Хочу поділитися тим, чого ми навчилися разом з Юлею Савич за 14 років спільного життя і що практикуємо в нашому шлюбі щоб робити його міцнішим.

1. Не соромтеся кликати в гості наставників (зрілу сім‘ю) якщо тривалий період не можете дійти згоди по якомусь питанню
2. Готуйте їсти разом, а потім прибирайте посуд разом
3. Щотижня ходіть на побачення (знайдіть для цього няню)
4. Кладіть дітей спати раніше щоб побути разом
5. Лягайте спати разом (в одне ліжко)
6. Споживайте їжу разом відклавши телефони в сторону
7. Моліться разом (і поодинці) один за одного
8. Записуйте свої справи та зустрічі в гугл-календар, при цьому поширивши його один одному
9. Робіть один одному невеликі сюрпризи
10. Багато спілкуйтеся і не грайте в мовчанку. Цікавтеся в першу чергу думкою один одного з різних питань. Говоріть відверто про те, що вас засмутило, образило чи було неприємним в поведінці чи словах іншого (не носіть образи)

У християнстві, зокрема євангельському християнстві України, не прийняго говорити про інтимне життя. Не лише про інтимне життя як таке, а конкретно про інтимне життя у шлюбі – між чоловіком і дружиною. Ми знаємо, що світ дуже багато перекручує цю тему, робить її об’єктом насмішок чи глузувань. З іншого боку, багато невіруючих людей думають, що християнство, як і деякі інші релігії, сприймає інтимне життя лише для зачаття дітей. Ці та інші причини спонукають побожних християн, які мають здорове, біблійне вчення про інтимне життя у шлюбі, ділитися своїми думками, що основані на Святому Писанні та багаторічному шлюбному житті.

Бог створив інтимне життя. І все, що створив Бог – це прекрасно.

1. Чоловік більше прагне фізичної близькості (але не тільки), жінка — емоційної (але не тільки). Це означає, що кожен з 2-ох має “ключі від успіху”: якщо чоловік старається задовольнити емоційні інтимні потреби жінки, тоді жінка захоче задовольнити фізичні інтимні потреби чоловіка. І навпаки: якщо першою кроки зробить жінка, чоловік відгукнеться. Кожен з подружжя не повинен чекати, коли перші кроки зробить його|її партнер, а робити ці кроки сам/сама.
2. Чоловік любить очима, він хоче бачити. В голові чоловіка є багато “зображень” (чи “малюнків”) (часто інших жінок), чоловік має дбати, щоб там було якнайменше інших жінок, але дружина має дбати, щоб там було якнайбільше її “зображень”.
3. Чоловіки часто звертають увагу на інших жінок. Його відповідальність — уникати думок про інших жінок, забирати свої очі звідти, де їм бути не слід. Чоловік має думати лише про одну жінку на світі — свою дружину. Але відповідальність жінки є в тому, щоб чоловік був задоволений інтимним життям, тоді спокуси чоловіка будуть дещо слабші.

В Євангелії від Матея є один цікавий фрагмент. Після розмови з багатим юнаком Ісус висловився про те, як багатому важко увійти в Царство Боже. “Тоді озвався Петро і сказав до Нього: “Ось ми ПОКИНУЛИ ВСЕ й пішли за Тобою; що будемо за те мати?” Ісус відповів їм: “Істинно кажу вам: Ви, що пішли за Мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі Своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля. І кожний, хто задля імени Мого ПОКИНЕ дім, братів, сестер, батька, матір, ЖІНКУ, ДІТЕЙ, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину. Багато з перших будуть останніми, а останні – першими.” (Мт.19:27-30)

Зі сказаного виникає досить конкретне запитання: Чи справді апостоли покинули своїх жінок та дітей? І як взагалі розуміти дані слова Ісуса? На мою думку, буквалістичне тлумачення Ісусових слів є їхнім грубим спотворенням. Грубим і шкідливим. Ось, для прикладу, як слова Ісуса передає євангелист Лука: “Якже ішла з Ним народу превелика сила, Він обернувсь і до них мовив: “Коли хтось приходить до Мене й не ЗНЕНАВИДИТЬ свого батька й матір, ЖІНКУ, ДІТЕЙ, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути Моїм учнем. Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за Мною – не може бути Моїм учнем”. (Лк.14:25-27) Continue reading →

Чи буває кохання у фейсбуці?

