Брати Капранови про гендерну рівність

Дмитро та Віталій Капранови

Дмитро та Віталій Капранови

Нас давно тривожить питання: чому гендерці такі нервові, а часто навіть агресивні?
Здавалося б – дискутуй собі, а ні – одразу образи: “сексизм”, “мізогінія”, “скрєпи” на кожне слово.

І от днями ми зрозуміли причину. Ні, справа не у проблемах особистого життя, як дехто вважає. Проблема значно ґрунтовніша.

Згадаймо, що фемінізм та ідеї гендерної рівності почалися зі світлого образу пригнобленої жінки, яка позбавлена прав на все: на політику, на кар’єру, на власне тіло і т.д., але якщо дати їй ці права – тут і настане всезагальне щастя. Continue reading

Advertisements

Звіщати Євангеліє – це не косметику Avon продавати

Публікуємо статтю Ігора Туніка про євангелизм та заснування церков. Ігор – не теоретик, а практик: він успішно свідчить про Христа багато років. Ігор з дружиною заснували кілька церков в Україні. Зараз Ігор з сім’єю служить в Мирнограді (75 км на північний захід від Донецька). Оскільки стаття довга, ми опублікуємо її кількома частинами.

Ігор Тунік

Игорь Туник

Ігор Тунік

Мене звати Ігор. Разом зі своєю дружиною Вірою ми почали служити місіонерами з кінця 1999-го року. З тих пір ми заснували сім церков в Одеській і Донецькій областях. Нам дуже подобається дружити з невіруючими людьми і ділитися з ними Євангелієм. Вірю, що якщо ви переживаєте про те, що б Євангеліє звіщалося і люди ставали послідовниками Ісуса, то те, чим я тут ділюся, буде вам корисним. Continue reading

Як я (не) загубив обручку у тролейбусі

Весільне фото

Весільне фото

У неділю вранці ніщо не віщувало біди. Був звичайний день і ми з дружиною і нашою маленькою донечкою поспішали на богослужіння. Ми вийшли з дому десь о 10.05 і сіли на тролейбус №9. Проїхали кілька зупинок і вийшли на Степана Бандери – там неподалік наша церква.

Коли я вже вийшов з тролейбуса – я автоматично запхав руку  у кишеню, щоб за звичкою поперебирати пальцями ключі. І тут я відчув, що на моєму пальці нема обручки! Мене немов вдарили грім і блискавка! Це був шок, хоча б тому, що обруча коштує гроші. Вона була з щирого золота, хоча і не хто-зна яка дорога.

Я сказав дружині, що я, схоже, загубив обручку. На пальці і в кишенях її дійсно не було. А зняти просто так десь я її не міг – не маю такої звички. Навіть душ чи ванну я приймаю з обручкою. Наталя пильно подивилася на мене, гадаючи, що я просто піджартовую з неї. Але ніяких жартів – обручки справді не було.

Після служіння в церкві я вже складав план – написати оголошення у фейсбук-групу “Варта1” та електронного листа у Львівелектротранс. Раптом хтось знайде мою обручку у тролейбусі – може і віддасть. Чесні люди ж ще не перевелися, правда? Я навіть думав про винагороду – 300 гривень це досить чи малувато? Continue reading

Феміністкам – так! (чи ні?)

Ісус, розмовляючи з самарянкою, визнавав, що істина у іудеїв і вони правильно поклоняються Богу. Він ясно дав зрозуміти самарянці, що самаряни помиляються. Однак, коли один іудей запитав Ісуса: Хто ж мій ближній, якого я повинен любити як самого себе?! Ісус сказав йому, що це самарянин, який допоміг одному нещасному. І Ісус закликав цього іудея зробити самарянина прикладом для наслідування – “йди і ти роби так само” (Лук.10: 37)

