Чарівна піґулка чи чарівний хрест? – Андрій Савич

Проблема багатьох людей, в тому числі християн (досить часто чоловіків, але й жінкам це притаманно) полягає в тому, що вони шукають «чарівну пігулку», яку можна один раз прийняти, тобто щось одне зробити з надією, що відразу всі проблеми вирішаться – характер трансформується, сім‘я зміниться, погані думки та бажання розвіються та жити стане легше.

Людина може роками руйнувати своє здоров‘я, свою сім’ю, репутацію, стосунки, а потім надіється все це одним махом і за раз змінити. Такі люди просто хочуть щоб життя стало легшим, а їм не потрібно було прикладати багато зусиль щоб розібратися з наслідками своєї гріховності і неправильного способу життя.

Більше того, такі люди починають звинувачувати інших людей в тому, що вони не спішать реагувати так як би вони хотіли на цю їхню таблеточку. Наприклад, чоловік 10 років «чудив», нехтував дружиною і дітьми, не був головою і духовним лідером, а потім якось вирішив це змінити – зібрав їх один раз почитати Біблію чи помолитися, чи сказав, що всі разом в неділю йдуть в церкву, а сім‘я не проявила належної реакції, якої він хотів би і він відразу псіхує, ображається, каже, що більше такого робити не буде, бо ніхто його не слухає і не поважає. На що надівся цей чоловік? На «чарівну пігулку». Ніби одна його дія перекреслить всі його неправильні вчинки протягом багатьох років та відразу ж відновить довіру до нього і бажання слідувати за ним. Але так не буває. Біблія такого не обіцяє. Це християнство без смиряння власної плоті і самозречення, без радикальної боротьби з гріхом і без процесу освячення, без необхідності регулярного послуху Слову, без регулярного покаяння і визнання потреби в благодаті Божій. Continue reading

Умови впливового служіння. Олександр Калінський

Олександр Калінський

Семінар “Умови впливового служіння”
м. Київ, 10.12.2016

Ми всі впливаємо один на одного — пасивно чи активно. Біблія говорить не про ріст, а про умалення християнина: Івана 7:38 “ріки живої води потечуть”. З чого починається ефективний вплив? Зберігати смирення — Матвія 5:3 — смирення духа. Павло хвалиться немощами. Бог використовує розбиті посудини. Бог противиться гордим. Бог не діє через гордих. Поки ми себе поважаємо і цінуємо — Бог не використовує нас. Бог приводить наші серця до зламаного стану. Якщо я високої думки про себе — я не інструмент для Бога.

Багато студентів в біблійних семінаріях мали великі знання, але потім Бог не використовував їх. Чому смирення для Бога таке важливе? Чарльз Сперджен сказав: “Тільки смиренна людина у всьому бачить славу Божу”. Смиренна людина вміє дивитися на інших з повагою. Повна зіпсованість людини. Ми не знаємо про себе все. Розуміння того, що ти грішник, допомагає нам приймати критику. Слабкість – риса сильних. Не треба виправдовуватись, не треба говорити: “Я тут, подивіться на мене” — щоб всі почули. Дивитися треба на Христа. “Біля хреста Ми здуваємося до наших справжніх розмірів”. Ми мало думаємо про хрест Христа. Ми надто часто думаємо про себе. Ми повинні смиренно приймати обставини у нашому житті. Ми повинні визнавати перед Богом, якщо дозволили собі непрощення щодо братів. Ісус сказав: “Ви сіль землі, ви світло для світу”. Закон каже: ось зразок, старайся так робити, як цей зразок. А благодать Господня каже: ти вже новий, ти вже світло. Continue reading

Смирення: від глибокої теорії до дієвої практики

“Бог гордим противиться,
а смиренним дає благодать”
Як. 4:6, 1 Петра 5:5

Хочу поділитися з Вами шматочком свого життя.

Як Вам відомо, я християнин вже 7 років. Слід сказати, що дуже швидко в моєму житті окреслилася сильна тенденція до знань, які на три кроки випереджують життя. В мене зразу проявилася “хапучість” (як у маленьких дітей) до знань. За перші 1,5 роки християнського життя я двічі – від Буття до Одкровення – прочитав Святе Письмо що додало мені немало знань. Протягом наступних років я багато читав, дізнавався, вчив вірші на пам’ять… Не те, щоб я спеціально накопичував знання, щоб понадиматися, чи щось таке, але такий ефект таки часто виникав. Але в той час, коли інформаційно я пішов в 11 клас і вже думав про вступ в університет, моє духовне життя було десь в 4-у, мабуть. Continue reading

Чому ми не голосуємо в церкві

«Несвідомість одного учасника голосування
послаблює безпеку усіх»
Авраам Лінкольн

Олексій ЛУПЕНКО,
церква “Голгофа”, м. Рівне

Сьогодні голосування стало важливою складовою демократичного суспільства. Голосують не лише депутати у Верховній Раді, члени журі під час конкурсу чи кастингу. Голосуємо і ми з вами, коли обираємо президента країни, капітана футбольної команди чи старосту академічної групи в університеті. Незважаючи на таку популярність голосування у суспільстві, ми віримо, що це не зовсім адекватний спосіб прийняття рішень в середовищі церкви Христа.  Continue reading

Чому знання [часто] не ведуть до святості?

Не раз і не два у своєму християнському житті стикався з класичною проблемою – чому одні християни знають мало, але служать багато, а інші багато знають, але служать мало. Сформулювати можна і по-іншому – чому християнин накопичуючи знання не зростає у зрілості та пізнанні Бога?

Не те щоб я знаю повну відповідь, але маю власні міркування на цю тему. Почну з того, що сам помічав за собою, що знаючи відносно багато (християнське вчення, історію церкви) не дуже далеко просунувся у практичному житті та служінні. В той же час, маю кілька друзів, які є прикладом для мене в поведінці, ставленні до Бога та ближніх в той же час знають глибин Біблії відносно небагато. То чи потрібні нам в такому разі ті глибини, якщо користі від них особливої нема? Ну і про церкви теж саме сказати можна – одні знають багато – роблять мало, інші знають мало – роблять багато. Де логіка? Навіщо тоді знання? Continue reading