Точка зору, викладена в цій статті не обов’язково співпадає з моєї позицією. Варто додати, що за будь-які стосунки відповідають обоє – і хлопець, і дівчина. Інтернет і сайти знайомства – це ресурс, інструмент, і його можна використовувати як на добро так і на зло. Тисячі, мільйони пар розходилися чи розпадалися і до епохи інтернету, і навпаки – тисячі міцних щасливих сімей утворилося саме завдяки йому.
До речі, свою дружину Наталю я зустрів в інтернеті. Вона працювала та жила у Ольденбурзі (Німеччина), а я у Львові. Спілкувалися у скайпі. Якби не інтернет ми б ніколи не зустрілися. В той же час інтернет дійсно має певні ризики, і це треба брати до уваги.
Сергій Чепара

Автор цього тексту захотів (захотіла) залишитися невідомим (невідомою).

Спочатку він напише тобі: «Привіт, як справи?», а потім виявиться тим, про кого ти навіть не могла подумати. В час, коли знайомство через соціальні мережі набирає обертів, треба запастися ключовими інструментами, щоб вберегти себе від ймовірних «розводів» та шахраїв. Біда у тому, що проблема побудови стосунків через інтернет стала дуже поширеною й серед євангельських віруючих. Давайте по поличкам постараємося усе розкласти та розібратися, чому, що, як і до чого.

Віртуальні стосунки в соціальних мережах: добре чи погано?

Коли згадую своїх друзів, які знайомилися через соціалки, виникає змішане відчуття. Знаєте чому? Тому що одні побудували стосунки вдало і навіть одружилися, інші – потрапили в пастку шахраїв. Що ж визначає успіх таких відносин? Віртуальні відносини потрібно вміти регулювати. Від цього усе й залежить. Continue reading →

Співбесіда на посаду «Чоловік твоєї мрії» або «На що потрібно звернути увагу при виборі партнера для шлюбу?»

Духовна сфера
Важливо переконатися, що він:
Перероджений (не лише номінальний) християнин. Запитай, як він навернувся до Бога? Що переживав? Як змінилося його життя?
Регулярно читає і досліджує (робить практичні висновки) Біблію, щоденно молиться;
Відвідує зібрання не для «стрілянини очима» по симпатичних дівчатах, а для того, щоб збудуватися від проповідей і послужити іншим (задіяний в житті церкви);
Не займається постійним осуджуванням (якщо людина вічно незадоволена служителями і будь-якими змінами в церкві – це свідчить про її незадовільний духовний стан). Критика має бути конструктивною (якщо не так, то як?). В протилежному випадку це просто марнослів‘я.
Дізнайся думку пасторів або близьких друзів по всіх вище перерахованих пунктах, без «супердуховного фотошопу».
Continue reading →

Весільне фото

У неділю вранці ніщо не віщувало біди. Був звичайний день і ми з дружиною і нашою маленькою донечкою поспішали на богослужіння. Ми вийшли з дому десь о 10.05 і сіли на тролейбус №9. Проїхали кілька зупинок і вийшли на Степана Бандери – там неподалік наша церква.

Коли я вже вийшов з тролейбуса – я автоматично запхав руку  у кишеню, щоб за звичкою поперебирати пальцями ключі. І тут я відчув, що на моєму пальці нема обручки! Мене немов вдарили грім і блискавка! Це був шок, хоча б тому, що обруча коштує гроші. Вона була з щирого золота, хоча і не хто-зна яка дорога.

Я сказав дружині, що я, схоже, загубив обручку. На пальці і в кишенях її дійсно не було. А зняти просто так десь я її не міг – не маю такої звички. Навіть душ чи ванну я приймаю з обручкою. Наталя пильно подивилася на мене, гадаючи, що я просто піджартовую з неї. Але ніяких жартів – обручки справді не було.

