Преподавая библейское душепопечение, мы иногда указываем на ошибочность психологических теорий и ярлыков. И часто слышим такой, например, вопрос: А что плохого в теории темпераментов? Разве не правда, что люди отличаются друг от друга по характеру? Коротко объясню, в чем ошибочность и даже опасность «темпераментов».

Темпераменты придумал древний лекарь, который считал, что нрав человека зависит от баланса жидкостей в организме. Отсюда цифра четыре: слюна, кровь, желчь и черная желчь. По-гречески – флегма, сангвис, холес и меланхолес. Вы думаете, это дремучее невежество – в прошлом? Увы, современный человек, если невежественен в Слове Божьем, тоже пытается объяснить движения души телесными причинами. Сегодня это называется “химический дисбаланс”. Вместо слюны и желчи – нейромедиаторы, но их причинность по отношению к поведению так же ненаучна и противоречит Писанию.

Но главное – необходимо понять разницу между произвольными описательными ярлыками и тем, что предлагается в качестве ПРИЧИН поведения. Существуют ли различные характеры? Конечно! Только их не четыре, а бесчисленное множество. И независимо от психологии люди всегда пользовались разнообразными ярлыками для описания человеческих характеров: трудолюбивый как муравей, упрямый как осел… Сороки – болтливые, заяц – трусливый и т.д. Не было бы никаких проблем, если бы темпераменты относились к этому бесчисленному множеству характеристик и сравнений, просто ОПИСЫВАЮЩИХ поведение человека.

Отже, як ми проводимо час з дитиною. Насправді нічого особливого немає, більш-менш так, як в інших сім’ях. Тобто ми з нашою дитиною граємося, читаємо їй казочки, іграшки в неї звичайно є – кубики є, м’які іграшки, Пеппа, Міккі Маус. Наталя з Францішкою також ходили у басейн на на Кіндер-мюзік.

Як ми поєднуємо роботу і час з дитиною? Інколи ми запрошуємо дівчинку посидіти з нашою Францішкою але так буває не часто.

Я і моя дружина викладаємо мови в Скайпі тому ми стараємося робити розклад таким, щоб допомагати один одному з дитиною. Наприклад коли викладає моя дружина, я з дитиною, коли я працюю – Наталя з дитиною, але буває так, що ми працюємо обоє одночасно. Continue reading →

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading →

Уривок з книги “Таїнство віри”

Етимологія слова «Бог»

У багатьох мовах слово «Бог» споріднене із різними слова­ми та поняттями, кожне з яких може сказати щось про влас­тивості Бога. У давнину люди намагалися підібрати ті слова, за допомогою яких вони могли б висловити своє уявлення про Бога, свій досвід дотику до Божества.

У російській мові та в інших мовах слов’янського похо­дження, що належать до індоєвропейської групи, слово «Бог», як вважають лінгвісти, споріднене із санскритським bhaga, що означає «той, що одаряє, наділяє», що своєю чергою походить від bhagas — «надбання», «щастя». «Багатство» також споріднене зі словом «Бог». У ньому виражене уявлення про Бога як про повноту буття, як вседосконалість і блаженство, які, проте, не залишаються всередині Божества, а проливаються на світ, лю­дей, на все живе. Бог обдаровує, наділяє нас Своєю повнотою, Своїм багатством, коли ми долучаємося до Нього. Continue reading →

Сьогодні наведу ще два приклади “справжніх” чоловіків християн. Імені змінено.

Отже, перший – Зіновій Борисович. Зіновій Борисович багато років християнин, хоча перші роки свого християнства він побував у багатьох різних церквах і навіть культах. Попри те, він чудовий батько – виховав 5-ох дорослих дітей, кожен з яких для мене приклад. Зіновій Борисович порядний сім’янин (хоча його дружина має дещо інші погляди на християнство, ніж він), останні роки він трудиться на місійній праці в глухому селі Карпат, де дороги, школи та медицина залишають бажати кращого. Зіновій Борисович не пристосуванець, хоча і живе на підтримці. Він посвячений, відповідальний, організований, але в той же час і м’який, і вміє знайти спільну мову з дітьми від 3-ох до 16-и років.

Подобається мені в Зіновію ще й те, як мудро він може зробити зауваження – не при всіх, а відведе вбік і скаже – так і так робити не годиться. З одного боку не байдужий, з іншого – намагається акуратно і мудро впливати.

Другий – Руслан – хороший приклад служителя. Руслан віку моєї мами, але за поглядами він дуже близький молоді. Руслан активно користується комп’ютером, інтернетом та скайпом. Буває – запитаю брата Руслана поради – він неодмінно відповість – чи письмово чи подзвонить і по телефону скаже. Погляди у брата Руслана мудрі, помірковані. Відчуваєтсья, що людина служитель з багаторічним досвідом, не просто теоретик, який книг начитався. Але, до слова, книги брат Руслан читає активно і може порадити щось хороше на різні теми. У брата Руслана – четверо дітей. Він хороший батько.

Можливо, моя писанина Вам нагадала радянську пропаганду 1960их-1980-их, але я щиро щапевняю, що все так і є. Людини, описані мною, не ідеальні. Вони теж слабкі і мають недоліки. Але з іншого боку, в них багато сильних сторін, які б я хотів бачити в собі – якщо не зараз, то хоч років через 10.

Для себе я склав свій власний (увага!) суб’єктивний список рис, які на мій погляд додають чоловікам “чорловічності”. Розумію, що він – результат моїх думок і мого досвіду, а не універсальне означення чоловічності.

1. Здатність до лідерства: бачити ціль, знати як до не йти.
2. Відповідальність, організованість, дисциплінованість. Слова завжди співпадають з діями.
3. Вміння визнавати свої помилки, а не “відморожуватися”, чи звинувачувати у власних провалах всіх і все.
4. Гармонійне поєднання богослів’я та практики. Це означає, коли чоловік водночас і знає Слово Боже, і живе ним (займається служіння, практикує моральні принципи і т.д.)

Про все це можна писати довго і нудно, але суть така – чоловіки мають бути чоловіками. Можливо сила, міць і витривалість важливі для чоловічності, а можливо лише стереотипи. Але я знаю одне – Бог створив чоловіків чоловіками, і так має бути…