За всіх чи за деяких? Чому я вірю в необмежене викуплення

Сергій Чепара

Роздумуючи над питанням “Чи помер Ісус Христос за всіх, чи лише за деяких” нам треба розуміти, що воно не стоїть осторонь інших питань. Майже завжди, розбираючи ці та інші складні богословські проблеми рано чи пізно ми прийдемо в точку, яка сполучає Бога і людину, а якщо точніше — Божу суверенність і людську волю.

Отже, за кого помер Христос? Є кілька способів вирішити це питання. Я пропоную почати з трохи нетрадиційного і поговорити про євангелизм. Євангеліє — це добра новина про Ісуса Христа, який помер за гріхи. За чиї гріхи? Припустімо на мить, що Христос помер не за всі гріхи, а лише за гріхи Церкви (або ж тих, хто увірують). Як правило така позиція майже завжди поєднується з іншою — суверенний Бог безумовно обирає одних на засудження, а інших на блаженство. Про правильність цього погляду ми поговоримо трохи пізніше, а зараз повернімося до євангелизму — як звіщати Христа. Ось місіонер приїжджає у нову країну і зустрічає місцевих мешканців. Йому, місіонеру, треба звіщати про Христа — хто Він такий і чому Він помер. Але як сказати це людині, про вибрання якої ти нічого не знаєш? Христос помер за тебе? Але місіонер цього не знає. Христос помер за обраних? А я обраний? Мені здається, що це доволі дивний діалог, і ми не зустрічаємо чогось такого на сторінках Біблії. Continue reading

Advertisements

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading

Іванове Євангеліє: чи дійсно я можу бути впевненим? – Зейн Ходжес

Уривок з книги Зейна Ходжеса “Облога Євангелія”

Чи можу я насправді бути впевненим у своєму вічному спасінні? Чи можу я знати, що належу Христу і що належу Йому назавжди? Важко знайти більш суттєві запитання.

Якщо стійкість в добрих ділах дійсно є умовою або необхідним результатом спасіння, то відповідь на ці запитання мусить бути негативною. І вона залишатиметься такою принаймні до моменту смерті. Адже тільки тоді можна буде побачити (якщо це взагалі можна буде тоді побачити), чи достатній мій ступінь стійкості у добрих справах для того, щоби виправдати моє переконання в спасінні.

Не має значення, як сформульована ідея про необхідність вистояти у добрих ділах. Результат залишається тим самим. Якщо постійні добрі діла є умовою на ряду із вірою, то вони однозначно необхідні для впевненості у спасінні. Навіть якщо вони є лише неминучим результатом істинної рятівної віри, це все одно робить їх обов’язковими для впевненості у спасінні. Тобто лише наявність в житті добрих діл може підтвердити справжність чиєїсь віри. Continue reading

Цілком безплатно

Дочитую чудову книгу Зейна Ходжеса “Цілком безплатно”. Книга присвячена темі спасіння, та взяємозв’язку віри і діл. Вона свого роду відповідь вченню Lordship Salvation (“Спасіння через учнівство” або “Спасіння через панування”). Вона розглядає такі важливі уривки як Ів. 3:16, Еф. 2:8-10, Як. 2 та багато інших. Continue reading

Віра і діла. Навколо чого танцюємо 500 років?

Віра чи діла? Дискусії тривають...

Віра чи діла? Дискусії тривають…

Сергій ЧЕПАРА

Наступного року святкуємо велику річницю – 500 років Реформації. Коли католицький монах Мартін Лютер прибив свої 95 тез на ворота, то, мабуть, і гадки не мав, що все так розкрутиться – у Європі з’явиться нова потужна християнська течія – протестантизм, а ім’я самого Лютера одні проклинатимуть століттями, інші благословлятимуть.

Власне, цей пост не про Лютера, хоча він велика постать у християнстві. Віра і діла – дві категорії, що стосуються як віруючих, так і невіруючих. Власне, чому ця тема така важлива? В християнсві взагалі точаться шалені дискусії – як між собою пов’язані віра і діла. Власне, це стало одним з каменів спотикання між лютеранами (а потім протестантами) і католиками. Але і у самому протестантизмі точаться сильні дискусії. Але це ще не відповідь на питання “чому так є?”. Відповідь така – взаємозв’язок віри і діл – це питання чистоти євангелії, а отже, спасіння. Якщо ми неправильно розуміємо (і тлумачимо) євангеліє, то наслідки будуть.. ні більше, ні менше, стосуватися вічності нашої душі. Тобто: якщо ми даємо неправильну відповідь на питання римського в’язничного сторожа “Що мені робити, щоб спастися?” (Дії 16:30-31), то, мабуть, спастися не зможемо. Чи зможемо? Continue reading