Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Передумови реформації

Стан церкви

Після вознесіння Ісуса Христа на Небеса і після П’ятидесятниці, яка описана у Діях 2-ий розділ, була заснована християнська церква. Головними містами християнської церкви були Єрусалим, Карфаген, Антіохія, Александрія, Константинополь та Рим, але з різних причин, в тому числі і політичних, саме Рим став домінувати у західному християнському світі. Рим став головним містом Європи. У 1054 році відбулася велика схизма: легат Папи Римського відлучив від церкви патріарха константинопольського. Цей рік традиційно вважається “великим розколом” або “Великою Схизмою”. З того часу у світі існувало дві великі гілки християнства – Західна церква (або Римська) і Східна (або грецька або візантійська). Церква Римська стала великим європейським релігійним монолітом, вона мала величезний політичний вплив у Європі. Зокрема Папа Римський Інокентій ІІІ, який правив церквою з 1198 року по 1216 рік, мав величезну духовну і політичну владу. Інокентій ІІІ мав владу над королями європейських країн, наприклад, він накладав інтердикти щодо Франції і Великої Британії. Інтердикт – це заборона здійснювати будь-які богослужіння чи будь-які церемонії або будь-які священнодії на території міста або країни. Коли Папа Римський накладав цей інтердикт, в країні, на яку накладено було інтердикт, не можна було ані хрестити дітей, ані проводити весільний обряд чи поховання, ані подавати віруючим причастя. Таким чином Папа Римський мав інструмент, як мати величезний вплив на політиків Європи за кілька століть до Реформації. Continue reading →

Святкувати чи не святкувати 500-річчя Реформації – це особиста справа кожного. Тут не має відповіді “так” чи “ні”. Це з тої самої опери, що і будь-яка подія.

Але. Дивує опір святкуванням. Чому б і ні? Адже після почину Лютера (Кальвіна, Цвінглі та інших) тисячі, а потім мільйони людей пізнали Христа – як доброго і милостивого Спасителя, Який помер за їхні гріхи. Реформація – це великий крок вперед, завдяки якому в християнську церкву прийшло багато добра і світла. Багато хибного було переглянуто і змінено.

Ось тут пишуть, що святкувати не варто.
Аргумент 1. Християни не святкуються розлучень.
What are you talking about?! Аргумент висмоктаний з пальця. Шлюб – це шлюб. А церква – це Божий інститут. Ніхто ні з ким не одружений “в церкві”. Не були одружені німці з італійціями чи протестанти з католиками. Просто один хлопець Мартин зрозумів, що спасіння Бог дає через віру безі діл, і що в католицизмі багато неправди. Спочатку він хотів це реформувати, але вдалося мало. Виникла нова церква, в якій було багато відроджених і щирих християн. Лютер переклав Біблію німецькою мовою. Він вів дискусію з “папістами” (так тоді називали католиків), і дуже часто (але не завжди) захищав саме біблійну точку зору. Паралель з розлученням явно не в тему. Continue reading →