Що таке надія? – Питання риторичне. Ми щодня на щось надіємось: що прокинемось, підемо на роботу, проведемо час з рідними, що нам вдасться чогось нового навчитися, побувати там, де давно мріяли і т.ін.. В нас купа надій, мрій, планів – фактично, ми ними переповненні. Деякі надії сповнюються, деякі ні (вони скоріше не такі вже і важливі), а ще в інших, тих, що дуже важливі, ми часом терпимо поразку… Поразки нас наче збивають з ніг, порушують душевну рівновагу, спокій. Вони приносять в наше життя тривогу, сум, страх, зневіру. Спричиняють те, що ми бачимо невдачу, а поза нею себе недостатньо «правильними», «добрими», «вмілими», «компетентними». Наші очі стають закритими до того, що є в нас добрим. І тоді, останнє, що було – надія, починає гаснути, вмирати.
«Не вдалося!» – кричимо собі. «Все, кінець» – кажемо майже безсило. «Пробував, робив усе можливе, але не вдалося – усе безнадійно», піддавшись одноосібній владі «Я сам собі сказав» підкоряємось і змиряємось, забувши про Того, у Кого насправді вся влада. Забувши про Бога, Котрий може сповнити наші надії, і дати навіть більше того, на що ми сподіваємося, або не дозволити статись тому, на що надіємось, з метою вберегти нас від чогось, що ранило б. А, далі покладаємось на все що хочеш і впадаємо як наслідок в ще більшу безнадію. Continue reading →

Наталя Арндт-Синкальська

Мої друзі католики, чи просто ті, які постять інформацію на духовні теми: я завжди перечитую ваші статті, але з однією метою: побачити там Євангеліє… а все, що мені там трапляється, це розумними словами переливання з пустого в порожнє. Звичайно, там є і корисна інформація стосовно моральності, правильної поведінки, як виховувати дітей, як вести сімейне життя. Але такі статті ніколи до Бога не приведуть когось, бо основна тема Христа і Його жертви там відсутня. Я нікого ні в чому не хочу переконувати, але якщо вам цікава думка Бога, то дочитайте цей пост до кінця.

Continue reading →

Андрій САВИЧ,
пресвітер церкви “Голгофа” (м. Луцьк)

Чи знаєте ви людей, які ходять в кіно на свого улюбленого актора і якщо є сцени, де його немає, то їм стає нудно? На жаль, є християни, які поводять себе подібним чином будучи повністю зосередженними на собі, для яких головний герой – це вони самі і все повинно крутитися навколо них, навіть Бог.

Таких людей цікавить вічне життя і спасіння не через любов до Бога, а лише тому, що вони не хочуть потрапити в пекло, не хочуть бути покараними, а бути вічно в раю і блаженстві. Таких людей цікавить прощення гріхів лише тому, що вони не хочуть себе погано почувати, не хочуть щоб їх мучили докори сумління, тому вони використовують Бога, вибачте, як ганчірку, щоб зняти з себе цей бруд вини і спокійно жити далі, забувши про “ганчірку” чи викинувши її подалі. Continue reading →