Або чи можна у скрутний час говорити людям про Бога

Як вести себе християнам під час епідемії? Крім того, що мити руки милом, залишатися вдома, молитися, підбадьорювати один одного? Чи розповідати людям про Бога? “Швидко кайтеся, бо на вас усіх чекає пекло”? Як правильно? Мовчати?

Цікавий випадок трапився в Новому Завіті.
“Саме в той час прийшли деякі і розповіли Йому про галілеян, кров яких Пілат змішав з їхніми жертвами. Ісус сказав їм у відповідь: Ви думаєте, що ці галілеяни були грішніші за всіх галілеян, раз так постраждали? Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі ви так само загинете. Чи ті вісімнадцять, на яких упала вежа в Силоамі і вбила їх – ви думаєте, що вони були більш винні за всіх людей, що живуть у Єрусалимі? Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі ви так само загинете”. Лк. 13:1-5

Отже, трапилися 2 трагедії. В першому випадку політичний правитель і намісник римського імператора Понтій Пилат наказав солдатам повбивати євреїв, які приносили кровні жертви, тобто тварин. В іншому – вежа просто впала і вбила 18 людей. Обидві історії сумні, в обох випадках, швидше за все, постраждали “невинні” (з людської точки зору) люди. Але що каже Ісус?

Всі ці люди НЕ були більш винні. Іншими словами, коли трапляється така трагедія (як от, падіння літака, землетрус, цунамі, хвороби, пошесті, мор, пожежі, падіння багатоповерхівки і т.ін.) гинуть не більш грішні, а звичайні люди, серед яких є кращі і гірші. Але всі вони, згідно вчення нашого Спасителя є грішні і потребують спасіня духовного. Continue reading →

Наталя Арндт-Синкальська

Мої друзі католики, чи просто ті, які постять інформацію на духовні теми: я завжди перечитую ваші статті, але з однією метою: побачити там Євангеліє… а все, що мені там трапляється, це розумними словами переливання з пустого в порожнє. Звичайно, там є і корисна інформація стосовно моральності, правильної поведінки, як виховувати дітей, як вести сімейне життя. Але такі статті ніколи до Бога не приведуть когось, бо основна тема Христа і Його жертви там відсутня. Я нікого ні в чому не хочу переконувати, але якщо вам цікава думка Бога, то дочитайте цей пост до кінця.

Continue reading →

Статуетка Марії у Львові

Марія, мати Ісуса Христа, була дійсно особливою жінкою. Ось чому.

Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. (Матвія 1:18-25) Continue reading →

Віра чи діла? Дискусії тривають…

Сергій ЧЕПАРА

Наступного року святкуємо велику річницю – 500 років Реформації. Коли католицький монах Мартін Лютер прибив свої 95 тез на ворота, то, мабуть, і гадки не мав, що все так розкрутиться – у Європі з’явиться нова потужна християнська течія – протестантизм, а ім’я самого Лютера одні проклинатимуть століттями, інші благословлятимуть.

Власне, цей пост не про Лютера, хоча він велика постать у християнстві. Віра і діла – дві категорії, що стосуються як віруючих, так і невіруючих. Власне, чому ця тема така важлива? В християнсві взагалі точаться шалені дискусії – як між собою пов’язані віра і діла. Власне, це стало одним з каменів спотикання між лютеранами (а потім протестантами) і католиками. Але і у самому протестантизмі точаться сильні дискусії. Але це ще не відповідь на питання “чому так є?”. Відповідь така – взаємозв’язок віри і діл – це питання чистоти євангелії, а отже, спасіння. Якщо ми неправильно розуміємо (і тлумачимо) євангеліє, то наслідки будуть.. ні більше, ні менше, стосуватися вічності нашої душі. Тобто: якщо ми даємо неправильну відповідь на питання римського в’язничного сторожа “Що мені робити, щоб спастися?” (Дії 16:30-31), то, мабуть, спастися не зможемо. Чи зможемо? Continue reading →