Викуплення вибраних

Ярослав Себастьян Тегза

Ісус Христос є справжній «Спаситель світу». (Йо.4,42) Так говорить Писання. «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти». (Йо.3:17) Він є істинний «Агнець Божий, який забирає гріх світу». (Йо.1:29) Тільки Христос може забрати наш гріх. І Він забрав його на хрест. Ми самі не можемо позбутися наших гріхів. Тому що «кожен, хто чинить гріх є рабом гріха». (Йо.8,34) Повинен бути хтось, хто визволив би нас із цього рабства. Визволення з рабства в Біблії називається викупленням. Про визволення Ізраїльського народу з Єгипту так і говориться: «Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі». (Міх.6:4) Отже, коли говориться про викуплення, то розуміється визволення через внесення викупу. Головна ідея – визволення, а сплата ціни – це засіб отримання свободи. Одне нерозривно зв’язано з іншим. Якщо людина залишається в рабстві її не можна назвати викупленою. Той хто платить викуп за раба не просто звільняє поневоленого, а набуває його для себе. «Ви уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною!» (1Кор.6:19,20) Так ось, Писання говорить, що наше викуплення відбулося на хресті: «Син Чоловічий прийшов, щоб віддати Своє життя як викуп за багатьох». (Мр.10:45) Continue reading

Advertisements

Звіщати Євангеліє – це не косметику Avon продавати

Публікуємо статтю Ігора Туніка про євангелизм та заснування церков. Ігор – не теоретик, а практик: він успішно свідчить про Христа багато років. Ігор з дружиною заснували кілька церков в Україні. Зараз Ігор з сім’єю служить в Мирнограді (75 км на північний захід від Донецька). Оскільки стаття довга, ми опублікуємо її кількома частинами.

Ігор Тунік

Игорь Туник

Ігор Тунік

Мене звати Ігор. Разом зі своєю дружиною Вірою ми почали служити місіонерами з кінця 1999-го року. З тих пір ми заснували сім церков в Одеській і Донецькій областях. Нам дуже подобається дружити з невіруючими людьми і ділитися з ними Євангелієм. Вірю, що якщо ви переживаєте про те, що б Євангеліє звіщалося і люди ставали послідовниками Ісуса, то те, чим я тут ділюся, буде вам корисним. Continue reading

Лист моїм друзям-католикам. Наталя Синкальська

Наталя Арндт-Синкальська

Наталя Арндт-Синкальська

Мої друзі католики, чи просто ті, які постять інформацію на духовні теми: я завжди перечитую ваші статті, але з однією метою: побачити там Євангеліє… а все, що мені там трапляється, це розумними словами переливання з пустого в порожнє. Звичайно, там є і корисна інформація стосовно моральності, правильної поведінки, як виховувати дітей, як вести сімейне життя. Але такі статті ніколи до Бога не приведуть когось, бо основна тема Христа і Його жертви там відсутня. Я нікого ні в чому не хочу переконувати, але якщо вам цікава думка Бога, то дочитайте цей пост до кінця.

Continue reading

Кілька слів про Марію

Статуетка Марії у Львові

Статуетка Марії у Львові

Марія, мати Ісуса Христа, була дійсно особливою жінкою. Ось чому.

Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. (Матвія 1:18-25) Continue reading

Чому протестантам варто бути обережними з католиками

Перше причастя у храмі УГКЦ

Перше причастя у храмі УГКЦ

Сергій ЧЕПАРА

В сьогоднішньому українському (і не тільки) суспільстві спостерігається сильна тенденція до зближення церков і деномінацій. Колись давно навіть у внутрішньопротестантському таборі сильно відчувався поділ – церкви, які мали різне бачення богослів’я та/або практики трималися окремо. Були великі братства, але “свої” дружили зі “своїми”.

Отож, сьогоднішня тенденція, коли протестантські церкви лояльно ставляться до католицьких і навпаки – добра вона чи зла? Більше того, частенько буває навіть співпраця. Мовляв, у головному єдині, а на деталях не варто зациклюватися. Від Бога все це чи ні? Continue reading

Віра і діла. Чому важливо не протиставляти

Я вже багато разів письмово та усно запевняв, що з точки зору Святого Писання, віра в Євангеліє – єдина умова на спасіння. Саме через віру ми отримуємо спасіння, а наші діла, праведність, вірність, релігійність, моральність, можертви і все таке не можуть нас виправдати перед Богом, але лише осудити. Така точка зору називається християнство, напротивагу релігіям світу, які навчають, що спасіння можна заробити, заслужити.

Так я думаю і зараз. Але тут хочу звернути увагу на дещо інше. В деяких протестантських колах набула популярності точка зору, що віра і діла є немов взаємовиключними і взагалі жодним чином не пов’язаними. Так, немов мозок однієї людини може вірити, але вперто, завжди і у всьому ігнорувати Бога, жити аморально, безбожно. Continue reading

Галицький католицизм сьогодні. Продовження

IMG_7352

Сергій ЧЕПАРА

В попередньому пості я написав про те, що галицький католицизм сьогодні це радше спосіб національно-культурної ідентифікації, аніж світоглядні ідейно-богословські позиції. Католик Галичини сприймає свій католицизм як традиції, звичаї, обряди. Культ Марії також є невідємною частиною західноукраїнського католицизму. Марію вважають посередницею, заступницею, їй моляться, і в якомусь сенсі сприймають як напівбожество.

Тепер я торкнуся власне світогляду. Такі слова як Трійця, святий, церква глибоко засіли в думках католика, але розуміння цих слів або дуже поверхневе, або цілком неправильне. Наприклад, пересічний католик скаже Вам, що вірить у Трійцю. Не поспішайте радіти, тому що через мить, він може заперечувати, що Ісус це відвічний Бог, втілений 2000 років тому. Таким чином формально народний галицький католицизм визнає Трійцю, але лише на рівні мертвого кліше, слова, яке давним давно втратило будь-яке значення. Трійця – це “правильне” слово, але що по-суті це значить, ніхто не знає і знати не хоче.

Слово святий розуміють не у біблійному контексті (відділений для Бога, кожен християнин), а у власне контексті римського вчення. Святими вважають певних діячів церкви, які зробили вагомий внесок у християнство та жили побожним життям. Церквою вважають або храм (будівлю з каменю чи дерева) або організацію (інститут з ієрархією служителів). Під словом церква вкрай рідко розуміють спільноту, громаду віруючих, хоча окремі просвітлені таки вживають цей термін правильно. Continue reading