Північне українське місто Чернігів – 2

Це маленький цвинтарчик біля Іллінської церкви (як храм зараз не діє)

Continue reading

Advertisements

Як живе Івано-Франківськ (1)

В Івано-Франківську востаннє я був багато років тому – і то лише проїздом на годину чи дві. Тепер провів там цілий день. Власне, цілий літній спекотний день. Температура повітря сягала 28 градусів.

У Івано-Франківську мене зустрічали такі бабусі… Continue reading

Львів. Що побачити і де поїсти? Поради туристу

Доки приїжджатимуть туристи у Львів, доти запитуватимуть “Що цікавого у Вас можна побачити? Де смачно і недорого можна перекусити?”

Звичайно, відповіді дуже відрізнятимуться, залежно від того, які саме очікування в туриста. Комусь потрібна Опера, комусь – поїсти, попити і спати лягти.

Але спробуємо дати універсальну відповідь, якщо це взагалі можливо.

До типових архітектурних скарбів Львова сміливо можна віднести такі об’єкти:

Площа Ринок. Тут стоїть Львівська міська рада і ратуша. Можна піднятися східцями на оглядовий майданчик та оглянути центральний Львів. Continue reading

Як живе Білорусь. Рогачов, Славгород, Блакитна криниця і не тільки

За рік Білорусь не дуже змінилася. Дороги стали ще чистіші, міліція на кожному кроці. Місцеві кажуть, що в країні діє розгорнута система штрафів – штрафують за все. Навіть ходити ввечері по дорозі без світловідбиваючої смужки на одязі не можна – штраф. Штрафують велосипедистів, які не мають дзеркала абощо. Розповідають, як директор місцевої школи не прийшов вчасно на роботу, бо ховався з велосипедом у кущах від міліції.

Як і раніше, у Білорусі пам’ятають і пишаються Великою перемогою 1945 р. Щоправда, економіка Білорусі у 8 разів слабша, ніж Німеччини. Перемогти ворога тоді, і побудувати успішну країну зараз – дещо різні речі.

Ми відвідали Рогачов та Славгород. Рогачов це райцентр, у якому виробляють дуже смачну згущівку. Пам’ятник згущеному молоку стоїть прямо перед заводом.

Continue reading

З релігії в релігію? Чи від невідання до Христа?

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання...

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання…

Зараз в інтернеті набуло популярності радіоінтерв’ю дівчини, яка була тривалий час в одній з протестантських церков, але потім вирішила перейти в католицизм де і залишається сьогодні. Це інтерв’ю викликало цілу хвилю обговорення і коментування.

Не маю наміру розглядати мотиви переходу конкретної людини, тим більше, що про це знаю відносно небагато. Але сьогоднішній дискурс навкого того інколи ставить мене в штупор. Таке враження, що обговрюється все, окрім головного.

Як народжений греко-католиком я маю непогане уявлення про греко-католицизм. І у 18 років я зустрів протестантів і “став протестантом”. Так може виглядати зовні, але чи в цьому річ? Continue reading

Від бабтистів до п’ятиповерховних хаток

А тим часом десь в інтернеті...
(Справжній діалог двох справжніх людей. Орфографію збережено)
– Ти бабтист?
– …, а хто такі баБтисти?
– Ну це не християни
– он як 🙂
я не знаю, баБтист я чи баптист (так правильно), але я точно християнин. я вірю Триєдиного Бога, що Ісус народився від діви Марії, вірю в пекло і небо, в церкву Христову, що Біблія – це Боже Слово і т.ін. мабуть, я християнин.
– Ну я так розумію ти тепер не християнин правда? Ти в бого невіриш?
А хто такий бог?
Для тебе?

Continue reading

Дивовижні фото неймовірного Львова. Колись і тепер

Вежа Корнякта – то не просто вежа. Тут у середньовіччі дзвонили у величезний дзвін “Кирило”, вагою 7 тонн. А ще існує легенда, як у 1704 році Львів захоплювали шведи, Карл XII з вояками зайшов просто у хвіртку, яку ніхто не охороняв. Це помітив вартовий на вежі і спереляку стрельнув. Кажуть, поцілив Карлу у капелюха. Сам же монарх залишився живим. Ворог з півночі кілька днів грабував і руйнував місто…

12794396_1118965564815178_3872789672280682684_n

Continue reading

Чи повинна бути російська церква у Львові?

