Лиш боротися значить жить?

Чи може вічна (постійна) боротьба бути самоціллю?

Я помітив, що для багатьох українців (в т.ч. християн) боротьба (з владою, до прикладу) є якимось неймовірним благом, і не тільки благом, а й самоціллю. Недавно один мій знайомий друг написав у фейсбук коментар, що жити треба заради боротьби чи щось таке.

Звучить гарно. Викликає емоції, кип’ятить кров. Ну, дійсно, нас оточує зрадлива влада, треба з нею постійно боротися. Continue reading

Advertisements

Іван Франко і Львів

Пам'ятник Івану Франку у Львові

Пам’ятник Івану Франку у Львові

Іван Франко народився не у Львові, а в селі Нагуєвичі біля Дрогобича. Проте, без сумніву, Франко — один з найвидатніших львів’ян. Тут він прожив 40 років із 60, які відміряло йому провидіння.

Іван Франко — людина, яка “зробила себе самого”. Син простого сільського коваля Якова Франка. Коли пройдуть роки, і молодий доктор філософії Франко відвідуватиме рідне село, його односельчани звертатимуться до нього на “Ви”.

Що поєднує цього великого українця і столицю Галичини? Насамперед, тут Франко жив, навчався і працював. Після одноповерхового Дрогобича Львів для Івана Франка здавався мегаполісом — тут жило близько 200 тисяч осіб, і на вулицях можна було чути німецьку, польську, українську та ідиш. Львів тоді називали “Вавилоном” або “маленьким Парижем”. Continue reading

Дивовижні фото неймовірного Львова. Колись і тепер

Вежа Корнякта – то не просто вежа. Тут у середньовіччі дзвонили у величезний дзвін “Кирило”, вагою 7 тонн. А ще існує легенда, як у 1704 році Львів захоплювали шведи, Карл XII з вояками зайшов просто у хвіртку, яку ніхто не охороняв. Це помітив вартовий на вежі і спереляку стрельнув. Кажуть, поцілив Карлу у капелюха. Сам же монарх залишився живим. Ворог з півночі кілька днів грабував і руйнував місто…

12794396_1118965564815178_3872789672280682684_n

Continue reading

Змішаймо їхні мови

hi-in-eu-languages“Зійдімо вниз та змішаймо їхні мови” – так, згідно Святого Письма, виникли мови у світі. Бт. 11 розповідає, що люди об’єдналися навколо однієї ідеї – побудувати величезну башту у Вавилоні. Бог не був проти башти, але ідея надмірної єдності всіх племен і народів Йому явно не сподобалася. Бог відзначив, що “Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. ” – мова є суттєвим об’єднавичм фактором. Continue reading

Бойківщина. Путівник

Сергій ЧЕПАРА

Ігор Губіліт та Наталя Кляшторна

Ігор Губіліт та Наталя Кляшторна

Сьогодні у турагенції “Відвідай” відбулася презентація нового путівника “Бойківщина”. Путівник Бойківщина містить:

  • якісну професійну карту бойківської землі (Бойківщина включає тритину Львівщини – Хирів, Старий Самбір, Самбір, Жидачів на півночі, Калуш та Богородчани на сході, Стара Гута, Міжгір’я, Воловець на півдні, словацікі Рунину і Тополю та
  • польські Балигород та Устріки Долішні на заході);
  • коротку інформацію про видатник уродженців Бойківщини – Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Вагилевича, Івана Франка, Августина Волошина, Степана Бандеру, Петра Яцика, Марта Шпак;
  • фотографії деревяних бойківських церков зі Сколівського та Турківського районів;
  • статті про назву “Бойки”, заняття бойків, вдачу, кухню та одяг бойків, “12 перлин Бойківщини”
Путівни "Бойківщина" та книжечка "Слово про Бойка"

Путівни “Бойківщина” та книжечка “Слово про Бойка”

присутні на презентації

присутні на презентації

Пан Ігор демонструє присутнім карти Бойківщини

Пан Ігор демонструє присутнім карти Бойківщини

Автори путівника – директор турагенції “Відвідай” Ігор Губіліт та поетеса Наталя Кляшторна. Слово також мав Петро Косачевич, голова міжнародної громадської організації “Світовий Конгрес Бойків”.

Придбати путівник можна в книгарні “Маяк” (вул. Залізнична 8/4) та в турагенції “Відвідай” (просп. Чорновола, 7, готель “Львів”). Окрім згаданого путівника там також можна купити путівник “Гуцульщина”, який містить відповідну карту, статті про архітектуру, вірування, Космацьку республіку 1944-45 років, кухню, словничок, вбрання, та “15 перлин Гуцульщини”.

