Про націоналістів і олігархів – Павло Бондаренко

Хто вони - олігархи?

Хто вони – олігархи?

Або “Геть олігархів”? Чи “Хай живуть олігархи”?

3 квітня націоналісти маршируватимуть Києвом під гаслом “За Україну без олігархів”. Справа хороша. У нас боротьба з олігархами – це святе. З олігархами борються Наливайченко і Тимошенко, Богуцька і Парасюк; Лєщєнко і Ляшко; Сакварелідзе і Сааакашвілі. Тепер ось націоналісти вирішили “поборотися”.

Робота – не бий лежачого. Знай, кричи “Геть олігархів”.
Але…Ох, вже це “але”…
При всій повазі – маю кількох дуже порядних друзів серед націоналістів – дозвольте сказати відверто: це популізм і дурня, займіться чимось кориснішим, наприклад, розробкою адекватних законопроектів. Тільки АДЕКВАТНИХ.

Для того, щоб боротися з олігархами, треба хоча б до словника зазирнути, аби дізнатися, що це за звірі такі страшні. От питання: чим олігархи відрізняються від представників великого бізнесу?

Так от, може це вас шокує, але
“… олігархічні групи у тій чи іншій формі існують у більшості країн, де економіка базується на приватній власності” (Колодій А. Ф. «Олігархи» й «олігархія»: зміст понять та українська політична дійсність).

І ще одне, дуже важливе:
“Олігарх — це не просто багата людина, а один із небагатьох можновладців, що правлять у своїх приватногрупових інтересах, причому в основному або виключно силовими методами” (там само). Continue reading

Advertisements

Медичні передноворічні пригоди у місті Львів

Вчора у нашої дівчинки піднялася температура надвечір, ми не змогли її самостійно збити, тому зателефонували на швидку допомогу. Через 1 годину 10 хвилин приїхала “швидка”, в той час, як відповідно до постанови Кабінету Міністрів вiд 21 листопада 2012 року №1119 вона має приїжджати за 10-20 хвилин, а в окремих випадках за 30. Ну, але нехай. Нам пояснили, що не було дитячого лікаря. Оскільки на виклик до дитини будь-який лікар не може приїхати. Приїхали двоє людей – чоловік-лікар та медсестра. Чоловік-лікар оглянув дитину і почав сварити нас з дружиною, за те, що ми протягом дня не звернулися в поліклініку. Він сказав, що не може ані лікувати, ані рекомендувати будь-що. Єдине, що може зробити – укол та забрати дитину в лікарню. Ну нехай. Ми запитали, що нам робити. Він відповів: завтра дитину обов’язково повинен оглянути лікар, тому зверніться в будь-яку лікарню наприклад обласну інфекційну чи “Охматдит”, нехай там оглянуть. Continue reading

Хотіли побудувати вавилонську вежу? Тепер маєте!

Тема мови для мене дуже цікава. Колись у школі я вивчав українську (рідну), 1 рік російську (але не рідну), німецьку (з 4-го по 11-ий клас). Потім – університет, ще 2 роки німецької, потім з репетитором та самостійно вивчав англійську, польську, в біблійному коледжі – давньогрецьку та іврит. Мови вивчати дуже цікаво, бо це не лише збільшує твої можливості для розвитку та професійного росту, а й розширює світогляд. Вивчаючи граматики та лексики ми краще розуміємо певні світоглядні парадигми. Зараз я викладаю українську як іноземну. Роблю це з кількох причин – по перше, це заробіток, по друге, це поширення української культури. Навчаючи американців, німців, бразильців, французів, японців української мови я навчаю і української історії та культури – принаймні, поверхово, а когось і глибше. Я люблю Україну (принаймні, думаю, що люблю), і люблю українську історію, літературу, мову, культуру. Хоча далеко не все я люблю в українській ментальності. Мова йде не лише про такий собі совок, а й про інші речі. Continue reading

Згадую. Порівнюю. Шукаю змін

“Згадую. Порівнюю. Шукаю змін. Бо ж усе відбувалося заради них. Так, тоді все починалося з того, що ми відстоювали євроінтеграційні орієнтири. І що?
Сьогодні я маю біометричний паспорт і можу безпроблемно перетинати кордон. А ще? Чи можна якось виміряти відсоток тих, хто відступив від корупції? Скільки людей присягнули собі бути чесними тоді, коли ніхто цього не бачить? Чесними – перед власною совістю і перед Богом?

Continue reading

Як Америка наздоганяла Європу. Герман Бавінк

В кінці XIX століття нідерландський богослов Герман Бавінк вирушив в коротку подорож Північною Америкою. Під час подорожі він записував свої спостереження, які пізніше опублікували, а нещодавно вони навіть були визнані найкращою розповіддю голландця про подорож за кордон.

