Дмитро та Віталій Капранови

Нас давно тривожить питання: чому гендерці такі нервові, а часто навіть агресивні?
Здавалося б – дискутуй собі, а ні – одразу образи: “сексизм”, “мізогінія”, “скрєпи” на кожне слово.

І от днями ми зрозуміли причину. Ні, справа не у проблемах особистого життя, як дехто вважає. Проблема значно ґрунтовніша.

Згадаймо, що фемінізм та ідеї гендерної рівності почалися зі світлого образу пригнобленої жінки, яка позбавлена прав на все: на політику, на кар’єру, на власне тіло і т.д., але якщо дати їй ці права – тут і настане всезагальне щастя. Continue reading →

Співбесіда на посаду «Чоловік твоєї мрії» або «На що потрібно звернути увагу при виборі партнера для шлюбу?»

Духовна сфера
Важливо переконатися, що він:
Перероджений (не лише номінальний) християнин. Запитай, як він навернувся до Бога? Що переживав? Як змінилося його життя?
Регулярно читає і досліджує (робить практичні висновки) Біблію, щоденно молиться;
Відвідує зібрання не для «стрілянини очима» по симпатичних дівчатах, а для того, щоб збудуватися від проповідей і послужити іншим (задіяний в житті церкви);
Не займається постійним осуджуванням (якщо людина вічно незадоволена служителями і будь-якими змінами в церкві – це свідчить про її незадовільний духовний стан). Критика має бути конструктивною (якщо не так, то як?). В протилежному випадку це просто марнослів‘я.
Дізнайся думку пасторів або близьких друзів по всіх вище перерахованих пунктах, без «супердуховного фотошопу».
Continue reading →

Новоспечені батьки

АБО ЯКА СТАТЬ НАСПРАВДІ СИЛЬНА?

Бог так вирішив – за непослух в Еденському саду чоловік має важко фізично працювати, а жінка – важко народжувати. Не всі вірять в цю історію зі старої книги Біблії, але я з тих, хто вірять.

Так чи інакше, дуже часто саме чоловіки приносять левову частку грошей в сім’ю, а жінки дбають про дім та дітей. Облишмо на хвильку складну тему ґендерних ролей – не час про це говорити зараз. Лише коротко скажу, що я вірю – Бог зовсім не проти, щоб чоловіки виховували дітей чи варили борщ (а інколи навіть дуже за), а жінки – здобували прекрасну освіту, мали найкращу роботу, займалися служінням в церкві чи громадською діяльністю… Continue reading →

Студентки в Брно (Чехія) після занять

У мене у фейсбук-друзях є одна панночка – народний депутат. Мені навіть у грудні минулого року випала честь познайомитися з нею особисто. Приємна, мила дівчина, якій пощастило пройти у Верховну Раду за списками однієї з політсил. Панночка ця дуже переймаєтсья рівноправ’ям жінок з чоловіками, регулярно організовує різні заходи на цю тему, збирає комітети-підкомітети, пише з колегами закони про ґендерну рівність і т.ін..

Яка природа такого явища? Що (хто) стоїть за бажанням зробити в усьому подібною жінку на чоловіка? Continue reading →

Колись давно чи під час війн чи через борги люди ставали рабами. Одні люди володіли іншими. Хтось народжувався вільним, хтось – рабом, будучи просто майном, немов меблі. Мільйони людей гнули спини на інших. Народжувалися рабами, жили рабами і помирали рабами. Їхні діти і онуки теж були рабами. І річ навіть не в тім, що раби важко працювали, а в тім, що вони не мали прав – голосували, розпоряджатися своїм життям, мати житло, освіту, роботу на вибір.

Йшли роки і людство прийшло до того, що рабство це погано, бо всі люди вільні і рівні. В Європі мислителі і поети оспівували свободу, і як наслідок, рабство засудили і скасували. Свобода стала такою великою цінністю, що майже стала ідолом. Свобода слова, свобода совісті (віросповідання), свобода на вільне пересування, обирати працю і т.ін. Continue reading →

Сьогодні наведу ще два приклади “справжніх” чоловіків християн. Імені змінено.

Отже, перший – Зіновій Борисович. Зіновій Борисович багато років християнин, хоча перші роки свого християнства він побував у багатьох різних церквах і навіть культах. Попри те, він чудовий батько – виховав 5-ох дорослих дітей, кожен з яких для мене приклад. Зіновій Борисович порядний сім’янин (хоча його дружина має дещо інші погляди на християнство, ніж він), останні роки він трудиться на місійній праці в глухому селі Карпат, де дороги, школи та медицина залишають бажати кращого. Зіновій Борисович не пристосуванець, хоча і живе на підтримці. Він посвячений, відповідальний, організований, але в той же час і м’який, і вміє знайти спільну мову з дітьми від 3-ох до 16-и років.

Подобається мені в Зіновію ще й те, як мудро він може зробити зауваження – не при всіх, а відведе вбік і скаже – так і так робити не годиться. З одного боку не байдужий, з іншого – намагається акуратно і мудро впливати.

Другий – Руслан – хороший приклад служителя. Руслан віку моєї мами, але за поглядами він дуже близький молоді. Руслан активно користується комп’ютером, інтернетом та скайпом. Буває – запитаю брата Руслана поради – він неодмінно відповість – чи письмово чи подзвонить і по телефону скаже. Погляди у брата Руслана мудрі, помірковані. Відчуваєтсья, що людина служитель з багаторічним досвідом, не просто теоретик, який книг начитався. Але, до слова, книги брат Руслан читає активно і може порадити щось хороше на різні теми. У брата Руслана – четверо дітей. Він хороший батько.