Після служіння в церкві я вже складав план – написати оголошення у фейсбук-групу “Варта1” та електронного листа у Львівелектротранс. Раптом хтось знайде мою обручку у тролейбусі – може і віддасть. Чесні люди ж ще не перевелися, правда? Я навіть думав про винагороду – 300 гривень це досить чи малувато? Continue reading →

Не знаю, наскільки заголовок передає ідею, але в житті не раз і не два мені траплялися християни, які були глибоко стурбовані тим, що їхні невіруючі друзі (хлопець і дівчина) живуть разом як сім’я, але не реєструють шлюб і не вінчаютсья в церкві. Як правило є дві реакції – ігнор (голова в піску) або намагання наставити – “Ви такі сякі порушуєте Божу заповідь, бо живете у блуді”. Чи так це? І як правильно думати і поступати?

Шлюб – це духовний і Божий інститут. Шлюб – це союз двох людей – чоловіка і жінки, це дружба і партнерство на все життя. Бог засуджує розпусту і зраду. Таким чином інтим є частиною шлюбних стосунків, а інтимне життя до шлюбу або за межами шлюбу Бог називає гріхом. Continue reading →

Консервативні іудеї. Фото з інтернету

Мої короткі, ранкові роздуми про консерватизм та духовність.

Консерватизм – так ідейно-світоглядна позиція, яка полягає в прихильності до існуючого порядку, норм, традицій. Від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю». Консерватизм протилежний до радикалізму (докорінні, глибокі зміни) та реформізу (поступові зміни, перетворення). Консерватизм можу бути політичний, релігійний. Консерватизм близький до іншого поняття – “строгості”, і часто люди кажуть “консервативний”, а мають на увазі “строгий”.

У релігійному світі консервативними називають ті течії/церкви/християн, які зберігають певні моделі християнства минулого. Наприклад, літургію (форму на наповнення богослужіння) 1960-их років. Час йде вперед, суспільство розвивається, змінюється, а церква продовжує “варитися” в минулому. Це може проявлятися в прихильності до одного конкретного перекладу Біблії, до певної форми літургії (певний порядок проповідей, молитви, співів), певного одягу і т.д. Часто набір тих форм і сприймається як щось правильне, духовне, Боже. Але чи так все однозначно? Continue reading →

Я не вірю в забобони, тому напишу цей пост. Знаю, що багато хто теж ніби не вірить, але таке б не написали.

Зі зрозумілих причин я цікавлюся темою весілля. Що скільки коштує, і так далі. Весілля сьогодні коштує. Я переглядав різні знімки з весіль і подумав – люди вкладають такі гроші (і такі емоції) у весілля і… через кілька років розбігаються.

А що ж тоді?

В одному фільмі про Англію XIX століття одна літня релігійна жіночка твердо сказала: “Бог не дозволяє розлучення”. Вона була “старого гарту”, можливо, народжена ще у кінці XVIII століття… Вона ходила в церкву і у неї був страх перед Богом.

Тепер страх перед Богом мають одиниці. Розлучаються сотні. Сотні тисяч. Один проповідник якось сказав: за статистикою, щоб отримати права, люди витрачають часу у два-три десятки разів більше, ніж, щоб отримати якісний шлюб. Сьогодні люди готові вкласти 2, 3, 5 тисяч (і більше) доларів у помпезне весілля, але не готові гарненько подумати, як не розвалити свою сім’ю за перші 3 роки. І більшість таки розвалюють.

Він носить її на руках, шепоче ніжні слова, разом порізали торт, разом взяли шлюб у величезному храмі… а через рік-два вже і сліду нема від тих ніжностей. Чому так? Я тут навіть не про духовне… просто цікаво, як люди собі це тлумачать… Так сі стало? То всьо вона/він? То її мама? Чи ще щось?

Я нічого не хочу цим сказати. Я просто переглядав весільні фото за останні кілька місяців і подумав – як вони живуть зараз? Як на фото – радісні, щасливі, дарують любов один одному? Хочеться, щоб у всіх завжди так і було…