іншої і нема – то яка ж правильна? Continue reading

Advertisements

Смерть сепаратиста. Радіти чи сумувати?

Вадим Зверінський

Не розумію. Не розумію багатьох християн і їхню позицію відносно останніх, а для когось фатальних, новин. Маю на увазі звичайно ж смерть російського естрадника Йосипа Кобзона і вдаваного Прем’єр-міністра так званої ДНР, Олександра Захарченка.

Чого тільки не начитаєшся, що Захарченко дуже вправно впіймав перуку Кобзона, риторичні питання “хто наступний?”, з фотографіями російських політичних діячів.
Почну з того, що мене як християнина вчили, що смерть грішної людини, яка померла “у своїх гріхах” це погано. І погано в першу чергу для неї самої.
Continue reading

Як помирають ідоли

Честер Беннінгтон. Фото ТСН

Честер Беннінгтон. Фото ТСН

Той хлопака Честер Беннінгтон з Лінкін Парк був ідолом для мільйонів. У кінці 90-их на початку 2000-их мої друзі також ним захоплювалися. Вони слухали його пісні до нестями, намагалися навіть копіювати поведінку, одяг. Без перебільшення, музичний гурт мав величезний вплив на молодь в багатьох країнах світу і в Україні зокрема. І тепер він пішов з життя – ідол багатьох, який наклав на себе руки і залишив 6 дітей.

Continue reading

Дезидерій Еразм Ротердамський. Похвала глупоті

Desiderius Erasmus RoterodamusНині всюди наслідують риторів, які уявляють себе майже богами лише на тій підставі, що вони двороті, немов п’явки, тобто можуть говорити одночасно двома мовами. Верхом витонченості, на їхню думку, є уміння густо мережати латинські промови грецькими дотепами чи висловами, навіть якщо й недоречно. Коли ж не вистачає і чужомовних, вишукують десь у напівзотлілих од часу рукописах кілька застарілих слів і цим ще більше напускають читачеві туману. Все робиться для того, щоб розумники дужче пишалися, а недосвідчені тим більше дивувалися зі свого невігластва. Є-таки в наших землячків нездоланний потяг схилятися перед усім іноземним, і то тим нижче, чим воно чужіше.

Трапляються часом серед невігласів дуже честолюбні. Навіть нічого не збагнувши, вони регочуть, плескають у долоні й за прикладом осла поводять вухами, вдаючи, ніби все розуміють. Що так, то так, нічого не скажеш! А тепер про те, що я мала на думці з самого початку. Continue reading