Мені впадає у вічі одна тенденція: все більше служителів в Україні вірять, що найкраща модель стосунків Церква\держава це трансформація. Мовляв, не конформізм (пристосування, підтримка, злиття), не нонконформізм (протиставлення, опозиційність, втеча), а саме поступовий вплив і перетворення.
Звучить гарно.

Я не супер-пупер великий знавець історії Церкви, але десь таке вже чув. У XIX ст майже всі християни у Європі думали, що прийшло Тисячолітнє Царство на землю. Нема великих воєн, християни мають значний вплив на державу та устрій, все класно.

Але прийшла Перша Світова війна, через 20 років – Друга. Післявоєнна Європа крок за кроком почала відмовлятися від християнських засад. Сьогодні більшість держав акцептує те, що ще 100 років тому не акцептувало ніяк. Хоча це та сама “християнська” стара Європа. “Реформовано-трансформована”. Continue reading →

Якщо Ви хочете прочитати все життя та служіння Ісуса Христа, як одну суцільну історію – ось хороший план

Пролог – Ів. 1:1-18
Благовіщення – Лк. 1:5-38
Марія в Єлисавети – Лк. 1:39-56
Народження Івана Хрестителя – Лк. 1:57-80
Народження Ісуса Христа – Мв. 1:18-25; Лк. 2:1-20
Стрітення – Лк. 2:22-52
Поклоніння волхвів – Мв. 2:1-23
Дитинство Ісуса – Лк. 2:40-52
Проповідь Івана Хрестителя – Мв. 3:1-12
Хрещення та спокушання Ісуса – Мв. 3:13-17; 4:1-11
Continue reading →

Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА

Нещодавно одна сестра написала мені доволі емоційний лист, в якому поставили низку запитань щодо Бога, Його характеру, суверенності, виборів людини, гріхопадіння Сатани і перших людей. Такі питання рано чи пізно турбують кожного, хто живе християнським життям.

Як Бог впливає на вибори людини? І чи впливає? Бог же дав людині право вибирати. І Бог Сам же і постраждав внаслідок того, що люди вибрали грішити – жертва Христа. Можна сказати, що Він на свому прикладі показав, що невинні будуть страждати через винних. Купа таких прикладів у Біблії : Бог не змінив рішення Юди видати Христа, не змінив рішення юдейських старшин і т.д. Знову ж питання – не змінив, бо Він задумав людину з правом вибору, чи не змінив, бо дії цих грішників були пазлами в історії про Викупителя. Чи те й інше.. Намагаюся зрозуміти, як правильно молитися за інших людей. Молитися, щоб тато покаявся? Але це вибір тата. Молитися, щоби Бог працював з Його серцем, щоб збільшив кількість стукання до його серця?) Якщо уявити Адама, Єву і Бога в Едемському саду, Бог же міг безмежно з ними працювати, пояснювати, нагадувати, так би мовити, непрямо впливати на їхній вибір. Напевно так і було… Виходить, скільки би Бог не працював з людиною, як би близько не був, вона може вибрати зло, навіть будучи абсолютно досі не зіпсутою. Така опція у людини з’явилася після того, як у серці Люцифера зародилося зло (якщо в нього є серце)) Часто питають християн : Бог святий, а виходить, що створив добро і зло. Наскільки я зрозуміла, стоврити дві опції для вибору не те саме, що створити зло. Зло було створене в мить непослуху Люцифера. Так? … Але ще момент: Ісус не помирав за ангелів, бо вони бачать Бога в лице, їм не треба вірити. Але! і Адам з Євою бачили Бога в лице, спілкувалися з Ним, гуляли! Чи треба їм було вірити? Чи йдеться про довіру? Але тут ангели й Адам з Євою на рівних – довіряти Богу треба було одним і другим. Чи все ж ангелам більше відкрито про Бога, що їх вибір фатальний, а людський – має шанс. Господь розмякшив! серце фараона , а когось іншого затвердив. Теж цікаво. Втручається досить прямо… Цікаво, чи всі люди мають однакові шанси спастись? І якщо про якогось Василя не молилися ніколи ніхто, Бог із ним менше працював? Я раніше думала так: Бог справедливий, значить всі на рівних. Але спасіння – це не про справедливість, а про милість. І милість через певний механізм. Виходить на нас велика відповідальність? .. Continue reading →

Фальшива дилема, також відома як хиба виключеного третього, фальшива дихотомія, або/або дилема або біфуркація — логічна хиба, що полягає у розгляді двох альтернативних точок зору так, наче вони вичерпують всі можливості, хоча це не так.

Таким чином, фальшива дихотомія будує штучну (несправжню) парадигму, при якій третій варіант не розглядається в принципі. Наприклад, засідання кабінету міністрів бувають чергові та позачергові; відомо, що це засідання не чергове; отже, це засідання позачергове. Але насправді засідання ще бувають невідкладними.

