Як вам, тим людям, що борються за права та правильні рішення, почуватися білою вороною серед друзів, серед оточення, серед однокласників, будь-що…?

Як вам почуватися чужим у власній країні, у своїй “хаті” і чи справді у такому випадку це ваша хата?
Чи норми суспільства у якому ви живете підходять вам?

У нас норма купувати екзамени, дипломи, водійські посвідчення, рішення депутатів… Норма коли поліція не реаугує на скарги, а як реагує, то так ніби це ти їх повинен захищати. Норма випивати по вихідних (і не тільки), а потім на підпитку сідати за кермо. І норма мовчати про порушення, бо якщо скажеш, то ти сексот, стукач, здав своїх. Норма коли людина при владі, то одразу забуває хто на кого працює.

Частина перша (добробут)

Пам’ятаю як років 30 тому моя мама прала в тазику, виварювала, крохмалила те прання, а пральна машина виглядала як на фото. Тепер же в кожній хаті автоматична пралька робить це все невидимо. А ще тоді не було памперсів, і це зараз взагалі важко уявити. І тепер коли я відкриваю кран і звідти тече тепла вода, то рідко задумуюсь про те що ще 20 років тому то треба було принести криниці воду, закип’ятити в баняку. А балія (ванни ж то не було), яка ставилась посеред кухні, і в ній милася вся сім’я по черзі. А зараз – душ звичайний, душ гігієнічний 5 – 7 хв справи.

А туалет на дворі? Нічник в хаті пам’ятаєш? Ну гаразд, якщо ти з міста, то, мабуть, таке пам’ятають твої батьки.

Ну і не від поганого життя по селах пропали корови. Народ зрозумів що не мусить гарувати зранку до ночі, щоб вижити, можна просто працювати на роботі й купити все необхідне. І продукти можна придбати цілорічно і цілодобово, без черг! Я ж пам’ятаю порожні полиці магазинів ще 30 років тому.

Знайомий фірман розказував як вони возили продукти з колгоспу до Львова, ще якихось 50 років тому 4 години в одну сторону “поїздом” з 4-6 фір. Зараз ця дорога займає в мене пів годинки…

Спочатку мені хотілося почати так:
“Якщо колись півтора-два десятки пасажирів захочуть відлупцювати нахабного водія маршрутки – я не буду його захищати”

Сьогодні я їхав маршруткою з Хуторівки на Виговського. На одній з зупинок люди на вулиці заходили всередину, а люди з маршрутки виходили назовні. Все було як завжди. Отож, водій відчинив задні двері, одна людина вийшла, і тут водій швидко зачинив двері. Він побачив дудуся-пільговика, який хотів зайти через задні двері. Але з салону через задні двері виходила жінка, і він майже прищемив їй носа – бракувало буквально чверть секунди. Вона не вийшла (двері зачинилися перед її носом), і тому почала вимагати відкрити двері. Водій відкрив, вона вийшла, водій швидко закрив двері – тепер вже перед носом дідуся. Той почав грюкати у двері. Люди в салоні почали обурюватися. Водій відкрив двері, дідусь зайшов і вигукнув кілька проклять на адресу водія. Секунд 10-15 вони обмінювалися погрозами, потім обоє заспокоїлися. Через хвилину водій сказав, що пільговики мають заходити через передні двері і показувати посвідчення у розгорнутому вигляді. Continue reading →