Крихітна замітка

У християнстві існує думка, що учень – це не просто віруюча, спасенна людина, а це вірний послідовний християнин, який робить те і се.

Я розумію, звідки це взялося. Християнству дійсно бракує посвячених людей. Але це не привід змінювати сотеріологію.

Кожен християнин є учнем. Кожен.

Наведу приклад. Коли я вчився у школі, зі мною вчилися кілька дуже слабких учнів. Навіть називати їхні імена потреби нема. Але все, що вони робили, це лузгали насіння, жартували, прогулювали уроки, дуріли та билися з іншиим хлопцями і т.д. Можна сказати, майже не вчилися.

Але. Таки трохи вчилися. Вони не прогуляли всіх уроків. Вони навчилися читати і писати. Вони трохи знали географію, історію. Мали якесь поняття з біології, хімії і фізики. Вони були бешкетниками і прогульниками, але все таки учнями. Поганими, нестаранними – але учнями.

Зейн Кларк Ходжес

Дуже цікаво, що в Івана 8:31 наш Господь описує відповідальність учня словом, яке відіграє важливу роль у четвертому Євангелії. Слово «зоставатися» є тим самим словом, яке перекладається «перебувати» в Івана 15:1–7. Там воно є основним терміном у метафорі про виноградну лозу й гілки.

Це слово, звичайно, може використовуватись на позначення життя, розділеного вірянином із Христом, (Ів 6:56) і чисто фізичного проживання («залишатися, проживати», Ів 1:38, 39). Але в метафорі з Івана 15 воно очевидно описує життя учнівства.

Слова уривка підтримують це спостереження. У 15:8 образу виноградної лози й гілок підводиться такий висновок: «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої». Визнання того, що цей відомий уривок стосується учнівства, вирішує проблеми, які в ньому часто знаходять. Continue reading →

Ми отримали чергову порцію книг американського богослова Зейна Ходжеса “Облога Євангелії. Протистояння віри та діл”. В ній автор дуже доступно і послідновно відстоює фундаментальну християнську істину – спасіння це дар, який неможливо ані заробити, ані заслужити. Для духовного росту необхідно докладати зусилля, але вічне життя дароване нам завдяки жертві Христа. Зейн Ходжес описує Євангеліє у світлі Івана, пояснює складні місця – Якова 2, Луки 14, 1 Івана, Євреям 6 і 10. Чи учень христа це те саме, що християнин? Чи кожен спасенний живе святим життям? Чи діла випливають з віри? Що таке “спасаюча віра”?

Це книга може бути цікавою кожному, хто вивчає Біблію та хоче знати відповіді на складні питання про віру і діла, спасіння і освячення, оправдання і учнівство.

Ціна книги – 75 грн. Зібрані кошти будуть використані для друку християнської літератури.
Якщо Ви хочете отримати книгу – напишіть мені на електронну пошту serhii.chepara@gmail.com

Ігор Тунік

(Закінчення. Попередні три частини тут: 1а, 2а, 3я)

Притчі Ісуса

У п’ятнадцятому розділі Єв. від Луки записані три притчі. Притчі про загублену вівцю, драхми і блудного сина. Запропонуйте вашому другу прочитати ці притчі і поміркуйте над цими притчами. Поставте питання вашому співрозмовнику: Що спільного в цих казках? У них є хтось чи щось втрачене, потім настає момент істини і це знаходиться. І опісля – обов’язково велика радість. Допоможіть вашому співрозмовнику дійти до цього і проговорити ці істини. Будьте чесними і поясніть, що Ісус розповідає ці три притчі не для грішників (хоч вони і слухали). Головні слухачі цих притч — ті, хто вважав себе праведниками. Перші три вірші, п’ятнадцятого розділу ясно говорять про те, що грішники йшли до Ісуса, релігійні праведники засуджували Його і Він розповів їм ці три притчі. Він показує їм, що коли загублені знаходяться – небеса радіють. Ісус пропонує фарисеям і книжникам приєднатися до цієї небесної радості, а не нарікати. У третій притчі ми вже бачимо доповнення. Крім втраченого сина є ще і самоправедний старший брат. Це прообраз цих фарисеїв і книжників. Їм батько пропонує зайти і приєднатися до бенкету. Continue reading →

Дочитую чудову книгу Зейна Ходжеса “Цілком безплатно”. Книга присвячена темі спасіння, та взяємозв’язку віри і діл. Вона свого роду відповідь вченню Lordship Salvation (“Спасіння через учнівство” або “Спасіння через панування”). Вона розглядає такі важливі уривки як Ів. 3:16, Еф. 2:8-10, Як. 2 та багато інших. Continue reading →

Подібний пост я хотів написати ще кілька років тому. Думки збиралися, збиралися… і тут мене трохи виперидив Сергій Головін. Наші погляди частково збігаються. Проте є і моє власне бачення питання.

Способи ці продиктовані спостереженням. Їх можна використовувати по одному або кілька одразу – в різних комбінаціях. Спочатку я хотів написати в саркастичному стилі. Але, мабуть, досить сарказму. Поговоримо серйозно про серйозне.

Ворог душ людський знає людську душу. Відомо з Біблії, що Сатана є активним “гравцем” на християнсьткому полі життя і служіння. Він не сидить склавши руки. Він впливає на все, на що може впливати. Впершу чергу впливає на розум людини.

У мене нема якихось прямих одкровень на цю тему. Те, що я описую – просте спостереження на фоні вивчення Біблії. Continue reading →

Віра чи діла? Дискусії тривають…

Сергій ЧЕПАРА

Наступного року святкуємо велику річницю – 500 років Реформації. Коли католицький монах Мартін Лютер прибив свої 95 тез на ворота, то, мабуть, і гадки не мав, що все так розкрутиться – у Європі з’явиться нова потужна християнська течія – протестантизм, а ім’я самого Лютера одні проклинатимуть століттями, інші благословлятимуть.

Власне, цей пост не про Лютера, хоча він велика постать у християнстві. Віра і діла – дві категорії, що стосуються як віруючих, так і невіруючих. Власне, чому ця тема така важлива? В християнсві взагалі точаться шалені дискусії – як між собою пов’язані віра і діла. Власне, це стало одним з каменів спотикання між лютеранами (а потім протестантами) і католиками. Але і у самому протестантизмі точаться сильні дискусії. Але це ще не відповідь на питання “чому так є?”. Відповідь така – взаємозв’язок віри і діл – це питання чистоти євангелії, а отже, спасіння. Якщо ми неправильно розуміємо (і тлумачимо) євангеліє, то наслідки будуть.. ні більше, ні менше, стосуватися вічності нашої душі. Тобто: якщо ми даємо неправильну відповідь на питання римського в’язничного сторожа “Що мені робити, щоб спастися?” (Дії 16:30-31), то, мабуть, спастися не зможемо. Чи зможемо? Continue reading →