Освіта там дуже цінується: американці відчувають, що вони відстають у цьому відношенні, і тепер щосили хочуть зрівнятися з Європою. Шкільні приміщення просто чудові. Ніяких грошей на це не шкодують. Багаті людей вважають за честь засновувати коледжі… Зацікавленість в освіті посилюється бажанням до свободи і незалежності: кожен американець хоче бути вільним, незалежним, досліджувати і дивитися на світ самостійно…
Бібліотеки, публічні бібліотеки, також вносять внесок у розвиток людей. Будь-яке місце, що має хоч якесь значення, має власну бібліотеку, яка була заснована і підтримується або особистими пожертвуваннями, або місцевою владою, і доступна для всіх безкоштовно. Наука і знання популяризуються, як тільки можна…
Continue reading

Реформація у Європі. Як це було? Чому це трапилося? (Закінчення)

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

“Авіньйонський полон” і Велика Схизма

1305 р. папою було обрано француза Климента V, який потрапив під вплив короля Франції і переїхав з Риму до Авіньйона в 1309 р. (950 км від Риму, 770 км від Парижу). Всього в Авіньйоні було 7 пап, і всі французи. Це найдовший період в історії Римської церкви, коли папою не був італієць.

В той час папський двір тонув у розкошах. Климент замовив для потреб двору 1220 шкурок горностаї — для накидок, мантій, головних уборів, подушок. Він виділив з церковної казни гроші на весілля племінниці в 1324 р: було закупелно 4012 хлібів, 8 3/4 биків, 55 овець, 3000 яєць, 2000 яблук, 11 барелів вина (1650 л) і т.д. Французькі папи обирали французьких кардиналів, а французькі кардинали обирали французьких пап.

1367 р. Урбан V повернувся у Рим. Урбан знову приїхав у Авіньйон, щоб помирити Англію і Францію, але там помер. Колегія кардиналів вибрала Григорія XI, який захотів повернутися в Італію — в 1377 р. Через рік він помер. Вибирати папу мали там, де помер попередній. Жителі гірських сіл Італії прибули з ножами в Рим і вимагали вибрати римлянина або, принаймні, італійця. Колегія з 10 французів і 6 італійців вибрала італійця Урбана VI. Continue reading

Лібералізм та церкви в Нідерландах та Україні. Дмитро Бінцаровський

Спіймав себе на думці, що ставлення до церкви в Україні та Нідерландах суттєво відрізняється.

В Україні церква – однозначний лідер за довірою. Їй довіряють більше, ніж армії, ЗМІ та набагато більше, ніж усім політичним інститутам.
В той же час церква в Україні – традиційний об’єкт цькування з боку лібералів. Згадка про церкву викликає якусь абсолютно неврівноважену і неадекватну реакцію з боку ліберальної спільноти.

Пам’ятаю, коли ВР дозволила релігійним організаціям засновувати навчальні заклади, ліберали здійняли неймовірний галас, а на site.ua довго самим популярним був допис “Церковь оху*ла”. Це при тому, що в тих же ліберальних Нідерландах держава не тільки надає право церквам засновувати конфесійні школи, але й повністю – ПОВНІСТЮ – фінансує їх діяльність. Continue reading

Нарікати чи будувати?

Фото з інтернету

Фото з інтернету

Все якось дуже сумно… Щодня новини з фрону. І ось недавно – Авдіївка. Я не знаю хто перший почав стріляти – так звані “терористи” чи наша армія. Це і не важливо. Важливо те, що майже три роки точиться війна, якій не видно ні початку ні кінця.

Я ніколи не був прихильником Януковича. Не голосував ані за нього, ані за його партію. Я завжди вважав, що Україні краще рухатися до Європи, аніж до Росії. Але рухатися до неї можна по-різному. Наприклад, впроваджуючи верховенство права, свободи і справедливість.

А можна повісити поруч жовто-блакитного стяга ще один – з 12-ма зірочками на синьому фоні. І тішитися, що колись – чи у 2017 чи у 2020-му нам таки дадуть отой “безвіз”. І будемо щасливі. Бідні українці їздитимуть дивитися на Ейфелеву вежу і відчуватимуть себе вже на крок ближче до тої Європи. Continue reading

Третя річниця

Фото з інтернету

Фото з інтернету

Дочитую зараз Сергія Плохія “Браму Європи”. Це така книжка – огляд історії України, написаної українцем в Америці. Там цікаво так написано про українську революцію 1917-18 років: “Українці добре вміли повставати проти влади, але взагалі не вміли її будувати”. Історія продовжується. Ми вміємо скидати диктаторів, але часто не думаємо, а що далі.

Віруючі часто пишуть – треба надіятися на Бога. Без сумніву, це правильне кліше. Але є справи суто політичні, а є суто духовні. Все взаєзв’язано, і Божі істини універсальні. Але інколи дуже корисно прояснити ситуацію – Україна не може встати з колін не тому, що вона “не перед тим богом на колінах стоїть” абощо, а тому, що більшості українцям бракує чіткого розуміння, як функціонує демократія. А функціонує вона так: відповідальне суспільство раз на 4-5 років обирає відповідальну владу. В періоді між виборами громада контролює владу (а не поливає брудом безперестанку), і всіляко долучаєтсья до управління країною, містом, селом. Кожен на своєму місці робить правильно, а беззаконня засуджується. Continue reading

5 стовпів реформації. Міфи і факти

5 основ реформації

5 основ реформації

Сьогодні, 31 жовтня – річниця Реформації. Саме цього дня 499 років тому католицький священик Мартін Лютер опублікував свої “95 тез”.

Історія про те, що Лютер прибив тези до воріт храму, швидше за все вигадка. Тим не менше, Лютер написав ті 95 тез, в яких дещо критикував практику багатьох католицьких служителів продавати індульгенції за гроші. Лютер мислив так: якщо чистилище існує, і Папа має владу відпустити душі звідти, то нехай просто зробить це заради християнської любові. Continue reading