Християни люблять критикувати фемінізм. Однак ми багато чому можемо і повинні навчитися у них. Здорове зерно у феміністок є і нам, християнам, Ісус так само ставить в приклад феміністок. Часто вони мають більшу рацію ніж ми і у нас є чому повчитися у них. Релігійна гордість заважає нам. Може варто позбутися від цієї гордості і смиренно послухати їх ?! Continue reading

Не втікай від Різдва

Або чому ми з дружиною святкуємо народження Спасителя всього світу

Зараз я писатиму не про те, яке важливе народження Спасителя (хоча це так). І не про те, що суть свята (подія) важливіша за традиції (це теж так). Зараз напишу кілька слів, як можна гарно і доречно зустріти Різдво.

Спочатку про своє дитинство. Я народився і виріс у помірно-католицькій сім’ї, де шанували головні християнські свята – Різдво і Пасху. На Святвечір (6-го січня) готувалися страви і взагалі був такий собі цілий ритуал. Зазвичай ми святкували самі, без гостей – мама, бабця та я. Хоча час від часу нас у Сколе провідували мамині сестри з сім’ями зі Львова. У Сколе у нас родичів нема. Це був хороший час. Така собі хороша святкова суєта. Мама і бабця готували страви – не 12, але близько 8-10-и. Це були борщ з вушками, кутя, узвар, риба, завиванець, цвікли (буряк з хроном), вареники та ще деякі. Борщ з вушками я не особливо любив. Натомість всі інше – навіть дуже. Ми не дуже дотримувалися посту, але саме 6-го старалися м’ясне не їсти. Continue reading

Справедливість чи толерантність? Олена Білозерська

сумнозвісна книга про Майю та її мам

сумнозвісна книга про Майю та її мам

Недавно в інтернеті спалахнув скандал – кілька правих організацій Галичина написали досить стриманого листа керівництву області про недопустимість пропаганди гомосексуалізму в Україні. Мова йшла про книжку “Майя та її мами”, презентація якої мала відбутися на Форумі видавців. Захисники толерантності одразу звинуватили правих в погрозах (яких, на мою скромну думку там і близько не було) і почали роздувати інформаційну кампанію. Книжечку я читав. Там багато дзорових і цінних думок. Але не всі. Наприкінці книги виявляється, що дівчинка Майя виховується двома мамами (очевидно, лесбіянками, хоча прямо це не сказано). Авторка заохочує приймати такі сім’ї, як належне, адже діти можуть виховуватися в різних сім’ях – десь нема мами, десь тата, хтось був змушений переселитися з Криму після анексії.

Олена Білозерська доволі вдало підмітила, що захисники толерантності так далеко зайшли в захисті прав людини, що втратили відчуття меж. Так само думаю і я – утікаючи від одних нездорових крайностей (призначення жінки – баняки і діти) люди потрапляють в інші (абсолютна рівність у всьому, людина має завжди право на вибір і т.д.). Очевидно, що всіх дітей треба любити і приймати – назалежно від раси, кольору шкіри, релігії, віку, фізичних та емоційних можливостей. Але це не значить, що сім’я, де є “дві мами” (чи два тата) є нормальною. Словом, читайте самі…

Олена БІЛОЗЕРСЬКА,
боєць-доброволець

Після скандалу навколо дитячої книжки “Майя та її мами” скачала цю книжку і прочитала. І скажу я вам (хоча й розумію, що моя думка багатьох обурить): це неправильна і шкідлива книжка.

Для тих, хто не читав: розповідь іде від імені звичайної дівчинки Майї, приблизно десятирічної. Вона описує свій загалом дружний клас, у якому в кожної дитини є якась особливість: хтось був зачатий у пробірці від сперми донора, у когось є тільки мама, бо батько зник під час війни на Донбасі, а в когось батька і не було, у когось тато і дві мами (перша – рідна, друга мачуха), когось виховує бабуся, бо обоє батьків на заробітках, у когось батьки позбавлені батьківських прав, хтось є всиновленою дитиною, хтось проводить тиждень у батька, тиждень у мами і її друга, а сама Майя росте в родині двох лесбійок, а батько її невідомий донор. Також ці діти різних національностей, дехто має певні особливості у зовнішності. І в них є мудра і добра вчителька пані Юлія, яка навчила їх не сміятися один з одного, бо кожна дитина заслуговує любові, і кожна сім’я – це сім’я, якщо в ній панує любов. Continue reading

Чому всі напали на сімейні цінності?