Можливо, моя писанина Вам нагадала радянську пропаганду 1960их-1980-их, але я щиро щапевняю, що все так і є. Людини, описані мною, не ідеальні. Вони теж слабкі і мають недоліки. Але з іншого боку, в них багато сильних сторін, які б я хотів бачити в собі – якщо не зараз, то хоч років через 10.

Для себе я склав свій власний (увага!) суб’єктивний список рис, які на мій погляд додають чоловікам “чорловічності”. Розумію, що він – результат моїх думок і мого досвіду, а не універсальне означення чоловічності.

1. Здатність до лідерства: бачити ціль, знати як до не йти.
2. Відповідальність, організованість, дисциплінованість. Слова завжди співпадають з діями.
3. Вміння визнавати свої помилки, а не “відморожуватися”, чи звинувачувати у власних провалах всіх і все.
4. Гармонійне поєднання богослів’я та практики. Це означає, коли чоловік водночас і знає Слово Боже, і живе ним (займається служіння, практикує моральні принципи і т.д.)

Про все це можна писати довго і нудно, але суть така – чоловіки мають бути чоловіками. Можливо сила, міць і витривалість важливі для чоловічності, а можливо лише стереотипи. Але я знаю одне – Бог створив чоловіків чоловіками, і так має бути…

“Золота середина” – таке поняття в математику та мистецтво було введене мудрецями у Стародавній Греції. На прикладі це можна пояснити так. Ви йдете у довготривалий похід (навіть наукову експедицію) і Вам потрібна питна вода. І ось питання: взяти мало – легко нести, і скоро закінчиться, взяти багато – достятньо, щоб пити, але важко нести. Потрібна “золота середина”. Золота, тому що не завжди вона посередині між “А” і “Б”. Треба взяти “розумну” кількість води… Ви печете і продаєте періжки. Собівартість 2.5 грн. За якою ціною продавати? Можна ціну помножити на 4 і продавати за 10 грн, та от біда – за такою ціною майже ніхто не купить… Потрібна “золота середина” – така ціна, яка забезпечить максимальний прибуток – добуток кількості проданих пиріжків та та ціни. Скажімо, 5.50 і 75 продаж. Прибуток (5.50-2.50)*75=225 грн. Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА
Написання: 13.06.2011
Редакція: 04.12.2013

Протестантизм, як на мене, унікальний своїм неймовірним різноманіттям. Щось подібне, мабуть, можна зустріти лише в сучасному іудаїзмі. Відомий жарт про те, як Апостол Петро закликав до себе «на розмову» служителів католицизму, православ’я та протестантизму. Перші два швидко отримали доброго прочухана за небіблійну практику поклоніння святим, а коли дійшла черга до розмови з протестантом – все стало геть інакше. Розмова в кабінеті Петра тривала тиждень, після чого Петро з протестантом вийшли і продовжували спілкуватися. Протестант тримав в руках Біблію, а Петро йшов поруч. Серед розмови почулася фраза Петра: «Не знаю, брате, може ти і правий, може дійсно саме так варто розуміти це місце в Писанні». «Саме так і варто, я впевнений» – відповів протестант. Тоді Петра осяйнула інша думка: «Брате, але це ж моє послання, це ж я сам писав церквам!». Жарти-жартами, але очевидним є те, що протестанти на все мають власну думку. Устрій церкви, причастя, водне хрещення, роль Духа Святого, час приходу Христа, співвідношення Ізраїлю та Церкви – далеко не повний перелік тем, на які кожна протестантська гілка, конфесія чи громада має «свою окрему думку».

Тим не менше, є особливі гаряченькі теми. І серед них – роль жінки в церкві. Зразу кажу, що вважаю багатьох сестер добрими, вірними, благочестивими християнками, що мають глибокі, правильні, щирі стосунки з Богом. Багато побожних жінок є для мене прикладом в служінні. Багато сестер на Небі отримають більші, ніж брати, нагороди з рук Ісуса. Якщо в процесі читання статті Вам на мить здалося що я думаю інакше – перечитайте цей абзац знову. Continue reading →

Ніхто і ніщо не зупинить локомотив лібералізму, який мчить на шаленій швидкості. Залізна завіса між СРСР/СНД та “західним світом” впала на початку 90-их, і тепер ми дуже швидко наздогяняємо весь цивілізований (?) світ у всіх його проблемах. То тут, то там вигулькують політики, журналісти, юристи, які свідомо чи несвідомо опонують традиційній моралі, побудованій на іудейсько-християнських засадах. Здаються, найближчі десятиліття пройдуть під знаком толерантності (до всього і всіх) і фемінізму у всіх його проявах.

На останньому зупинюся докладно, оскільки це лже-вчення все глибше і глибше проникає у християнство – у голови окремих християн і служителів церков. Християни мусять бодай формально визнавати Біблію авторитетом, тому щоб зберегти видимість біблійності вишукують для своїх доволі дивних ідей віршики, які, на їхній погляд, підтримують їхнє вчення. Як казав один мій друг, місіонер в Україні : “спочатку засновуємо служіння, будуємо церкву а потім десь збоку причепляємо Біблію”. Золоті слова. Continue reading →