Отець притягує до Сина

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
Ів. 6:44

Цікавий вірш, чи не так? :) Дуже кальвіністський. Чи притягує всіх Отець? Чи деяких? Чи спочатку всіх, але на якомусь етапі вже деяких?

Ці питання відкладемо вбік і поговоримо про дещо інше. Прихід до Христа (2-а Особа Пресвятої Трійці, Бог-Слово) завжди зумовлений тим, що Отець (Перша Особа) тягне людину. Як тягне? Мабуть, діючи Святим Духом на серце людське.

Що це означає? Що ми, християни, не можемо притягнути нікого нікуди ніяк. Ми свідчимо, розповідаємо Євангеліє, розжовуємо, хвилюємося, молимося, але тягне саме Отець, а відроджує Дух Святий. Не наша мудрість, не наші плани, не управління ресурсами, не все інше наше. Воно все гарно, звісно, і має певне місце, але саме Він, Бог-Отець, притягує.

Пам’ятаймо про це.

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading →

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Передумови реформації

Стан церкви

Після вознесіння Ісуса Христа на Небеса і після П’ятидесятниці, яка описана у Діях 2-ий розділ, була заснована християнська церква. Головними містами християнської церкви були Єрусалим, Карфаген, Антіохія, Александрія, Константинополь та Рим, але з різних причин, в тому числі і політичних, саме Рим став домінувати у західному християнському світі. Рим став головним містом Європи. У 1054 році відбулася велика схизма: легат Папи Римського відлучив від церкви патріарха константинопольського. Цей рік традиційно вважається “великим розколом” або “Великою Схизмою”. З того часу у світі існувало дві великі гілки християнства – Західна церква (або Римська) і Східна (або грецька або візантійська). Церква Римська стала великим європейським релігійним монолітом, вона мала величезний політичний вплив у Європі. Зокрема Папа Римський Інокентій ІІІ, який правив церквою з 1198 року по 1216 рік, мав величезну духовну і політичну владу. Інокентій ІІІ мав владу над королями європейських країн, наприклад, він накладав інтердикти щодо Франції і Великої Британії. Інтердикт – це заборона здійснювати будь-які богослужіння чи будь-які церемонії або будь-які священнодії на території міста або країни. Коли Папа Римський накладав цей інтердикт, в країні, на яку накладено було інтердикт, не можна було ані хрестити дітей, ані проводити весільний обряд чи поховання, ані подавати віруючим причастя. Таким чином Папа Римський мав інструмент, як мати величезний вплив на політиків Європи за кілька століть до Реформації. Continue reading →

Сьогодні надрукували “Відповіді на запитання – 8”, допрацьоване видання. Вони як завжди поширюватимуться серед друзів, знайомих та всіх, хто хоче отримати книжечку :)

У надрукованої книги є невеличка вада – зміст вказано з зсувом на 1-у сторінку. На майбутнє буду уважнішим..))

Завантажити електронну версію

Continue reading →

Перше причастя у храмі УГКЦ

Сергій ЧЕПАРА

В сьогоднішньому українському (і не тільки) суспільстві спостерігається сильна тенденція до зближення церков і деномінацій. Колись давно навіть у внутрішньопротестантському таборі сильно відчувався поділ – церкви, які мали різне бачення богослів’я та/або практики трималися окремо. Були великі братства, але “свої” дружили зі “своїми”.

Отож, сьогоднішня тенденція, коли протестантські церкви лояльно ставляться до католицьких і навпаки – добра вона чи зла? Більше того, частенько буває навіть співпраця. Мовляв, у головному єдині, а на деталях не варто зациклюватися. Від Бога все це чи ні? Continue reading →

Автор: Доктор Томас Чанг (Dr. Thomas Chung)

Єдність. Бог є Один Бог. Трійця – Отець, Син і Дух Святий діють як одне. Вони мають одне серце, один розум, одну вічну ціль, одну любов. Отець і Син діють разом створюючи єдиний план для нашого спасіння. Який є доступний для кожного, хто хоче прийняти Христа. В цій єдності і є власне єдина ціль. Перебування в духовній єдності – це є ціль для подружжя.

 
Якщо Бог є в центрі і Він незмінний, має єдину ціль і один напрямок думок, важливо, щоб чоловік і дружина були об’єднані з цим центральним напрямом мислення. Так само як Отець, Син і Дух Святий є одне, подружжя – це є Бог, чоловік і дружина, як одне.

 
Єдність є не тільки в подружжі і відносинах з Богом, єдність вона є в тілі Христовому, у всіх нас, які мають єдиний напрямок мислення, мають один розум. Сатана хоче створити атмосферу страху, хвилювання з того, що може статися, тому важлива нам єдність, разом, ми стоїмо в Христі. І власне в єдності, ми можемо бути в безпеці. Ми можемо жити і не переживати, тому що Бог з нами і Бог воює цю битву, і ця битва не з кров’ю і плоттю, Бог здобуде перемогу. Бог чує наші молитви і все змінюється. Continue reading →

Церква. Постороннім вхід заборонено?

Людям подобається, як йдуть справи, їм дуже комфортно і вони нічого не хочуть змінювати.
Джек Еггар, “Пробудження церкви”

Сергій ЧЕПАРА

“Якби Бог відкрив мені справжній стан сучасного євангельського християнства, то я б ніколи не став християнином” – ці слова мені доводилося чути кілька разів, і здається, щось подібне зараз можу сказати і я сам. Мабуть, Бог спеціально заплющує очі молодого християнина, щоб він не втік з християнства, а розплющує поступово тільки тоді, коли той трохи зміцніє і буде готовий бачити все, як воно є.

Бог спас мене через служіння американської місії Кемпус Крусейд в Україні. Кілька років Бог навчав мене Біблії через американського місіонера з штату Техас. Завдяки “західному фактору” я став більш-менш зрілим християнином, навчився читати і любити Біблію, дружити з різними християнами. Якось від одної панночки почув – “Я не можу залишатися у нас у церкві. Проповіді про одне і те саме, мене це не будує. Я пішла в місіонерську церкву і росту там духовно”. Ще тоді, пам’ятаю, осудив її тоді в своєму серці, а вже зараз… думаю майже те саме. Continue reading →