Хотіли побудувати вавилонську вежу? Тепер маєте!

Тема мови для мене дуже цікава. Колись у школі я вивчав українську (рідну), 1 рік російську (але не рідну), німецьку (з 4-го по 11-ий клас). Потім – університет, ще 2 роки німецької, потім з репетитором та самостійно вивчав англійську, польську, в біблійному коледжі – давньогрецьку та іврит. Мови вивчати дуже цікаво, бо це не лише збільшує твої можливості для розвитку та професійного росту, а й розширює світогляд. Вивчаючи граматики та лексики ми краще розуміємо певні світоглядні парадигми. Зараз я викладаю українську як іноземну. Роблю це з кількох причин – по перше, це заробіток, по друге, це поширення української культури. Навчаючи американців, німців, бразильців, французів, японців української мови я навчаю і української історії та культури – принаймні, поверхово, а когось і глибше. Я люблю Україну (принаймні, думаю, що люблю), і люблю українську історію, літературу, мову, культуру. Хоча далеко не все я люблю в українській ментальності. Мова йде не лише про такий собі совок, а й про інші речі. Continue reading