Україні треба або стати сателітом/партнером Росії, або ввійти в Євросоюз. Насправді, Україна може (принаймні, теоретично) зберігати нейтралітет та/або балансувати між Сходом і Заходом. ну, або стати частиною Папуа-Нової Гвінеї :) Continue reading →

Ми отримали чергову порцію книг американського богослова Зейна Ходжеса “Облога Євангелії. Протистояння віри та діл”. В ній автор дуже доступно і послідновно відстоює фундаментальну християнську істину – спасіння це дар, який неможливо ані заробити, ані заслужити. Для духовного росту необхідно докладати зусилля, але вічне життя дароване нам завдяки жертві Христа. Зейн Ходжес описує Євангеліє у світлі Івана, пояснює складні місця – Якова 2, Луки 14, 1 Івана, Євреям 6 і 10. Чи учень христа це те саме, що християнин? Чи кожен спасенний живе святим життям? Чи діла випливають з віри? Що таке “спасаюча віра”?

Це книга може бути цікавою кожному, хто вивчає Біблію та хоче знати відповіді на складні питання про віру і діла, спасіння і освячення, оправдання і учнівство.

Ціна книги – 75 грн. Зібрані кошти будуть використані для друку християнської літератури.
Якщо Ви хочете отримати книгу – напишіть мені на електронну пошту serhii.chepara@gmail.com

Ігор Тунік

Автор: Ігор Тунік

(продовження. початок тут)

Чи можна людей привести до Бога через пейнтбол?

В одній християнської газеті, старше покоління віруючих, обурювалось тим, що молодь з сусідньої церкви грає з невіруючими друзями в пейнтбол і таким чином привертає інших до церкви. У статті стверджувалося що це ознака відходу від біблійних норм і цьому потрібно покласти край. Стверджувалося, що не можна привести людей до Бога через пейнтбол. Я абсолютно згоден з твердженням, що до Бога не можна прийти через пейнтбол. До Бога люди можуть прийти тільки через Ісуса Христа і Він про це ясно заявив. Але що б люди почули про Ісуса, вони повинні стикнутися з християнами. Можливо, для цього варто зіграти з ними і в пейнтбол, і в футбол, і в теніс. Церквам потрібно позбутися від стереотипів і не боятися робити те, чого церква не робила за радянських часів. Continue reading →

Ігор Тунік

Наші друзі католики і православні, справедливо докоряють нас за те, що з часів Мартіна Лютера, ми все ще в пошуках правильної церкви. У підсумку ми наплодили десятки тисяч “правильних” церков і ця кількість продовжує зростати.

Почасти, така критика має місце через те, що ми, протестанти, так і трактуємо те, що сталося 500 років тому. Але Мартін Лютер не хотів створити “правильну” церква. Як і інші лідери протестантизму, вони відкрили для себе Євангеліє. Протестанти відкрили для себе Євангеліє і всіляко прославляли це Євангеліє. Аж до смерті. Пройшли роки і протестанти забули Євангеліє. І, фактично, стали розуміти спасіння так само як католицька церква. Однак вони розвинули ідею про те, що потрібно створити “правильну церкву”. І наші церкви наповнилися людьми, які знаходяться в пошуках ось такої церкви. А проповідники, ведуть себе як маркетологи супермаркетів, які борються за клієнтів. Хто знижками приваблює, хто низькими цінами і широким асортиментом. Ми розвинули культуру споживачів. Церква перестала “пахнути” Євангелієм.

Вся наша “правильність” у Христі. Церква вже досконала у Христі. Наше завдання не шукати ідеальну церква, а знову і знову переосмислювати Євангеліє і проповідувати його своєму серцю. Нема ніякої правильності в нас самих, є лише Христос і Євангеліє.

Звичайно, є законні причини, коли варто залишити свою помісну громаду і знайти іншу. Але це вже інша історія.

Наталя Арндт-Синкальська

Мої друзі католики, чи просто ті, які постять інформацію на духовні теми: я завжди перечитую ваші статті, але з однією метою: побачити там Євангеліє… а все, що мені там трапляється, це розумними словами переливання з пустого в порожнє. Звичайно, там є і корисна інформація стосовно моральності, правильної поведінки, як виховувати дітей, як вести сімейне життя. Але такі статті ніколи до Бога не приведуть когось, бо основна тема Христа і Його жертви там відсутня. Я нікого ні в чому не хочу переконувати, але якщо вам цікава думка Бога, то дочитайте цей пост до кінця.

Continue reading →

Уривок з книги Зейна Ходжеса “Облога Євангелія”

Чи можу я насправді бути впевненим у своєму вічному спасінні? Чи можу я знати, що належу Христу і що належу Йому назавжди? Важко знайти більш суттєві запитання.

Якщо стійкість в добрих ділах дійсно є умовою або необхідним результатом спасіння, то відповідь на ці запитання мусить бути негативною. І вона залишатиметься такою принаймні до моменту смерті. Адже тільки тоді можна буде побачити (якщо це взагалі можна буде тоді побачити), чи достатній мій ступінь стійкості у добрих справах для того, щоби виправдати моє переконання в спасінні.

Не має значення, як сформульована ідея про необхідність вистояти у добрих ділах. Результат залишається тим самим. Якщо постійні добрі діла є умовою на ряду із вірою, то вони однозначно необхідні для впевненості у спасінні. Навіть якщо вони є лише неминучим результатом істинної рятівної віри, це все одно робить їх обов’язковими для впевненості у спасінні. Тобто лише наявність в житті добрих діл може підтвердити справжність чиєїсь віри. Continue reading →