Частина перша (добробут)

Пам’ятаю як років 30 тому моя мама прала в тазику, виварювала, крохмалила те прання, а пральна машина виглядала як на фото. Тепер же в кожній хаті автоматична пралька робить це все невидимо. А ще тоді не було памперсів, і це зараз взагалі важко уявити. І тепер коли я відкриваю кран і звідти тече тепла вода, то рідко задумуюсь про те що ще 20 років тому то треба було принести криниці воду, закип’ятити в баняку. А балія (ванни ж то не було), яка ставилась посеред кухні, і в ній милася вся сім’я по черзі. А зараз – душ звичайний, душ гігієнічний 5 – 7 хв справи.

А туалет на дворі? Нічник в хаті пам’ятаєш? Ну гаразд, якщо ти з міста, то, мабуть, таке пам’ятають твої батьки.

Ну і не від поганого життя по селах пропали корови. Народ зрозумів що не мусить гарувати зранку до ночі, щоб вижити, можна просто працювати на роботі й купити все необхідне. І продукти можна придбати цілорічно і цілодобово, без черг! Я ж пам’ятаю порожні полиці магазинів ще 30 років тому.

Знайомий фірман розказував як вони возили продукти з колгоспу до Львова, ще якихось 50 років тому 4 години в одну сторону “поїздом” з 4-6 фір. Зараз ця дорога займає в мене пів годинки…

“Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його” Екл. 11:1

Напишу коротенький пост про те, як мій хліб повернувся до мене.

Кілька років тому мені подарували євангелізаційний кубік. Таким, як правило, розповідають дітям Євангеліє. Я не займався дитячим служінням, тому подарував сестрі, яка займається. Через кілька років такий самий кубік подарували мені знову вже інші люди.

Кілька місяців тому я віддав свою Біблію New International Version сестрі, яка поїхала в Замбію для місійної праці. Сестра подарувала Біблію віруючим замбійцям, яким купити таку Біблію дорого. Минулого тижня інша людина подарувала мені таку саму Біблію New International Version.

Кілька років тому мені подарували англомовну Біблію New King James Study Bible з коментарями американських богословів. Я віддав її брату, який краще знав англійську, ніж я, тому частіше її використосував. Минулого тижня інші люди подарували мені… правильно, New King James Study Bible!

Висновок такий: якщо Ви маєте можливість щось комусь дарувати – даруйте! Не тримайте добро в себе вдома, де воно припадаме пилюкою на поличці. Даруйте, даруйте добро іншим!

С.Ч.

23 листопада 2013 року (субота) у багатьох містах України відбудуться акції із вшануванням пам’яті тих, хто загинули від штучного голоду в Україні у 1932-33 роках.  Росія завжди дивилася на Україну, як на сировинний придаток, а відбирання хліба від селян стало черговим підтвердженням цього факту. Радянського-більшовицький уряд під керівництвом Йосифа Сталіна розпочав широку індустріалізацію, на що потрібні були величезні фінансові ресурси. Оскільки Росії завжди був потрібний український хліб – вирішили убити двох зайців одним пострілом – і бунтівних українців смирити, і  хліб за гроші продати. Сучасні українські історики пишуть про те, що СРСР продав у голодних роках стільки зерна за кордон, що ним можна було нормально прогодувати селян. Continue reading →