Як живе Маркова

Недавно мені випала нагода відвідати село Маркова на Франківщині. Це велике розлоге село Богородчанського району на 3000 жителів. Я приїхав туди, щоб перекладати одного американця українського походження. Його батько походив з того села, і зараз цей чоловік, якого звати Богдан, щороку приїжджає до своїх українських родичів.

Богдан народився у католицькій сім’ї і виховувався у католицизмі. Проте у 19 років він свідомо прийняв Христа як Спасителя. Благу звістку почув від протестантів.

Отож він зібрав всіх своїх родичів у Марковій і трохи ділився з ними Євангелієм. Для людей це було дуже незвично. Continue reading

Звіщати Євангеліє – це не косметику Avon продавати

Публікуємо статтю Ігора Туніка про євангелизм та заснування церков. Ігор – не теоретик, а практик: він успішно свідчить про Христа багато років. Ігор з дружиною заснували кілька церков в Україні. Зараз Ігор з сім’єю служить в Мирнограді (75 км на північний захід від Донецька). Оскільки стаття довга, ми опублікуємо її кількома частинами.

Ігор Тунік

Игорь Туник

Ігор Тунік

Мене звати Ігор. Разом зі своєю дружиною Вірою ми почали служити місіонерами з кінця 1999-го року. З тих пір ми заснували сім церков в Одеській і Донецькій областях. Нам дуже подобається дружити з невіруючими людьми і ділитися з ними Євангелієм. Вірю, що якщо ви переживаєте про те, що б Євангеліє звіщалося і люди ставали послідовниками Ісуса, то те, чим я тут ділюся, буде вам корисним. Continue reading

Понеділками ходимо в кіно за пів ціни

changerОдин з моїх улюблених фільмів – “Той, що змінює час” (Time changer). Ідея фільму така – професор біблійної семінарії потрапляє у майбутнє (кінець XX століття) і сильно шокований християнством того (тобто нашого) часу. Шокує його і сам час (транспорт, мобільний звязок, хот-доги), і саме християнство.

Професора дивує, що більшість людей байдужі до релігії і моралі, а ті, які відвідують церкву, не живуть чистим богоугодним життям. Потрапивши в церкву на служіння, його помічають та запрошують на різні церковні заходи. Професор не може надивуватися – християни, запрошуючи на служіння невіруючих, не говорять про Христа, Його викупну жертву, гріх, спасіння, благодать, віру чи діла – вони говорять про церковні заходи, таким чином роблячи церкву привабливим клубом для невіруючих людей. Continue reading

Інтимні бажання до шлюбу – Family Life

Матеріал сімейного служіння Family Life

Чи замислювались ви коли-небудь: «Чому в мене такі сильні сексуальні бажання, якщо секс до шлюбу — це неправильно?» Можливо, ви ніколи не промовляли цього питання вголос, але воно крутилося у вас в голові. Ви коли-небудь думали про те, чому Бог дав нам такі сильні сексуальні бажання, якщо їх не можна задовольнити до шлюбу? Невже Бог хотів пожартувати над нами? Звичайно ні. Якщо Бог говорить, щоби ми чогось не робили, Він лиш виявляє піклування про нас. Він хоче захистити нас від негативних наслідків наших вчинків. І Він також хоче, щоб ми могли насолоджуватися величезними благами, до яких приводить послух Йому.

З фізичної точки зору, Бог хоче захистити нас від небезпеки заразитися хворобами, що передаються статевим шляхом (а їх налічується більше 50). Окрім цього, мільйони незаміжніх дівчат вагітніють щороку. Діти — це прекрасно, але Бог хоче захистити нас вид проблем і душевних переживань, пов’язаних з вагітністю поза шлюбом. Continue reading

Пастирологія

У церкви три функції. Це – громада, що поклоняється, свідчить та трудиться. Інакше кажучи, церква існує для того, щоб прославляти Господа, благовістувати Слово та виховувати своїх членів.

Пастух пасе своє стадо, годує його, утішає, захищає та примножує – так пастор поводить себе щодо прихожан. Це чудове і наглядне порівняння. В наш час керівники церкви мають задавати напрям руху для християн, вказуючи їм істину. Керівник має навчати паству всьому.

Християни не можуть ефективно рости в ізоляції. Їм потрібне спілкування один з одним.

Церква – не театр, не лекційний зал і не вистава. Церква має бути живим тілом, спільнотою…

Спілкування не можна підтримувати з допомогою штучних хитрощів. Або християни турбуються одне про одного, або ні. Вони або чують себе частиною одного цілого, або не чують. Зрілість і христоподібність не можуть розвиватися в зібранні, наповненому безіменних та байдужих глядачів. Пастори повинні намагатися вести до того, щоб такого не було, і шукати для цього засоби.

Алекс Д. Монтойя, “Біблійний підхід до пасторського служіння”