Вчора майже всі медіа і просто люди у фейсбук наввипередки кричали, шипіли і верещали з приводу того, що міністерство освіти і науки поставило гриф “рекомендовано” на посібник сумнівної якості, де в доволі дивний спосіб школярам пояснювали що означає бути чоловіком чи жінкою, які їхні ролі в сім’ї. Про цю новину написали Громадське ТБ, BBC,  ZIK, десяток блогерів і кілька сотень просто користувачів мереж. Сексизм! Караул! Рятуйте! Ґвалт!

Я посібник не захищаю – я його у очі не бачив. Але з того, що я прочитав про нього мені здається не тільки не жахливим, а місцями дуже правильним. Я також вважаю, що ролі у чоловіка і жінки дещо різні. Не тому, що вони (чоловік і жінка) різні за цінністю. Тому, що вони різні за задумом. За задумом Творця, якого все більше людей ненавидять, і від якого відвертаються. Continue reading

Що робити з тими парадами нетрадиційно-орієнтованих?

Всі ЗМІ тішаться, що відбувся парад ЛГБТ. Парад охороняли тисячі поліціянтів. Добре що без танків і бронетранспортерів. На парад пішли деякі народні депутати, навіть європейські парламентарі.

Писали петиції, писали пости у фейсбук. Віруючі і церкви писали свої протести. Все дарма. Що робити?

Нічого. Проповідувати Євангелію, навчати правду. Людям потрібен Ісус Христос. Він Єдиний, Хто може змінювати серця людей. Гомосексуалістам потрібен Ісус, а не “праві” з камінням. Тільки Бог може надприродно Святим Духом торкатися сердець, змінювати погляди, цінності. Тільки духовне відродження може дати людині правильне розуміння свободи і сім’ї. Це не зроблять ніякі заборони КМДА. І ніякі “праві” підлітки з камінням.

Ветеран у строю

Степан Пограничний

Степан Пограничний

Ця маленька замітка в районній газеті Сколівщини про мого дідуся, батька моєї матері – Пограничного Степана Григоровича. На момент публікації (1974 р.) моя мама навчалася у шостому класі.

З Степаном Григоровичем Пограничним зустрілися в багетному цеху.  Невисокого росту чоловік з посивілими скронями, розумними і вдумливими очима був зайнятий роботою. Дізнавшись, що я хочу кілька хвилин поговорити з ним, погодився. І став оповідати про воєнні роки, в яких кувалася наша перемога.

– Бойове хрещення, – говорить Степан Григорович, – прийняв я в 1944-ому, коли радянські війська вже гнали німців з нашої землі. Потрапив у 65 полк 138 дивізії 4-го Українського фронту. Визволяв Закарпаття, Польщу, Чехословаччину, Угорщину.

… І полинули спомини. Епізод за епізодом, слово за словом – і в уяві вимальовується яскрава картина тих незабутніх днів. Дорогою ціною заплатили радянські люди, визволяючи свою землю від фашистської нечисті. Та не тільки свою. Continue reading

Розлучення

divorce_2089038b

Оновлено 16.05.2015, після консультування з викладачами івриту та одним носієм мови.

Недавно в церкві мали проповідь про розлучення у світлі Біблії. А після проповіді гарячі дискусії. Ніби-то і всі згідні, що Бог розлучення забороняє, але все ж таки ця тема викликає багато запитань.

І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої? А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати? Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.  Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.  А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.

Матвія 19:3-11 Continue reading