Роздуми про віру і невір’я, довіру і недовіру…

Ми всі у щось віримо і комусь віримо. І всі ми у щось невіримо і комусь не віримо.

Я роздумував про те, чому багатьом різним людям важко довіряти вакцинам. На це є різні причини. Інколи це спадок з СРСР – все, що йде від уряду і влади – погано і небезпечно. Інколи це маячня про те, що через рідину можна зашити “чіп”. Та може і можна (взагалі кажучи), але в цьому контексті про це не йде мова. Ніхто не може таємно “зашити” людям 1 млрд чіпів. Інколи це переоцінка власних інтелектуальних і освітніх можливостей – “десятки тисяч експертів у США, Європі, Ізраїлі та Австралії це нічого не значить, а от я (мій кум, брат, сват і т.д.) знаю краще”.

Хочете робити паспорт – запасіться терпінням

Піти по закордонний паспорт дитини в державну міграційну службу – то великий челлендж. Ось чому.

Подав всі документи 12 квітня. Звичайно, приймати не хотіли одразу.

– А чого в нас подаєте? у Львові робіть паспорт. (Хоча я тут у Сколе зареєстрований.)
– у Львові черги, а нам з дружиною і дитиною скоро їхати в Білорусь. Та і за законом маємо право робити в будь-якій точці України.
– А де мама дитини?
– Якщо вона громадянка іншої країни, її присутність не обов’язкова.
– Розумієте, ми боїмося… Краще, щоб були обидва підписи – батька і мами… Ми боїмося… І в нас нове обладнання, ми ще не дуже вміємо працювати на ньому [!!! !!!].
– Якщо Ви не приймете документи, я подам на Вас скаргу.
– Ну, гаразд… Ідіть оплачуйте мито. Continue reading →

Тут дуже важливо не впасти в редукціонізм (спрощення). Ситуація в Україні є дуже складна. Тут нема чорного і білого, але багато відтінків сірого.

Continue reading →

Памятник Степану Бандері

Степан Бандера, мабуть, все ж таки не мій герой. Зараз почалася епопея перейменування вулиць на нових героїв. У Києві, кажуть, буде проспект Степана Бандери замість Московського, ще десятки вулиць перейменують.

Звичайно, вулиці не можуть бути названі іменами катів. Не може бути в Україні вулиці Сталіна, Леніна і інших революційних діячів, червоноармійців, кадебістів-енкаведистів і так далі. Continue reading →

Хоча багато українців щиро вірять, що всі біди в Україні або занесені зовні, або від своїх внутрішніх олігархів, я думаю, біда насправді в іншому. Але про все за-порядком.

Звідки беруться ідеї про Третій, Четвертий, Сто Четвертий Майдани? Від логіки “хороший гетьман-поганий гетьман”. Ми обираємо гетьманів (абсолютно не вникаючи як взагалі працює держава, як розподіляється влада, як наповнюється бюджет, як зробити освіту якісною, а армію і поліцію професійною), потім на них нарікаємо, потім скидаємо, потім знову обираємо, потім самі ж і скидаємо. Частина українців досі вірять, що якщо скинути гетьмана ще раз і поставити (кого?!) когось іншого, то все стане краще. Continue reading →

Хабар. Давати чи не давати?

Це було років так 5 тому… Однієї неділі я взявся навчати церкву про хабар. Метод підготовки проповіді був доволі простий – я просто познаходив всі біблійні вірші зі словом хабар (таких не було багато) і підготував на них проповідь-коментар.

О, пам’ятаю, після моєї проповіді всі неначе проснулися! Як тільки служіння закінчилося, всі водночас почали говорити, що вони думають про цю тему. Думки були дуже різні, і всі висловлювалися досить емоційно. Всі мали що сказати. Continue reading →

Можна довго і нудно сперечатися – оправдала себе нова “єврореволюція” чи ні. 104 особи загинуло на Майдані, щодня гинуть українські військові, нацгвардійці, мирні жителі… Українська економіка зазнала сильного удару, долар і євро стали значно дорожчі, ціни зростають щодня.

Але є і маленькі пермоги. Про одну з них коротенько напишу. Перші особи держави мають вигляд гідних людей. Все таки, Порошенко і Яценюк вільно спілкуються англійською, тямлять і в економіці, і в міжнародних відносинах. Вчора був розширений круглий стіл за участю Президента, Прем’єр-міністра, міністрів, голова Верховної Ради, очільників НБУ, армії, нацгвардії. Перші особи держави зібралися, щоб обговорити стан справ в Україні. Вони  не сварилися, не ображали один одного, як було в часи Ющенка-Тимошенко. Вони сиділи поруч і разом думали, що робити.

Я далекий до думки, що більшість з них глибоко люблять власний народ. Думаю, що політики завжди політики – дбають про власний гаманець та власну славу. Думають про вибори. Але крок вперед країна точно зробила. Зрештою, те, що у нас є принаймні дві або три провладін партії теж крок вперед. Отже, монополізації влади не буде. Принаймні, поки що…

С.Ч.

Кость БОНДАРЕНКО

Я не вірю в те, що після скинення нинішньої влади в країні відбудеться миттєвий розквіт демократії. Демократія не встановлюється законами чи декретами. Колись один мій приятель висловив цікаву сентенцію: “Коли борешся з організованою злочинністю, будь готовий до того, що їй на зміну прийде неорганізована злочинність, а це – набагато страшніше”. Ці слова часто згадую сьогодні, задумуючись над ситуацією, що складається в Україні.

Повстання (його не можна назвати революцією, бо революція призводить до системних змін в суспільстві, яких на сьогоднішній день не уявляють керівники процесу) – цілком теоретично – може перемогти в рамках всієї України або її західної частини. Опозиція та активісти відсвяткують перемогу, урочисто проголосять падіння старого режиму та встановлення нової влади. Стрілянина зі зброї та святкові фейєрверки зіллються в єдину какофонію. Видимість “сухого закону” на Майдані перейде у режим відвертої пиятики – суцільного свята перемоги.

Але мене цікавить: а що буде далі? Мене цікавить: що буде наступного дня? Continue reading →

Правоохоронці чи режимоохоронці? Власне, не в тім річ

Сергій ЧЕПАРА

Останні події в країні засвідчили що влада здатна якщо не на все, то майже на все. Чого хоче Бог від християн?

Так, влада перейшла багато меж. Вона не відступить. Так, наша країна стає демократичною за назвою, але диктатурою по суті. Так, міліціонери б’ють мирних активістів. Так, Бог ненавидить корупцію і брехню, а наша влада глибоко корумпована і часто обманює. Так, більшість політиків лицеміри. Так, державний бюджет обслуговує не український народ, а кілька десятків-сотень сімей, наближених до влади.

Але влада поставлена від Бога. Як спосіб організації суспільства. Це Божий інститут і тільки Бог має право дати йому оцінку. Біблія не закликає перевернути владу в країні або існуючий порядок, якщо нам щось не сподобалося. Навіть якщо нам не подобається друга державна, митний союз, корупція і все інше.

Друзі, давайте чесно визнаємо – в Біблії нема навіть пів вірша, який закликає нас боротися з існуючим режимом. Але є добрий десяток віршів про молитву за владу, про підтримку влади та існуючого порядку. Continue reading →