Екскурсії чарівним Львовом

Екскурсії чарівним Львовом

Екскурсії чарівним Львовом

– Від якого українського гетьмана Львів захищав святий Іван з Дуклі?

– В якому львівському колегіумі навчався юнаком Богдан Хмельницький?

– Хто зумів силою захопити Високий Замок?

– Чому здавна львівян називали шляхетними?

– За що в середньовіччі приковували ланцом до будинку міської ради?

– Скільки століть стоять міські мури?

– Який польський король народився у Львові?

– Хто той вельможа зі Львова, якому вірна дружина народила 12 синів та 12 дочок?

– Чи було таке у Львові, щоб вовк одружився з зайчихою і що б це значило?

– Хто споруджував барикади та бунтував проти австрійської влади у Львові в XIX столітті?

– Що повязує зі Львовом Івана Франка та Михайла Грушевського?

– Де розташований єдиний в Україні музей пошти?

– Навіщо Станіслав Скарбек привіз до Львова 16 000 дубових балок?

Відповіді на ці та інші запитання Ви дізнаєтеся, відвідавши екскурсію старовинним Львовом. Екскурсія – це 2.5 години прогулянки центром міста із захоплюючою розповіддю про Львів – місто руських князів, польських королів та австрійських цісарів. Під час екскурсії гості міста дізнаються про його засновників, про видатних львівян, про перші гармати у Львові, про козацькі та турецькі облоги. Львів – це місто багатьох культур. З найдавншіх часів тут мешкали русини-українці, вірмени, євреї, поляки та німці. Львів – це набільше українське місто XV століття, це місто, де вперше у світі винайшли гасову лампу, вперше в Україні провели футбольний матч, трамвайну колію, міський телефонний зв’язок.

Кожному учаснику екскурсійної подорожі – подарунок на пам’ять!
097-159-70-64, 063-66-14-025
Сергій

ВІДГУКИ

tJTEcRE3G1gЩиро вдячна за прекрасний день! Це моя перша екскурсія Львовом і, думаю, найкраща зі всіх попередніх серед мого досвіду!) Дякую за гарний настрій, легкість і простоту в розмові! Бажаю вдалого розвитку і успіхів у цій туристичній справі!

Оля Филипів

Дякую за екскурсію, було насправді добре! Невимушено, зрозуміло. Цікаво було почути не загальну історію, а витончені деталі.
Іванна Попудник

Во Львове был уже несколько раз. Ходишь по основным  местам  – площадь Рынок, Оперный – и Львова совсем не знаешь. После экскурсии Львов открылся не просто как архитектура, но со стороны  исторической перспективы.
Интересно было узнать про первые упоминания про Львов, увидеть статую сидящего Иисуса Христа Спасителя (обязательно спросите где это). Приятно удивили маленькие сувениры в завершении экскурсии. :). Спасибо за экскурсию.
Константин Головченко, г. Киев

Враження позитивні, екскурсія сподобалась:
– насиченістю інформації
– інтелігентністю гіда;
– відсутністю різноманітних а-ля “пікантних” подробиць та іншими дешевими прийомами з ціллю сподобатися екскурсантам.

Руслан, м. Житомир

Не пора, не пора, не пора

Іван ФРАНКО

Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить.

Не пора, не пора, не пора
За невігласів лить свою кров
І любити царя, що наш люд обдира, —
Для України наша любов.

Не пора, не пора, не пора
В рідну хату вносити роздор!
Хай пропаде незгоди проклята мара!
Під Украйни єднаймось прапор!

Бо пора ця великая єсть:
У завзятій, важкій боротьбі
Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,
Рідний краю, здобути тобі!

1880

Нехай скаже німець. Ми не знаєм

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу
Іван Франко

«Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Тарас Шевченко 

Не перестаю дивуватися глибині творчості великих поетів. На цей раз не тільки Тараса Шевченка, а й Івана Франка.

Телебачення зранку до вечора розповідає українцям, що Європа глибоко стурбована станом демократії в Україні. Наприклад, Ангела Меркель, поставила в одному реченні Україну поряд з Білоруссю. Це, буз сумніву, показує, що в Україні згортаються демократичні процеси.

Питання: що б робила бідолашна ненька Україна без коментарів з святої Європи? Напевно, так і не знала б, що воно і як. Бо у нас ні лікарів своїх нема, ні політиків, ні науковців. Найближчі живуть… ні, навіть не в Польщі, в Німеччині. Як писав один журналіст на Українській Правді – скоро ЄС буде коментувати урожай буряків на Вінниччині – місцеві агрономи собі ради не дадуть. Continue reading