Це́рква свято́го Гео́ргія Змієбо́рця УПЦ МП Це́рква свято́го Гео́ргія Змієбо́рця УПЦ МП

Багато українців гнівливо реагують на все російське чи то московське. Особливо, коли до України приїжджав глава РПЦ, одна з правих партій навіть організувала пікети з гаслами “Геть московського попа”. Continue reading

Така різна Коломия

Я з Наталею відвідали Коломию. Їхали маршруткою, було дуже спекотно. Дороги Франківщини дуже поганенькі, ремонтують їх про людське око (тобто, не ремонтують, а імітують).IMG_6069 Continue reading

Володимир Січинський. Чужинці про Україну (уривки)

0TrutovskiyKA_ScenaUKolodcUUЗ кінцем XVIII ст., коли російська тиранія насильно скасувала автономні й устрій України, знищила українське військо і господарську окремішність, Україна стала звичай­ною провінцією російської царської імперії. З того часу, а особливо з початком XIX ст., посунуло на „землю обітовану” чимало росіян ріжних професій, стану і віку, що жадібно описували усі багатства „Малоросії”. Але при Слиж–чому пізнанні країни та її мешканців мусіли признати прав­диве обличчя України під оглядом культурним і національним.

Російський вчений Васілій Зуєв, що подорожував по Україні в pp. 1781—1782 з доручення російської Ака­демії наук, подає цікаві відомости головно про Слобідську Україну („Подрожные записки Василія Зуева сь Петер­бурга до Херсона вь 1781 и 1782 гг.”, Петербург, 1787). В. Зуєв виразно зазначає, що на Харківщині нарід своєю мовою, одягом і звичаями зовсім відмінний від росіян. Зо­крема про оселі українців каже, що вони дуже розлогі, всі будови деревляні, вимазані зовні глиною і вибілені; всере­дині хат дуже чисто. Земля на Харківщині дуже родюча — „куди не поїдеш, скрізь поверхня землі вкрита здебільшого і збіжжям, а далі баштани, або овочеві садки”. При тім мос­каля дивує, що українці хоч і мали подостатком „земних плодів”, не знали розкошів, не гналися за грішми і наживою, продаючи лише надвишку своїх сільсько-господарських продуктів, а приїзжим купцям продавали лише те, що вже не мопи самі використати. Дуже поширені були ярмарки, а на більші ярмарки, наприклад в Сумах, Харкові тощо, зїздилися купці не тільки з російської держави, але також з Польщі, Німеччини, Молдавіі, Греції.

П. Шаліков („Путешествіе вь Малороссію”, Москва 1803—1804) вїзджаючи до теж України в 1803 р. висав:

„Побачивши Малоросію, очі мої немогли налюбува­тися побіленими хатами, чепурним одягом мешканців, лас­кавим, милим поглядом прегарних тутешніх жінок”. Ав­тор залюбки вписуючи життя і приняття поміж українсь­кою шляхтою, був здивований, що поруч зі шляхтою (був. козацькою старшиною), він зустрчав на балях і родини священиків, а на балі в Полтаві захоплювався одною кра­сунею попівною, яка прегарно танцювала. „Цей факт — каже П. Шаліков — може свідчити про ступінь просвіти поміж тутешніми попами і про те, як вони виховують своїх дітей”. При тім зауважує:, „Чи бачили ви коли-небудь у Ро­сії (с. т. на Московщині) попівну на балі „прыгающую контреданцы?” Загалом — каже автор — не можна рівняти українського священника з московським. „Українські свяще­ники своїм поводженням служать приміром для всіх і тому вони корі стуються особливою повагою”. Живуть вони у дос­татку, бо „просвіта їх відповідає укладові їх життя”. Continue reading