Цінності. Моє відкриття року

“То всьо хліб” – казала моя бабуся в 1990-их роках на купу газет, які я поклав на підлогу. Газет було пів сотні, і кожна коштувала не мало – 50 копійок. Тоді то були трохи гроші – хліб коштував 1.80 грн. Бабця моя було 1922-го року народження і пережила війну, переселення, репатріацію, голод 1946-47 років, згодом смерть чоловіка. Словом, хліб вона вміла цінувати…

Для мене “цінності” стали відкриттям року.

Поясню чому. Кілька років я розмірковував на різні духовні теми – особистий духовний ріст, церква, пріоритети і все таке. І ось недавно мене “осяйнуло”: цінності – ключ до розуміння багатьох духовних тем. Continue reading

Пускай свій хліб за водою…

“Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його” Екл. 11:1

Напишу коротенький пост про те, як мій хліб повернувся до мене.

Кілька років тому мені подарували євангелізаційний кубік. Таким, як правило, розповідають дітям Євангеліє. Я не займався дитячим служінням, тому подарував сестрі, яка займається. Через кілька років такий самий кубік подарували мені знову вже інші люди.

Кілька місяців тому я віддав свою Біблію New International Version сестрі, яка поїхала в Замбію для місійної праці. Сестра подарувала Біблію віруючим замбійцям, яким купити таку Біблію дорого. Минулого тижня інша людина подарувала мені таку саму Біблію New International Version.

Кілька років тому мені подарували англомовну Біблію New King James Study Bible з коментарями американських богословів. Я віддав її брату, який краще знав англійську, ніж я, тому частіше її використосував. Минулого тижня інші люди подарували мені… правильно, New King James Study Bible!

Висновок такий: якщо Ви маєте можливість щось комусь дарувати – даруйте! Не тримайте добро в себе вдома, де воно припадаме пилюкою на поличці. Даруйте, даруйте добро іншим!

С.Ч.

Голодомор 1933. Україна пам’ятає

Голодомор - 33. 80 років23 листопада 2013 року (субота) у багатьох містах України відбудуться акції із вшануванням пам’яті тих, хто загинули від штучного голоду в Україні у 1932-33 роках.  Росія завжди дивилася на Україну, як на сировинний придаток, а відбирання хліба від селян стало черговим підтвердженням цього факту. Радянського-більшовицький уряд під керівництвом Йосифа Сталіна розпочав широку індустріалізацію, на що потрібні були величезні фінансові ресурси. Оскільки Росії завжди був потрібний український хліб – вирішили убити двох зайців одним пострілом – і бунтівних українців смирити, і  хліб за гроші продати. Сучасні українські історики пишуть про те, що СРСР продав у голодних роках стільки зерна за кордон, що ним можна було нормально прогодувати селян. Continue reading